Слюсарний провулок Харків У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Слюсарний провулок Провулок Слюсарний пров

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Слюсарний провулок.

Провулок Слюсарний — провулок у Київському районі Харкова. Пролягає від проспекту Героїв Харкова до перехрестя вулиці Громадянської з провулком Воробйова. Слюсарний провулок перетинає вулицю Короленка. Рух односторонній.

Провулок Слюсарний Харків
Вид на Слюсарний провулок від вулиці Короленка Вид на Слюсарний провулок від вулиці Короленка
Місцевість	Центр
Район	Київський
Загальні відомості
Дата початку забудови	середина XVIII століття
Протяжність	290 м
Координати початку	49°59′21″ пн. ш. 36°14′09″ сх. д. / 49.989361° пн. ш. 36.236028° сх. д. / 49.989361; 36.236028
Координати кінця	49°59′30″ пн. ш. 36°14′12″ сх. д. / 49.991778° пн. ш. 36.236778° сх. д. / 49.991778; 36.236778
Поштові індекси	61003
Транспорт
Найближчі станції метро	«Історичний музей», «Майдан Конституції»
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 1 до № 10
Архітектурні пам'ятки	№ 1/11, 10
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2450276
Мапа

Слюсарний провулок у Вікісховищі

Історія ред.

Виникнення провулку відносять до середини XVIII століття. Його назва фактично не змінювалась. Він називався також Слюсарською вулицею і Слюсарським провулком. Забудова провулку серйозно постраждала під час німецько-радянської війни.

Будинки ред.

Будинок № 1/11 — будинок на розі з проспектом Героїв Харкова. Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 270. Побудований у 1809 році за проєктом Є. О. Васильєва для першого капельмейстера Харківського університету Івана Матвійовича Вітковського.
Будинок № 10 — пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 342. Житловий будинок початку XX століття, можливо 1900 року. Архітектор невідомий. За списками домовласників 1909 року будинок належав колезькому асесору А. В. Лабінському.
З непарного боку квартал між вулицею Короленка і провулком Воробйова займає ТРЦ «Нікольський».

Примітки ред.

Андрей Парамонов (24 листопада 2017). . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
Иван Пономаренко (23 квітня 2020). . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.

Джерела ред.

Єдиний адресний реєстр міста Харкова
. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
Е. А. Плотичер. . Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.

[1] Андрей Парамонов (24 листопада 2017). . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.

[2] Иван Пономаренко (23 квітня 2020). . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.