Оле́г Микола́йович Си́дор (15 березня 1977, с. Коноплівці — 9 січня 2015, поблизу м. Щастя) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Сидор Олег Миколайович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 15 березня 1977 Коноплівці |
| Смерть | 9 січня 2015 (37 років) поблизу м. Щастя |
| Псевдо | «Скіф» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014-2015 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Сухопутні війська |
| Рід військ | Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
Життєпис ред.
Колишній військовик, строкову службу пройшов у десантних військах, снайпер-розвідник, опісля служив за контрактом.
Активний учасник Революції Гідності — у складі 8-ї «афганській» сотні Самооборони Майдану очолював групу швидкого реагування.
Пішов добровольцем на фронт, командир штурмового загону «Яструб», 24-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ «Айдар».
Був учасником практично всіх боїв «Айдару»; загинув вранці 9 січня 2015-го поблизу міста Щастя від вогнепального поранення.
10 січня 2015 року з Олегом попрощалися на Майдані Незалежності у Києві.
Похований у Коноплівцях.
Без Олега лишились дружина і двоє дітей. Після смерті чоловіка дружина підписала контракт зі 128-ю ОГПБр та відбула на службу у Старобільськ.
Вшанування ред.
- на будинку, у якому проживав Олег Сидор, відкрито меморіальну дошку його честі
- 29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.
Посилання ред.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |