www.wikidata.uk-ua.nina.az

Склеп Деметри пам ятка мистецтва Північного Причорномор я римського періоду початку I століття нашої ери в Керчі Знайден

Склеп Деметри

Склеп Деметри — пам'ятка мистецтва Північного Причорномор'я римського періоду початку I століття нашої ери в Керчі. Знайдена російським археологом Владиславом Шкорпілом 1894 року. Він збудований у формі напівциліндричної схеми з орнаментами та малюнками на стінах, а його розміри 2,2 × 2,75 м. Центральним зображення є фреска богині Деметри, виконане в елліністичній традиції з впливом скіфської, меотської та сарматської культур. Пам'ятка культурної спадщини України національного значення № 010020-Н.

Фреска Деметри на стелі склепу

Перший архітектурний опис опубліковано 1914 року Михайлом Ростовцевим. Після 1917 року всі старожитності Керчі відповідно до декретів радянської влади перейшли на державний облік. 1926 року під час конференції на честь 100-ї річниці Керченського музею старожитностей спеціалісти вказували на катастрофічне становище зі збереженням пам'ятки. Акти робіт 1927, 1938, 1945 і 1949 років підтвердили руйнування пам'ятки. Наприкінці 1980-х років розпочався підготовчий етап до реставрації малюнків. З 2018 року склеп та малюнки на його стінах, а також склеп-копія під загрозою знищення.

Монографія «Склеп Деметри» Керченського історико-археологічного музею 2009 року вважається першою синтезуючою працею присвяченою пам'ятці.

Опис пам'ятки ред.

Архітектура склепу ред.

Михайло Ростовцев

Склепу Деметри притаманні простота та лаконізм архітектурних форм. Вперше її обміри зробили після відкриття пам'ятки у 1895 році. Згодом обміри повторили на замовлення Імператорської Археологічної Комісії 1911 року. Перший архітектурний опис опубліковано 1914 року Михайлом Ростовцевим, який описав архітектуру й поховальну камеру та дромос.

До цього час не існує точного наукового визначення типу архітектурної споруди склепу Деметри серед всіх аналогів боспорських погребальних пам'яток того часу. За припущенням дослідників, подібна практика мальовничого декору наслідувана з території Балканського півострова, адже є схожі риси з погребального склепу IV столітті нашої ери в Сілістрі.

Склеп Деметри не має типового для Пантікапею курганного насипу. Натомість споруду зведено біля природного схилу. Глибина підкладок становить 5,4 м від рівня поверхні. Споруда має вигляд однокамерного склепу прямокутної форми та короткого дромоса. Дромос зберігся повністю та слугував коридором до склепу. Його розмір на східній частині стіни складає 0,8 м, висота 2,45 м західний, 0,74 м, нижня 0,62 м, верхня 2,5 м. Стіни дромоса побудовані за орфостатно-постільною системою. Відзначається інтенсивність прокладання стін та лицевих фасадів

Стіни склепу покладені з плит місцевого черепашнику у строгій постільній системі вертикальних швів. Висота нижніх рядів становить 0,4 м, верхніх — 0,56 м. У кладці стін використовували глинястий розчин, деколи додавали вапнякову крихту. Товщина східних стін — 0,64—0,74 м, західних 0,6—0,7 м, південних — 0,52—0,6 м.

Розпис ред.

До 2009 року збережена більша частина розписів склепу Деметри. В їхній основі — гомерівський гімн про страждання Деметри через втрату доньки. У своєму стилі митець поєднав еллінізм та місцевий стиль. Художник обрав жовту, білу, бежево-коричневу, зелену, синю та чорну кольорову гамму розписів. Мистецтвознавці припускають, що подібні релігійні кольори символізують ставлення боспорців до потойбічного світу.

Оформлення склепу містить сюжет античної міфології. На заході заходить сонце, яке символізує царство темряви. До заходу швидко мчиться колісниця Плутона, який викрав Кору. Також намальовані фігури німфи Каліпсо, яка зустрічала душі померлих. Звідки в потойбічний світ йде Гермес. Портрет Деметри розташований у центрі склепу. Вона граційно повертається на захід.

Художнику вдалося зробити малюнок анатомічно правильним. В ньому простежуються психологічні моменти строгості, є великі та широко розкриті вуста, які демонструють сум і біль матері, яка розшукає свою дитину. Навколо медальйону є зображення зелених листочків і пелюстків троянд, гірлянд, птахів та плодів фруктів. З північної та південної сторони є букет білих маків, зав'язаних стрічкою. Це алюзія до гомерівського гімну про Кору.

Стіни мають три ніші. Вони пофарбовані в чорний колір з незначними листками дерев темно-зеленого кольору. Обидва їхні боки прикрашені виноградними лозами та гранатом. Ще 1896 року Карл Думберг писав, що виноград пофарбовано червоним. Проте, 2009 року він коричневого кольору.

Іконографія ред.

Богиня Деметра, 1830

Пофарбований в перспективі дентикули карниз відокремлює основну зону стін від люнетів на короткі місця камер склепу. Люнет на південній стіні навпроти входу прикрашений фігурною сценою, яка ілюструє викрадення Персефони Аїдом та позначено грецькими буквами як Плутон. Плутон зображений одягненим бородатим чоловіком. Його тіло видно з правого боку, а голова — спереду.

Персефона намальована як маленька фігура, що зображена спереду. Довговолоса богиня стоїть в колісниці, одягнена в хітон без рукавів. Двоколісна колісниця є простою конструкцією з низькими поручнями, прикрашена простими гірляндами. Вона рухається праворуч двома парами коричневих і чорних коней. Маленький і голий візник, здається, «літає» над кіньми. Оскільки провідник немає крил та інших атрибутів — він не є ідентифікованим. Обабіч основного сюжету два птахи, намальовані в геральдичному стилі.

На протилежній стіні, яка звернена до дверного отвору в могилу, видно дві фігури. Праворуч від вхідних дверей з'являється Гермес, ім'я якого написано грецькими літерами над його головою. Нині частково зруйнована фігура, здається, поспішає направо, простягаючи праву руку до входу в склеп, тримає в лівій руці кадуцей.

З лівого боку від вхідних дверей зображена жінка, яка стоїть і оплакує дитину. Вона одягнена у хітон та гімнацію. Це — Каліпсо. Над обома фігурами, знову розділеними пофарбованим зубчастим карнизом, люнет прикрашений довгою та асиметричною квітковою гірляндою зі зображеннями квітів і гранатів.

У композиції пофарбованої стелі переважає центральний медальйон, який прикрашає бюст богині Деметри. У неї теплий глибокий синій хітон і намисто. Її обличчя також повернене в правий бік і показує великі та виразні карі очі. Має довге та темне волосся. Стеля навколо неї прикрашена кількома абстрактними орнаментами та з кожного боку — геральдичними композиціями птахів та гранатів на гілках. На коротких боках зображені букети квітів.

Відкриття та дослідження ред.

Відкриття ред.

Господар двору, де відкрито нову катакомбу, не хотів показувати її нікому, навіть директорові Керченського музею, очікуючи, що, може, приїде граф Бобринський і добре йому заплатить за право зняти фрески, якими прикрашені стіни й склепіння склепу.

Владислав Шкропіл

3 березня 1896 року Владислав Шкропіла зробив спеціальне повідомлення в Одеському товаристві історії та старожитностей про те, як за рік перед тим виявив склеп у дворі будинку № 10 на вулиці 4-й Продольній у Керчі. Склеп Деметри виявився непограбованим, знайдені в ньому речі передали до Ермітажу. Директор Керченського музею Карл Думберг у звіті 1897 року повідомляв, що 1896 року вдалося зняти копії пам'ятки.

Дослідження ред.

Повноцінно пам'ятку введено в науковий обіг Михайлом Ростовцевим, котрий подав опис, структуру та характер малюнків 1914 року у праці «Античний декоративний живопис на півдні Росії». Ця праця вважається «еталоною» і нині є актуальною. Після Другої світової війни описано завдану шкоду склепу Деметри під час німецької окупації.

Окрема монографія «Склеп Деметри» співробітників Керченського історико-археологічного музею 2009 року вважається першою спробою синтезу мистецтвознавчих досліджень присвячений склепу Деметри.

Консервація ред.

Будівля Склепу Деметри, 2012 рік

Після 1914 року погіршується стан збереження пам'ятки. 1917 року всі старожитності Керчі відповідно до декретів радянської влади перейшли на державний облік. 1926 року під час конференції на честь 100-ї річниці Керченського музею старожитностей дослідники вказували на катастрофічне становище із збереженням пам'ятки. Учасники конференції не підтримали пропозицію про консервацію.

Наступні акти робіт 1927, 1938, 1945 і 1949 років підтвердили руйнування пам'ятки. Для недопущення руйнування склепу 1950 року проведено спеціальні гідрогеологічні дослідження, а також інтенсивні інженерні роботи з осушення споруди під керуванням кандидата геологічно-мінералогічних наук Володимира Слав'янова. Питання підтоплення споруди вирішити не вдалось.

Після цього значні зміни гідрогеологічних умов призвели до того, що вода стала інтенсивно підійматися, найвище 1977 року до 100 см. Тож обговорювалась ідея підняти склеп, зняти малюнки зі стін. Проєкт відхилено через можливість значного засолення тиньки та загрозу втрати малювання при висиханні. Для цього спеціалізовані інститути Держбуду УРСР розробили декілька проєктів дренажу, але всупереч рекомендаціям інституту «УкркомунНДІпроект» місцева влада розробила проєкт дощової каналізації в районі склепу Деметри. У процесі будівництва місцеві органи охорони пам'яток і дирекція Керченського заповідника не взяли до уваги рекомендації інституту «УкркомунНДІпроект».

Наприкінці 1980-х років збудовано дренажну систему, проведено впорядкування території. Разом з тим, підготовчий етап до реставрації малюнків так і не завершився.

Сучасний стан ред.

Російська окупаційна влада присвоїла склепу Деметри статус пам'ятки федерального значення. З 2018 року почалось інтенсивне будівництво торгового центру поруч історичного центру. Склеп та малюнки на його стінах, а також склеп-копія під загрозою знищення.

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Склеп Деметри

Примітки ред.

  1. ↑ История открытия и изучения склепа Деметры, 2009, с. 17.
  2. Монументальная живопись Северного Причерноморья, 1955, с. 285.
  3. ↑ Витвори давніх митців, 1970, с. 95.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року № 928. оригіналу за 04.02.2020. Процитовано 08.04.2020. 
  5. ↑ Архитектура склепа Деметры, 2009, с. 39.
  6. ↑ К вопросу консервации и сохранения склепа Деметры, 2009, с. 153.
  7. ↑ Склеп Деметри в Керчі, 1997, с. 36.
  8. ↑ Ученые опасаются разрушения античного склепа Деметры в Керчи [ 26 травня 2018 у Wayback Machine.]. Крым. Реалии. 25.05.2018 року
  9. ↑ История открытия и изучения склепа Деметры, 2009, с. 33.
  10. Архитектура склепа Деметры, 2009, с. 44.
  11. Архитектура склепа Деметры, 2009, с. 45-46.
  12. Архитектура склепа Деметры, 2009, с. 40-41.
  13. Монументальные росписи склепа, 2009, с. 52.
  14. ↑ Монументальные росписи склепа, 2009, с. 51.
  15. ↑ Монументальные росписи склепа, 2009, с. 67.
  16. Монументальные росписи склепа, 2009, с. 53.
  17. ↑ The Iconography of the Paintings in the Demetr Crypt in Kerch, 2009, с. 91.
  18. ↑ The Iconography of the Paintings in the Demetr Crypt in Kerch, 2009, с. 92.
  19. ↑ Склеп Деметри в Керчі, 1997, с. 35.
  20. История открытия и изучения склепа Деметры, 2009, с. 31.
  21. К вопросу консервации и сохранения склепа Деметры, 2009, с. 152.

Джерела ред.

  • Jaeggi O. The Iconography of the Paintings in the Demetr Crypt in Kerch // Склеп Деметры. — Киев : Мистецтво, 2009. — С. 90-100. — (Памятники археологии Керченского историко-культурного заповедника) — ISBN 978-966-577-014-5.
  • Буйских А. В. Архитектура склепа Деметры // Склеп Деметры. — Киев : Мистецтво, 2009. — С. 38–49. — (Памятники археологии Керченского историко-культурного заповедника) — ISBN 978-966-577-014-5.
  • Ерншдедт Е. В. Монументальная живопись Северного Причерноморья // Античные города Северного Причерноморья. Очерки истории и культуры. — Москва—Ленинград : Мистецтво, 1955. — Т. 1. — С. 248–285.
  • Зинько Е. А. История открытия и изучения склепа Деметры // Склеп Деметры. — Киев : Мистецтво, 2009. — С. 16–37. — (Памятники археологии Керченского историко-культурного заповедника) — ISBN 978-966-577-014-5.
  • Зинько Е. А. Монументальные росписи склепа // Склеп Деметры. — Киев : Мистецтво, 2009. — С. 50-69. — (Памятники археологии Керченского историко-культурного заповедника) — ISBN 978-966-577-014-5.
  • Зинько Е. А. К вопросу консервации и сохранения склепа Деметры // Склеп Деметры. — Киев : Мистецтво, 2009. — С. 153–164. — (Памятники археологии Керченского историко-культурного заповедника) — ISBN 978-966-577-014-5.
  • Дорофієнко І. Склеп Деметри в Керчі // Пам'ятки України. — 1997. — № 1. — С. 35-36.
  • Драчук В. С. Витвори давніх митців // Написи на камені. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 90–96.
  • Лобановський Б. Б. Мозаїка і фреска. — Київ : Мистецтво, 1966. — С. 151.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sklep Demetri pam yatka mistectva Pivnichnogo Prichornomor ya rimskogo periodu pochatku I stolittya nashoyi eri v Kerchi Znajdena rosijskim arheologom Vladislavom Shkorpilom 1 1894 roku 2 Vin zbudovanij u formi napivcilindrichnoyi shemi z ornamentami ta malyunkami na stinah a jogo rozmiri 2 2 2 75 m 3 Centralnim zobrazhennya ye freska bogini Demetri vikonane v ellinistichnij tradiciyi z vplivom skifskoyi meotskoyi ta sarmatskoyi kultur 3 Pam yatka kulturnoyi spadshini Ukrayini nacionalnogo znachennya 010020 N 4 Freska Demetri na steli sklepuPershij arhitekturnij opis opublikovano 1914 roku Mihajlom Rostovcevim 5 Pislya 1917 roku vsi starozhitnosti Kerchi vidpovidno do dekretiv radyanskoyi vladi perejshli na derzhavnij oblik 1926 roku pid chas konferenciyi na chest 100 yi richnici Kerchenskogo muzeyu starozhitnostej specialisti vkazuvali na katastrofichne stanovishe zi zberezhennyam pam yatki Akti robit 1927 1938 1945 i 1949 rokiv pidtverdili rujnuvannya pam yatki 6 Naprikinci 1980 h rokiv rozpochavsya pidgotovchij etap do restavraciyi malyunkiv 7 Z 2018 roku sklep ta malyunki na jogo stinah a takozh sklep kopiya pid zagrozoyu znishennya 8 Monografiya Sklep Demetri Kerchenskogo istoriko arheologichnogo muzeyu 2009 roku vvazhayetsya pershoyu sintezuyuchoyu praceyu prisvyachenoyu pam yatci 9 Zmist 1 Opis pam yatki 1 1 Arhitektura sklepu 1 2 Rozpis 1 3 Ikonografiya 2 Vidkrittya ta doslidzhennya 2 1 Vidkrittya 2 2 Doslidzhennya 2 3 Konservaciya 2 4 Suchasnij stan 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaOpis pam yatki red Arhitektura sklepu red nbsp Mihajlo RostovcevSklepu Demetri pritamanni prostota ta lakonizm arhitekturnih form Vpershe yiyi obmiri zrobili pislya vidkrittya pam yatki u 1895 roci Zgodom obmiri povtorili na zamovlennya Imperatorskoyi Arheologichnoyi Komisiyi 1911 roku Pershij arhitekturnij opis opublikovano 1914 roku Mihajlom Rostovcevim yakij opisav arhitekturu j pohovalnu kameru ta dromos 1 5 Do cogo chas ne isnuye tochnogo naukovogo viznachennya tipu arhitekturnoyi sporudi sklepu Demetri sered vsih analogiv bosporskih pogrebalnih pam yatok togo chasu 10 Za pripushennyam doslidnikiv podibna praktika malovnichogo dekoru nasliduvana z teritoriyi Balkanskogo pivostrova adzhe ye shozhi risi z pogrebalnogo sklepu IV stolitti nashoyi eri v Silistri 11 Sklep Demetri ne maye tipovogo dlya Pantikapeyu kurgannogo nasipu Natomist sporudu zvedeno bilya prirodnogo shilu Glibina pidkladok stanovit 5 4 m vid rivnya poverhni Sporuda maye viglyad odnokamernogo sklepu pryamokutnoyi formi ta korotkogo dromosa 5 Dromos zberigsya povnistyu ta sluguvav koridorom do sklepu Jogo rozmir na shidnij chastini stini skladaye 0 8 m visota 2 45 m zahidnij 0 74 m nizhnya 0 62 m verhnya 2 5 m Stini dromosa pobudovani za orfostatno postilnoyu sistemoyu Vidznachayetsya intensivnist prokladannya stin ta licevih fasadiv 12 Stini sklepu pokladeni z plit miscevogo cherepashniku u strogij postilnij sistemi vertikalnih shviv Visota nizhnih ryadiv stanovit 0 4 m verhnih 0 56 m U kladci stin vikoristovuvali glinyastij rozchin dekoli dodavali vapnyakovu krihtu Tovshina shidnih stin 0 64 0 74 m zahidnih 0 6 0 7 m pivdennih 0 52 0 6 m 5 Rozpis red Do 2009 roku zberezhena bilsha chastina rozpisiv sklepu Demetri V yihnij osnovi gomerivskij gimn pro strazhdannya Demetri cherez vtratu donki U svoyemu stili mitec poyednav ellinizm ta miscevij stil 3 Hudozhnik obrav zhovtu bilu bezhevo korichnevu zelenu sinyu ta chornu kolorovu gammu rozpisiv 13 Mistectvoznavci pripuskayut sho podibni religijni kolori simvolizuyut stavlennya bosporciv do potojbichnogo svitu 14 Oformlennya sklepu mistit syuzhet antichnoyi mifologiyi Na zahodi zahodit sonce yake simvolizuye carstvo temryavi Do zahodu shvidko mchitsya kolisnicya Plutona yakij vikrav Koru Takozh namalovani figuri nimfi Kalipso yaka zustrichala dushi pomerlih Zvidki v potojbichnij svit jde Germes 14 Portret Demetri roztashovanij u centri sklepu 15 Vona gracijno povertayetsya na zahid 14 Hudozhniku vdalosya zrobiti malyunok anatomichno pravilnim V nomu prostezhuyutsya psihologichni momenti strogosti ye veliki ta shiroko rozkriti vusta yaki demonstruyut sum i bil materi yaka rozshukaye svoyu ditinu 15 Navkolo medaljonu ye zobrazhennya zelenih listochkiv i pelyustkiv troyand girlyand ptahiv ta plodiv fruktiv Z pivnichnoyi ta pivdennoyi storoni ye buket bilih makiv zav yazanih strichkoyu Ce alyuziya do gomerivskogo gimnu pro Koru 15 Stini mayut tri nishi Voni pofarbovani v chornij kolir z neznachnimi listkami derev temno zelenogo koloru Obidva yihni boki prikrasheni vinogradnimi lozami ta granatom She 1896 roku Karl Dumberg pisav sho vinograd pofarbovano chervonim Prote 2009 roku vin korichnevogo koloru 16 Ikonografiya red nbsp Boginya Demetra 1830Pofarbovanij v perspektivi dentikuli karniz vidokremlyuye osnovnu zonu stin vid lyunetiv na korotki miscya kamer sklepu Lyunet na pivdennij stini navproti vhodu prikrashenij figurnoyu scenoyu yaka ilyustruye vikradennya Persefoni Ayidom ta poznacheno greckimi bukvami yak Pluton Pluton zobrazhenij odyagnenim borodatim cholovikom Jogo tilo vidno z pravogo boku a golova speredu 17 Persefona namalovana yak malenka figura sho zobrazhena speredu Dovgovolosa boginya stoyit v kolisnici odyagnena v hiton bez rukaviv Dvokolisna kolisnicya ye prostoyu konstrukciyeyu z nizkimi poruchnyami prikrashena prostimi girlyandami Vona ruhayetsya pravoruch dvoma parami korichnevih i chornih konej Malenkij i golij viznik zdayetsya litaye nad kinmi Oskilki providnik nemaye kril ta inshih atributiv vin ne ye identifikovanim Obabich osnovnogo syuzhetu dva ptahi namalovani v geraldichnomu stili 17 Na protilezhnij stini yaka zvernena do dvernogo otvoru v mogilu vidno dvi figuri Pravoruch vid vhidnih dverej z yavlyayetsya Germes im ya yakogo napisano greckimi literami nad jogo golovoyu Nini chastkovo zrujnovana figura zdayetsya pospishaye napravo prostyagayuchi pravu ruku do vhodu v sklep trimaye v livij ruci kaducej 17 Z livogo boku vid vhidnih dverej zobrazhena zhinka yaka stoyit i oplakuye ditinu Vona odyagnena u hiton ta gimnaciyu Ce Kalipso 17 Nad oboma figurami znovu rozdilenimi pofarbovanim zubchastim karnizom lyunet prikrashenij dovgoyu ta asimetrichnoyu kvitkovoyu girlyandoyu zi zobrazhennyami kvitiv i granativ 18 U kompoziciyi pofarbovanoyi steli perevazhaye centralnij medaljon yakij prikrashaye byust bogini Demetri U neyi teplij glibokij sinij hiton i namisto Yiyi oblichchya takozh povernene v pravij bik i pokazuye veliki ta virazni kari ochi Maye dovge ta temne volossya 18 Stelya navkolo neyi prikrashena kilkoma abstraktnimi ornamentami ta z kozhnogo boku geraldichnimi kompoziciyami ptahiv ta granativ na gilkah Na korotkih bokah zobrazheni buketi kvitiv 18 Vidkrittya ta doslidzhennya red Vidkrittya red Gospodar dvoru de vidkrito novu katakombu ne hotiv pokazuvati yiyi nikomu navit direktorovi Kerchenskogo muzeyu ochikuyuchi sho mozhe priyide graf Bobrinskij i dobre jomu zaplatit za pravo znyati freski yakimi prikrasheni stini j sklepinnya sklepu Vladislav Shkropil 19 3 bereznya 1896 roku Vladislav Shkropila zrobiv specialne povidomlennya v Odeskomu tovaristvi istoriyi ta starozhitnostej pro te yak za rik pered tim viyaviv sklep u dvori budinku 10 na vulici 4 j Prodolnij u Kerchi 19 Sklep Demetri viyavivsya nepograbovanim znajdeni v nomu rechi peredali do Ermitazhu Direktor Kerchenskogo muzeyu Karl Dumberg u zviti 1897 roku povidomlyav sho 1896 roku vdalosya znyati kopiyi pam yatki 19 Doslidzhennya red Povnocinno pam yatku vvedeno v naukovij obig Mihajlom Rostovcevim kotrij podav opis strukturu ta harakter malyunkiv 1914 roku u praci Antichnij dekorativnij zhivopis na pivdni Rosiyi 19 Cya pracya vvazhayetsya etalonoyu i nini ye aktualnoyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni opisano zavdanu shkodu sklepu Demetri pid chas nimeckoyi okupaciyi 20 Okrema monografiya Sklep Demetri spivrobitnikiv Kerchenskogo istoriko arheologichnogo muzeyu 2009 roku vvazhayetsya pershoyu sproboyu sintezu mistectvoznavchih doslidzhen prisvyachenij sklepu Demetri 9 Konservaciya red nbsp Budivlya Sklepu Demetri 2012 rikPislya 1914 roku pogirshuyetsya stan zberezhennya pam yatki 21 1917 roku vsi starozhitnosti Kerchi vidpovidno do dekretiv radyanskoyi vladi perejshli na derzhavnij oblik 1926 roku pid chas konferenciyi na chest 100 yi richnici Kerchenskogo muzeyu starozhitnostej doslidniki vkazuvali na katastrofichne stanovishe iz zberezhennyam pam yatki Uchasniki konferenciyi ne pidtrimali propoziciyu pro konservaciyu 6 Nastupni akti robit 1927 1938 1945 i 1949 rokiv pidtverdili rujnuvannya pam yatki Dlya nedopushennya rujnuvannya sklepu 1950 roku provedeno specialni gidrogeologichni doslidzhennya a takozh intensivni inzhenerni roboti z osushennya sporudi pid keruvannyam kandidata geologichno mineralogichnih nauk Volodimira Slav yanova Pitannya pidtoplennya sporudi virishiti ne vdalos 7 Pislya cogo znachni zmini gidrogeologichnih umov prizveli do togo sho voda stala intensivno pidijmatisya najvishe 1977 roku do 100 sm Tozh obgovoryuvalas ideya pidnyati sklep znyati malyunki zi stin Proyekt vidhileno cherez mozhlivist znachnogo zasolennya tinki ta zagrozu vtrati malyuvannya pri visihanni Dlya cogo specializovani instituti Derzhbudu URSR rozrobili dekilka proyektiv drenazhu ale vsuperech rekomendaciyam institutu UkrkomunNDIproekt misceva vlada rozrobila proyekt doshovoyi kanalizaciyi v rajoni sklepu Demetri U procesi budivnictva miscevi organi ohoroni pam yatok i direkciya Kerchenskogo zapovidnika ne vzyali do uvagi rekomendaciyi institutu UkrkomunNDIproekt Naprikinci 1980 h rokiv zbudovano drenazhnu sistemu provedeno vporyadkuvannya teritoriyi Razom z tim pidgotovchij etap do restavraciyi malyunkiv tak i ne zavershivsya 7 Suchasnij stan red Rosijska okupacijna vlada prisvoyila sklepu Demetri status pam yatki federalnogo znachennya Z 2018 roku pochalos intensivne budivnictvo torgovogo centru poruch istorichnogo centru Sklep ta malyunki na jogo stinah a takozh sklep kopiya pid zagrozoyu znishennya 8 Div takozh red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sklep DemetriKerchenskij missorij Afrodita KerchenskaPrimitki red a b Istoriya otkrytiya i izucheniya sklepa Demetry 2009 s 17 Monumentalnaya zhivopis Severnogo Prichernomorya 1955 s 285 a b v Vitvori davnih mitciv 1970 s 95 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 03 09 2009 roku 928 Arhiv originalu za 04 02 2020 Procitovano 08 04 2020 a b v g Arhitektura sklepa Demetry 2009 s 39 a b K voprosu konservacii i sohraneniya sklepa Demetry 2009 s 153 a b v Sklep Demetri v Kerchi 1997 s 36 a b Uchenye opasayutsya razrusheniya antichnogo sklepa Demetry v Kerchi Arhivovano 26 travnya 2018 u Wayback Machine Krym Realii 25 05 2018 roku a b Istoriya otkrytiya i izucheniya sklepa Demetry 2009 s 33 Arhitektura sklepa Demetry 2009 s 44 Arhitektura sklepa Demetry 2009 s 45 46 Arhitektura sklepa Demetry 2009 s 40 41 Monumentalnye rospisi sklepa 2009 s 52 a b v Monumentalnye rospisi sklepa 2009 s 51 a b v Monumentalnye rospisi sklepa 2009 s 67 Monumentalnye rospisi sklepa 2009 s 53 a b v g The Iconography of the Paintings in the Demetr Crypt in Kerch 2009 s 91 a b v The Iconography of the Paintings in the Demetr Crypt in Kerch 2009 s 92 a b v g Sklep Demetri v Kerchi 1997 s 35 Istoriya otkrytiya i izucheniya sklepa Demetry 2009 s 31 K voprosu konservacii i sohraneniya sklepa Demetry 2009 s 152 Dzherela red DzherelaArhiv IIMK delo 58 O raskopkah zav Kerchenskogo muzeya drevnostej Otchet K E Dumberga 1896 ros Arhiv IIMK delo 38 Ob otkrytii v Kerchi na chastnoj zemle drevnej katakomby s freskami 1896 ros Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 03 09 2009 roku 928LiteraturaAnglijskoyu movoyuJaeggi O The Iconography of the Paintings in the Demetr Crypt in Kerch Sklep Demetry Kiev Mistectvo 2009 S 90 100 Pamyatniki arheologii Kerchenskogo istoriko kulturnogo zapovednika ISBN 978 966 577 014 5 Rosijskoyu movoyuBujskih A V Arhitektura sklepa Demetry Sklep Demetry Kiev Mistectvo 2009 S 38 49 Pamyatniki arheologii Kerchenskogo istoriko kulturnogo zapovednika ISBN 978 966 577 014 5 Ernshdedt E V Monumentalnaya zhivopis Severnogo Prichernomorya Antichnye goroda Severnogo Prichernomorya Ocherki istorii i kultury Moskva Leningrad Mistectvo 1955 T 1 S 248 285 Zinko E A Istoriya otkrytiya i izucheniya sklepa Demetry Sklep Demetry Kiev Mistectvo 2009 S 16 37 Pamyatniki arheologii Kerchenskogo istoriko kulturnogo zapovednika ISBN 978 966 577 014 5 Zinko E A Monumentalnye rospisi sklepa Sklep Demetry Kiev Mistectvo 2009 S 50 69 Pamyatniki arheologii Kerchenskogo istoriko kulturnogo zapovednika ISBN 978 966 577 014 5 Zinko E A K voprosu konservacii i sohraneniya sklepa Demetry Sklep Demetry Kiev Mistectvo 2009 S 153 164 Pamyatniki arheologii Kerchenskogo istoriko kulturnogo zapovednika ISBN 978 966 577 014 5 Ukrayinskoyu movoyuDorofiyenko I Sklep Demetri v Kerchi Pam yatki Ukrayini 1997 1 S 35 36 Drachuk V S Vitvori davnih mitciv Napisi na kameni Kiyiv Naukova dumka 1971 S 90 96 Lobanovskij B B Mozayika i freska Kiyiv Mistectvo 1966 S 151 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sklep Demetri amp oldid 36795745