Слов'янський район розташований у західній частині Краснодарського краю, в межиріччі гирлових рукавів Кубані. Має кордони з Красноармійським і Приморсько-Ахтарським (по Протоці), Кримським (по Кубані) і Темрюцьким (по єрику Курка і лиманам Жестерської групи) районами. На заході омивається водами Азовського моря.
| Слов'янський район | |
|---|---|
| рос. Славянский муниципальный район | |
| Адміністративний центр | Слов'янськ-на-Кубані |
| Країна | Росія |
| Регіон | Краснодарський край |
| муніципальний район | Росія |
| Офіційна мова | російська |
| Населення | |
| - повне | 130 287 (2002) |
| - густота | 30 осіб/км² |
| Площа | |
| - повна | 2 179 км² |
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 |
| Дата заснування | 1924 |
| Вебсайт | temryuk.ru |
| |
| Слов'янський район на мапі Краснодарського краю | |
|
Площа 2156 км². Населення 44,8 тис. осіб. У складі району налічується 1 селищна і 6 сільських Рад. Адміністративний центр — місто краєвого підпорядкування Слов'янськ-на-Кубані.
Слов'янський район займає центральну частину Кубанської дельти. Рельєф — плоска, майже ідеальна рівнина, складена річковими наносами. Абсолютні відмітки поверхні ледве помітно зменшуються в напрямку з південного сходу на північний захід від 10 м (у Раздерського вузла) до −0,5 м (у Приазовських плавнях). Переважаючими формами рельєфу є сухі річища і прирічищні пасма колишніх єриків, міжпасмові пониження (блюдця, западини і стародавні морські бари, «черепашачі гряди»). У південній частині району розташована острівна піднесеність тектонічного походження — Ханьковська «гора» (25 м). Повсюдно канали, вали, сплановані майданчики (рисові чеки, виїмки ґрунту — кар'єри).
Клімат Редагувати
Клімат Слов'янського району формується під впливом двох атмосферних течій: північно-східного (континентального) і південного-західного (морського). Перше приносить холод (взимку), запорошені бурі (навесні) і спеку (влітку), друге — відлига, дощі (у зимовий період), зливи і грози (у літній період). Середня річна температура повітря в районі складає +10°. Найспекотніший місяць — липень (+23°), найхолодніший, — січень (-2°). По кількості опадів (менше 500 мм в рік) район відноситься до числа недостатньо зволожених місць, але близькість Азовського моря, наявність обширних лиманів і неглибоке залягання ґрунтових вод компенсують брак атмосферної вологи.
Гідрографія Редагувати
Мережа гідрографії Слов'янського району представлена приморськими і внутрішніми водоймищами. До перших відносяться Азовське море, Кубань і Протока, до других — численні лагунні і заплавні лимани, єрики і гирла. Азовське море омиває територію району впродовж 41 км, Кубань — 62 км і Протоки — 128 км. Лимани займають восьму частину площі району, розташовуючись в прибережній смузі Азовського моря (Жестерська, Горьковська і Сладковська групи) і лівобережжі Протоки (Черноєрковська група). До найбільших належать лимани: Восточний (28 кв км), Горький (24 кв км), Солодкий (20 кв км) і Довгий (18 кв км). Єрики (Курка, Чумаків, Терноватий, Берестоватий, Демін) і гирла (Зозулієвське, Солодке, Соляниковське) є каналізованими водотоками.
Ґрунти Редагувати
Ґрунти Слов'янського району є мозаїчним переходом від дельтових чорноземів, що покривають прирічищні вали Кубані і Протоки поблизу Раздерського вузла, до слаборозвинених утворень Приазов'я. У проміжній смузі поширені лукові, луково-плавневі і плавневі ґрунти. Лукові (алювіальні) ґрунти зустрічаються в заплаві Кубані, в районі станиці Черноєрковськой і в Примор'ї. Властива цим ґрунтам солонцюватість нейтралізується атмосферними опадами. Луково-плавневі ґрунти вистилають простір між Славянськом-на-Кубані і Петровськой. На них добре ростуть зернові (рис). Плавневі ґрунти, представлені декількома солончакуватими диференціаціями, покривають вододіли Черноєрковських лиманів.
Природні ресурси Редагувати
Природні ресурси Слов'янського району вельми різноманітні. Надра Кубано-Протоцького межиріччя таять в собі запаси палива (нафта, природний газ), хімічної сировини (йод і броммісткі води), будівельних матеріалів (пісок, глина, морська черепашка — «черепашка»).
Населення Редагувати
У Слов'янському районі (без адміністративного центру) 44,8 тис. осіб. Переважна більшість — росіяни. Окрім них, живуть українці, вірмени тощо. Середня щільність населення - 25 осіб на 1 кв км. Найгустіше заселені південна і східна частини району, найменше — лівобережжя нижньої течії Протоки і приморська смуга.
У районі налічують 45 населених пунктів: одне селище міського типу, 3 станиці, 10 селищ, 1 сіло і 30 хуторів. Всі поселення розташовані на прирічищних валах гирлових рукавів і єриків. Найбільш населений пункт району — станція Петровська (10,7 тис), Анастасієвська (9,6 тис) і Черноєрковська (3,0 тис) Близько 2 тис. осіб налічує кожен з хуторів: Бараниковський, Ханьков і Нещадімовський.
Добре розвинені промисловість, сільське і рибне господарство, будівництво і транспорт.
Адміністративний поділ Редагувати
Територія Слов'янського району складаєється з:
- міське поселення:
- Слов'янське міське поселення — центр місто Слов'янськ-на-Кубані
- 14 сільських поселень
- Анастасіївське сільське поселення — центр станиця Анастасіївська
- Ачуївське сільське поселення — центр село Ачуїво
- Забойське сільське поселення — центр селище Забойський
- Кировське сільське поселення— центр хутір Галицин
- Коржевське сільське поселення — центр хутір Коржевський
- Маївське сільське поселення — центр хутір Маївський
- Петровське сільське поселення — центр станиця Петровська
- Прибрежное сільське поселення — центр селище Совхозний
- Прикубанське сільське поселення — центр хутір Прикубанський
- Протоцьке сільське поселення — центр хутір Бараниковський
- Рисовое сільське поселення — центр селище Рисовий
- Сільське поселення Голуба Нива — центр селище Голуба Нива
- Целінне сільське поселення — центр селище Целінний
- Чорноєрковське сільське поселення — центр станиця Чорноєрковська
Посилання Редагувати
Слов'янський район (рос.)