Ігор Миколайович Смирнов (рос. И́горь Никола́евич Смирно́в; нар. 23 жовтня 1941, Петропавловськ-Камчатський, Російська РФСР) — молдовський політичний діяч російського походження, президент самопроголошеної та невизнаної Придністровської Молдовської Республіки у 1991–2011 рр.
| Ігор Миколайович Смирнов И́горь Никола́евич Смирно́в | |
| Попередник: | посада запроваджена |
|---|---|
| Наступник: | Євген Шевчук |
| Народження: | 23 жовтня 1941 (81 рік) Петропавловськ-Камчатський, РРФСР, СРСР |
| Країна: | СРСР, Придністров'я і Росія |
| Релігія: | православ'я |
| Освіта: | Національний університет «Запорізька політехніка» |
| Ступінь: | доктор економічних наук[d] |
| Партія: | Республіка[d] і КПРС |
| Шлюб: | Жанетта Миколаївна Лотник |
| Діти: | сини Володимир та Олег |
| Автограф: | |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Після закінчення ремісничого училища працював на Златоустовському металургійному заводі, а в 1959–1987 — на заводі Електромашинобудування в місті Нова Каховка.
У 1987–1990 — директор заводу «Електромаш» (Тирасполь). Член КПРС.
З серпня 1989 став на чолі Об'єднаної Ради Трудових Колективів — страйкового комітету тираспольських підприємств. У лютому 1990 його було обрано в Верховну Раду Молдавської РСР. З квітня 1990 голова Тираспольської міської ради народних депутатів, а 2 вересня 1990 проголошений головою верховної ради невизнаної Придністровської РСР.
28 серпня 1991 года виїхав для переговорів до України. Викрадений 29 серпня в Києві молдавськими спецслужбами, доставлений до Кишнівської тюрми.
Обирався президентом невизнаної Придністровської Молдавської Республіки чотири рази (1991, 1996, 2001, 2006), востаннє отримав 82,4 % голосів. Результати Референдуму про незалежність ПМР, проведеного 17 вересня 2006 року не були визнані жодною країною світу. Під час збройного конфлікту в Придністров'ї в 1992 він був головнокомандувачем армії ПМР.
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #136048323 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання Редагувати
- Неофіційний сайт президента ПМР [ 5 лютого 2022 у Wayback Machine.]