www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сербія в язниця Сербія відділення жіночої частини комплексу в язниці Павяк розташованої в 1835 1944 у Варшаві Сербія52 1

Сербія (в'язниця)

«Сербія» — відділення жіночої частини комплексу в'язниці «Павяк», розташованої в 1835—1944 у Варшаві.

Сербія
52°14′45″ пн. ш. 20°59′23″ сх. д. / 52.245869440028° пн. ш. 20.98977222002777765° сх. д. / 52.245869440028; 20.98977222002777765Координати: 52°14′45″ пн. ш. 20°59′23″ сх. д. / 52.245869440028° пн. ш. 20.98977222002777765° сх. д. / 52.245869440028; 20.98977222002777765
Країна  Республіка Польща
Розташування Варшава
Сербія
Сербія (Польща)
Комплекс в'язниць «Павяк», 1864 рік. Будівля Сербії — найперша зліва
Пам'ять про «Сербію» — меморіальна плита, відкрита у 1965 році

Історія ред.

Будівля в'язниці «Сербія», ймовірно, зведена в 1830—1835 роках з метою відкриття в цьому приміщенні кримінальної в'язниці для жінок. Після 1863 року тут розміщувалася політична в'язниця для жінок, серед яких там перебувала і педагог, польська політична діячка Марія Кошутська.

У 1877—1878 роках, під час російсько-турецької війни (т. зв. сербської війни) у будівлі в'язниці розміщувався військовий госпіталь. Від нього походить назва тюремного відділення. Мешканці Варшави зазвичай називали Павяком увесь тюремний комплекс, тоді як власне «Павяк» — це чоловіче відділення в'язниці, а «Сербія» — жіноче відділення.

У 1939—1944 роках будівлю «Сербії», разом із усім комплексом «Павяк», зайняло гестапо. За плануванням, приміщення в'язниці «Сербія» було розраховане на 250 місць, але під час окупації кількість ув'язнених тут жінок сягала 800 осіб.

21 серпня 1944 року німці підірвали тюремний комплекс «Павяк», в тому числі й будівлю «Сербії».

Після завершення Другої світової війни тюремний комплекс «Павяк» не відбудовували. Цю територію частково використали для будівництва вулиці Юліана Марчлевського (нині Алея Івана Павла ІІ).

Персонал ред.

  • Людвіка Крисяк

Вшанування пам'яті ред.

  • У 1965 році на розі теперішньої алеї Івана Павла II та вул. Дзєльної у Варшаві було відкрито меморіальну плиту, яка вшановує місце, де розташовувалася «Сербія».

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Cztery lata ostrego dyżuru. Warszawa: Czytelnik. 1965. с. 15. 
  2. Za murami Pawiaka. Warszawa: Książka i Wiedza. 1972. с. 605. 
  3. Miejsca Pamięci na Woli. Część II. Warszawa: Urząd Dzielnicy Wola m.st. Warszawy. 2014. с. 17. ISBN 978-83-911262-4-0. 

Бібліографія ред.

  • Encyklopedia Warszawy, pod. red. Bartłomieja Kaczorowskiego. Wyd. I, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 1994, ISBN 83-01-08836-2, s. 623

Посилання ред.

  • Сербія на сторінках порталу warszawa1939.pl [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Serbiya viddilennya zhinochoyi chastini kompleksu v yaznici Pavyak roztashovanoyi v 1835 1944 u Varshavi Serbiya52 14 45 pn sh 20 59 23 sh d 52 245869440028 pn sh 20 98977222002777765 sh d 52 245869440028 20 98977222002777765 Koordinati 52 14 45 pn sh 20 59 23 sh d 52 245869440028 pn sh 20 98977222002777765 sh d 52 245869440028 20 98977222002777765Krayina Respublika PolshaRoztashuvannya VarshavaSerbiyaSerbiya Polsha Kompleks v yaznic Pavyak 1864 rik Budivlya Serbiyi najpersha zlivaPam yat pro Serbiyu memorialna plita vidkrita u 1965 roci Zmist 1 Istoriya 2 Personal 3 Vshanuvannya pam yati 4 Div takozh 5 Primitki 6 Bibliografiya 7 PosilannyaIstoriya red Budivlya v yaznici Serbiya jmovirno zvedena v 1830 1835 rokah z metoyu vidkrittya v comu primishenni kriminalnoyi v yaznici dlya zhinok Pislya 1863 roku tut rozmishuvalasya politichna v yaznicya dlya zhinok sered yakih tam perebuvala i pedagog polska politichna diyachka Mariya Koshutska U 1877 1878 rokah pid chas rosijsko tureckoyi vijni t zv serbskoyi vijni u budivli v yaznici rozmishuvavsya vijskovij gospital Vid nogo pohodit nazva tyuremnogo viddilennya Meshkanci Varshavi zazvichaj nazivali Pavyakom uves tyuremnij kompleks todi yak vlasne Pavyak ce choloviche viddilennya v yaznici a Serbiya zhinoche viddilennya 1 U 1939 1944 rokah budivlyu Serbiyi razom iz usim kompleksom Pavyak zajnyalo gestapo Za planuvannyam primishennya v yaznici Serbiya bulo rozrahovane na 250 misc ale pid chas okupaciyi kilkist uv yaznenih tut zhinok syagala 800 osib 1 21 serpnya 1944 roku nimci pidirvali tyuremnij kompleks Pavyak v tomu chisli j budivlyu Serbiyi 2 Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni tyuremnij kompleks Pavyak ne vidbudovuvali Cyu teritoriyu chastkovo vikoristali dlya budivnictva vulici Yuliana Marchlevskogo nini Aleya Ivana Pavla II Personal red Lyudvika KrisyakVshanuvannya pam yati red U 1965 roci na rozi teperishnoyi aleyi Ivana Pavla II ta vul Dzyelnoyi u Varshavi bulo vidkrito memorialnu plitu yaka vshanovuye misce de roztashovuvalasya Serbiya 3 Div takozh red Gensyuvka Pavyak Primitki red a b Cztery lata ostrego dyzuru Warszawa Czytelnik 1965 s 15 Za murami Pawiaka Warszawa Ksiazka i Wiedza 1972 s 605 Miejsca Pamieci na Woli Czesc II Warszawa Urzad Dzielnicy Wola m st Warszawy 2014 s 17 ISBN 978 83 911262 4 0 Bibliografiya red Encyklopedia Warszawy pod red Bartlomieja Kaczorowskiego Wyd I Wydawnictwo Naukowe PWN Warszawa 1994 ISBN 83 01 08836 2 s 623Posilannya red Serbiya na storinkah portalu warszawa1939 pl Arhivovano 30 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Serbiya v 27yaznicya amp oldid 39614005