Пале-Рояль (за радянської влади — Сквер Чарльза Дарвіна) — сквер в місті Одеса. Він оточений будівлями по вулицях Ланжеронівська й Катерининська, провулку Чайковського та будівлею Оперного театру.
| Пале-Рояль | |
|---|---|
| | |
| Фонтан у центрі скверу | |
| 46°29′07″ пн. ш. 30°44′23″ сх. д. / 46.48528° пн. ш. 30.73972° сх. д.Координати: 46°29′07″ пн. ш. 30°44′23″ сх. д. / 46.48528° пн. ш. 30.73972° сх. д. | |
| Тип | Сквер-пам'ятка садово-паркового мистецтва |
| Статус | пам'ятка культурної спадщини України |
| Відкрито | 1847 |
| Колишні назви | за радянської влади — Сквер Чарльза Дарвіна |
| Країна | Україна |
| Розташування | , пров. Чайковського, Україна |
| Пале-Рояль Пале-Рояль (Україна) | |
| Сквер «Пале-Рояль» у Вікісховищі |
Історія Редагувати
На початку XIX століття, за Міським театром, була військова площа для стройової підготовки, так званий «плац-парад». У звичайні дні тут муштрували солдатів, а на Великдень відбувалися міські гуляння. Потім плац-парад перенесли на Соборну площу, а біля театру вирішили побудувати торгові ряди для елітарної торгівлі та світських розваг. Гостинний двір або «красні лавки», як говорили тоді. Місце, де заможні одесити могли б гуляти чи здійснювати покупки, уникаючи шуму міських базарів. Одеський Гостинний двір отримав назву «Пале-Рояль» (фр. Palais Royal — «королівський палац») — в наслідування знаменитому палацу в Парижі.
Довга П-подібна будівля торгових рядів, що тяглися вздовж вулиць Ланжеронівська, Катерининська та Біржова (нині провулок Чайковського) побудовано 1842 року за проєктом архітектора Джорджо Торрічеллі. Всі лавки були звернені вітринами у внутрішній двір; площа біля магазинів була вимощена каменем, у дворі поставили зручні лавки. Сад з акуратними алеями й фонтан в центрі двору Пале-Рояль з'явився в 1847 році; за чутками, фонтан з бронзовою дівчиною на вершині скелі вигадувала сама Єлизавета Воронцова, дружина одеського генерал-губернатора.
Скульптурна парочка, що обіймається, Ерос і Психея, з'явилася трохи пізніше. Обнявшись, вони стоять на постаменті й зачаровують своєю красою і почуттям любові один до одного. За легендою, Психею переслідував Ерос, а вона дивно себе вела з ним. То ненавиділа, то піддавалася його обіймам. Між ними — любов і пристрасть один до одного. Скульптура створена в 1900 році.
Серед перших власників магазинів були найвідоміші в місті торговці й ресторатори: Цезар Отон, Вільям Вагнер, паризький кравець Лангле; в Пале-Роялі був модний салон Марії Страц, книжкові крамниці, магазини шовків і кришталю. Відвідування Пале-Рояль швидко стало обов'язковим світським ритуалом; в його затишних кав'ярнях збиралося найвишуканіше товариство міста. Під деревами розставляли столи, за якими пили чай і їли морозиво, двічі на тиждень грала музика. У закладі Жана Карута подавали каву, лимонад та гарячий шоколад. Найвідомішою в місті була кондитерська австрійця Адольфа Замбріні з чудовим морозивом, яка проіснувала тут багато десятиліть. За довгу історію серед її відвідувачів були Паустовський, Бабель і Утьосов, тут відзначав день народження Костянтин Станіславський у компанії друзів — акторів МХАТу.
В кінці XIX століття епоха невеликих віталень дворів пройшла, Пале-Рояль став втрачати свою колишню славу центру «шикарної торгівлі», передавши його Пасажу на Дерибасівській.
У сквері росте платан західний — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Одеської області.
Посилання Редагувати
- (рос.)
- Одесса от А до Я (рос.)
- Хто й як створював моду в Одесі в ХІХ столітті Одеса (укр.). 25 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.