Олексі́й Володи́мирович Ма́рченко (нар. 15 серпня 1975 — пом. 20 січня 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Марченко Олексій Володимирович | |
|---|---|
| Сержант | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 15 серпня 1975 Київ |
| Смерть | 20 січня 2015 (39 років) Донецьк (смертельне поранення) |
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
| Alma Mater | Бердянський інститут підприємництва за спеціальністю менеджмент організацій |
| Псевдо | «Сєдой» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014-2015 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Десантні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис Редагувати
Народився в Оболонському районі м. Києва.
1992 року закінчив загальноосвітню школу № 9 м. Києва.
1993—1995 р. строкова служба ВЧ А1903. Присвоєно звання сержант.
2000 р. закінчив Бердянський інститут підприємництва за спеціальністю менеджмент організацій. Правове забезпечення підприємницької діяльності.
Після закінчення інституту проживав в місті Києві, займався підприємницькою діяльністю. Був душею компанії, гарно співав, грав на гітарі. Його дуже поважали друзі.
22 серпня 2014р був мобілізований Оболонським військовим комісаріатом м. Києва. 19 січня 2015 року був в групі десантників 81-ой окремої аеромобільної бригади, які добровільно визвалися брати учать в деблокуванні захисників Донецького аеропорту та знаходились в оточенні. Група висунулась в район нового терміналу Донецького аеропорту на легко броньованій техніці в умовах поганої видимості. Під час прямування до нового терміналу Донецького аеропорту потрапили в засідку та прийняли бій. Під час бою з групи сержанта Олексія Марченко ніхто в полон не здався, вели бій до останнього. Сам Олексій до останнього намагався врятувати поранених товаришів та героїчно загинув в бою.
Визначити тіло загиблого Олексія змогли тільки згідно експертизи ДНК.
15 серпня 2015 року Олексій був похований в м. Києві, на Лук'янівському військовому кладовищі. В травні 2016 року були поховані рештки нижніх кінцівок.
Залишилось двоє дітей, дружина, батьки, яким дуже не вистачає Олексія.
Нагороди та вшанування Редагувати
- Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Нагороджений пам'ятним нагрудним знаком м. Києва «Герой Киянин» (посмертно).
- Нагороджений медаллю «За участь в бою» (посмертно).
- Нагороджений медаллю медаллю «Ніхто крім нас» (посмертно).
- Нагороджений нагрудним знаком «За Україну. За її волю» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня.
Примітки Редагувати
- Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube
Посилання Редагувати
- Марченко Олексій Володимирович [ 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Історія одного Кіборга [ 24 січня 2017 у Wayback Machine.]
- . ato.kyivcity.gov.ua. КМЦДУ АТО. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |