Склерит (від грец. σκληρός) — щільні ділянки кутикули у членистоногих. З'єднані між собою еластичними мембранами, що забезпечують взаємну рухомість склеритів. Виконують захисну функцію, оберігаючи від механічних пошкоджень, і служать скелетними елементами, до яких кріпляться м'язи. У базовій схемі кожен вільний сегмент тіла членистоногого покривають 4 склерити: тергіт (спинна сторона тіла), стерніт (черевна) і два плейрити (бічні).
Примітки Редагувати
- Гл. ред. Гиляров М. С. Биологический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1986. — С. 581. — 831 с.
| Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |