Синагога (Підгайці)

Синаго́га у Підга́йцях — культова споруда в місті Підгайці Тернопільської області. Мурована, час спорудження відносять до кінця XVI — поч. XVII століття. Розташована на вул. Лесі Українки.

Синагога
Підгаєцька синагога (2015 р.)
49°20′22″ пн. ш. 25°37′05″ сх. д. / 49.33970000002777567° пн. ш. 25.618200000027780305° сх. д. / 49.33970000002777567; 25.618200000027780305Координати: 49°20′22″ пн. ш. 25°37′05″ сх. д. / 49.33970000002777567° пн. ш. 25.618200000027780305° сх. д. / 49.33970000002777567; 25.618200000027780305
Статус	Пам'ятка архітектури національного значення
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Підгайці
Засновано	до кінця XVI ст.
Перша згадка	1552
Будівництво	поч. XVII ст. —
Синагога (Підгайці) (Україна)
Синагога у Вікісховищі

Одна з найстаріших будівель міста, яку ще називають божницею. Пам'ятка архітектури національного значення.

Історія

Перші згадки

Уперше про синагогу в Підгайцях є непряма згадка 1552 року. Сучасна будівля зведена, очевидно, наприкінці XVI ст., за даними документів, вже існувала 1627 року. Приміщення синагоги, розташоване близько , в час облог слугувало для оборонних цілей.

Версії походження

Існує хибна думка, що первісна споруда належала соцініанам і була молитовним будинком, у 1640-их пристосована під синагогу; тоді ж навколо неї з'явилися додаткові одноповерхові об'єми. Проте аріани були протестантською сектою в лоні Римо-католицької церкви і в час Реформації боролися за приміщення старого підгаєцького Костелу Пресвятої Трійці, який захопили близько 1600 року, про що є історичні свідчення. Також висловлюється думка, що підгаєцька синагога збудована ще раніше — наприкінці XV — на початку XVI ст., проте доказів цьому нема.

У польськомовному «Путівнику по воєводству Тарнопольському» (1928) висловлена гіпотеза про те, що будівля спочатку була вірменською церквою, збудованою майже водночас з Успенською церквою за проектом тих самих архітекторів.

Архітектура

В інтер'єрі збереглися рослинні орнаменти. Будівля з пісковика, прямокутна в плані. Пласкі стіни прорізані вузькими стрільчастими вікнами, східний фасад укріплений контрфорсами. Перекриття не збереглися.

Частково збереглася верхня частина головного порталу в ренесансному стилі з різьбленим написом і рослинними мотивами над архівольтом. В інтер'єрі — залишки різьблення та ліпнини. Двері, через які можна було потрапити на хори, на початку 1920-х були замуровані.

Над головним входом напис івритом: «Це ворота Господа — праведні ввійдуть через них» (Псалом 118).

Галерея

Примітки

1. Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — S. 61-62.

Література

• Степан Колодницький. — Підгайці. — 2005.
• Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — S. 61-62. (пол.)

Посилання

• Єврейські місця Підгайців [ 24 вересня 2010 у Wayback Machine.]