Торакс (зоологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Торакс.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Груди (значення).

То́ракс, або гру́ди (лат. thorax) — відділ тіла багатьох безхребетних тварин, що розміщується між головою й черевцем. Серед безхребетних торакс є у тварин, тіло яких розділене на членики. Звичайно кожен з них несе пару кінцівок і торакс в цілому виконує функцію пересування тіла у просторі. Кількість члеників торакса у різних видів і груп неоднакова. Не мають на тораксі кінцівок деякі паразитичні форми

Відділи тіла трилобіта:
1 — головний, 2 — тулубовий (торакс; позначений жовтим кольором), 3 — хвостовий (пігідіум)

Серед Членистоногих торакс мають Ракоподібні, Трилобіти й Комахи. У ракоподібних торакс зверху і з боків закритий карапаксом — суцільним голово грудним щитом Це створює враження, що в них окремого торакса (грудей) немає, а є головогруди. Насправді у них він є, але видний лише коли подивитись знизу тіла. У примітивних ракоподібних сегменти грудей численні й непостійні за кількістю, несуть неспеціалізовані кінцівки — одночасно плавальні, жувальні і дихальні (зябра).

Відділи тіла мухи цеце. Голова, груди (торакс) і черевце показано різними кольорами

У комах до складу торакса (грудей) входить три членика: передньогруди (лат. prothorax), середньогруди (лат. mesothorax) і задньогруди (лат. metathorax). Кожен членик несе пару ніг, а середньо- та задньогруди у більшості комах мають по парі крил Тому ці два задні членики торакса одержали назву птероторакс (pterothorax) (від грец. πτερόν — крыло).

У частини перетинчастокрилих (оси, мурашки) до складу грудей входить ще й перший членик черевця. На цій підставі зоологи називають такий варіант тораксу мезосомою.

У багатощетинкових червів назву «торакс» носить передній відділ тіла.

Примітки

1. Рупперт Э. Э., Фокс Р. С., Барнс Р. Д. Зоология беспозвоночных: функциональные и эволюционные аспекты. Т. 3: Членистоногие. — М.: «Академия», 2008. — 496 с.
2. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних: підручник: Кн. 2. — К.: Либідь , 1996. — 320 с.
3. . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 28 березня 2011. 
4. Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология. 3-е изд, доп. — М., Высшая школа, 1980.– 416 с.(рос.)
5. Шванвич Б. Н. Курс общей энтомологии: Введение в изучение строения и функций тела насекомых (Учебник для гос. университетов) — М.—Л.: «Советск. наука», 1949. — 900 с.
6. Glossary of Polychaeta terminology (англ.)