Складчастість гравітаційна (рос. складчастость гравитационная, англ. gravitational folding, нім. Gravitationsfaltung f) – складчастість, що виникає в товщі гірських порід при сповзанні останньої з підняття під дією власної ваги. Пласти, що проковзують вниз, зустрічають опір інших пластів, які не порушені цим процесом, і як наслідок цього зминаються у складки. Виникає при досить великій вертикальній амплітуді можливого сповзання товщі й наявності в основі товщі високопластичних порід. Інтенсивність складчастості зростає при збільшенні потужності сповзаючої товщі й амплітуди її переміщення.
Уперше Складчастість гравітаційна експериментально була доведена Рейєром (Reyer, 1892), термін почав широко застосовуватися за кордоном у 30-х рр. XX ст., а з 40-х рр. і у вітчизняній літературі.
Складчастість гравітаційна пояснює велику роль в деформації земної кори вертикальних рухів.
Див. також ред.
Різновиди складчастості ред.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.