www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сей Сьонаґон Lib Сей Шьонаґон清少納言Сей Шьонаґон гравюра Кікучі Йосая Ім я при народженні Кійохара Наґіко 1 Псевдонім Сей Ш

Сей Сьонаґон

Сей Шьонаґон
清少納言
Сей Шьонаґон (гравюра Кікучі Йосая)
Ім'я при народженні Кійохара Наґіко
Псевдонім Сей Шьонаґон
Народилася 966 (?)
Кіото
Померла 1014 (?)
Кіото
Країна Японська Держава
Діяльність проза, поезія
Сфера роботи поезія і есей
Мова творів японська
Роки активності з 1000
Жанр лірика
Magnum opus Записки в узголів'ї
Конфесія буддизм
Батько Кійохара но Мотусуке
Брати, сестри Kaishūd і Kiyohara no Munenobud
У шлюбі з Tachibana no Norimitsud і Fujiwara no Muneyod
Діти Tachibana no Norinagad і Jōtōmoninkomanomyōbud
 Сей Сьонаґон у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах

Сей Сьонаґон або Сей Шьонаґон (яп. 清少納言, せいしょうなごん; 966—1025) — японська придворна дама, письменниця, есеїстка, поетеса. Справжнє ім'я невідоме. Автор шедевру японської літератури «Записки в узголів'ї».

Короткі відомості ред.

Сей Шьонаґон народилася близько 966 року у сім'ї столичного аристократа, 59-річного Кійохари Мотосуке. Сестри дівчини були набагато старші за неї і повиходили заміж за службовців: Утанокамі но Тамешіґе, Дадзай-но-Шьоґен но Муненобу, Кадзаїн Кайшю та Фуджівару но Масато. Рід Кійохара славився вченістю, знанням японської поезії та китайської літератури, тому Сей Шьонаґон зростала у середивощі, яка сприяло проявленню її талантів.

У 981 році, майбутня письменниця одружилася з Тачібаною но Норіміцу, провінціалом північнояпонської провінції Муцу. Вона народила йому сина Норінаґу, але невдовзі розвелася. Після втрати чоловіка, дівчина втратила батька: він помер у 990 році у віці 83 років, перебуваючи на посаді провінціала західнояпонської провінції Хіґо.

У 993 році Сей Шьонаґон поступила на придворну службу до Імператриці Садако, дружини Імператора Ічіджьо, і виконувала обов'язки її служниці протягом 10 років. В цей час вона стала використовувати псевдонім «Сей Шьонаґон»Завдяки перебуванню при дворі, в оточенні освіченої еліти тогочасного японського суспільства письменниця змогла проявити свої літературні здібності. Вона перебувала у близьких стосунках з тогочасними поетами Фуджіварою но Санекатою, Фуджіварою но Кінто, Фуджіварою но Таданобу, Фуджіварою но Юкінарі та іншими.

Загалом, Сей Шьонаґон проводила розкішне життя, але час-від-часу потерпала від політичних інтриг. У 995 році помер батько Імператриці, Фуджівара но Мітітака, який фактично правив країною від імені японського монарха. Влада перейшла до рук його суперника, Фуджівари но Мітінаґи, який задля укріплення свого положення у столиці, понизив у рангах братів Імператриці: Фуджівару но Коретіку і Фуджівару но Такаїе. Серед придворних дам поширилися чутки, що Сей Шьонаґон була таємно пов'язана із Мітінаґою, тому знак протесту проти цих неправдивих поговорів поетеса заперлася у власній кімнаті і тривалий час не виходила з неї. Саме там вона написала перші сувої «Записки в узголів'ї», які принесли їй славу. Письменниця доповнювала їх до 1000 року, поки не померла її покровителька Імператриця.

Подальша біографія Сей Шьонаґон має багато білих плям. Вважається, що вона вийшла заміж за поета Фуджівару но Мунейо і народила йому доньку, майбутню поетесу Кома но Мьобу, проте точні дати цих подій невідомі.

Сей Шьонаґон виступала з гострою критикою осіб, які відрізнялися від загалу і мали оригінальні погляди на життя. Зокрема, письменниця недолюблювала Мурасакі Шікібу і висловлювала сумніви, щодо її освіченості та літературних талантів. Проте це не заважало самій Сей Шьонаґон описувати навколишній світ на основі власного неординарного бачення. Вона була добра знайома з поетесами Акадзоме Емон та Ідзумі Шікібу і була шанована багатьма придворними дамами.

Наприкінці життя Сей Шьонаґон відсторонилася від двірського життя і усамітнилася у місцевості Цуківа, у горах на схід від японської столиці. Там вона склала «Безіменні записки», «Бесіди про старе» та антологію власних вибраних віршів «Збірку Сей Шьонаґон».

Українські переклади ред.

  •  Сей Шьонаґон. Записки в узголів'ї / пер. Н. Бортнік; прим. І. Бондаренка. — Харків: Фоліо, 2014.

Примітки ред.

  1. 清原諾子. Лише гіпотеза. Справжнє ім'я невідоме
  2. ↑ LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  3. Сей Шьонаґон. Записки в узголів'ї / пер. Н. Бортнік; прим. І. Бондаренка. — Харків: Фоліо, 2014.
  4. Походження до кінця не з'ясоване. «Сей» — це китаїзоване прочитання ієрогліфа «Кійо» (清), першої складової родового імені письменниці «Кійохара». «Шьонаґон» — титул і посада молодшого Імператорського радника, однак ніхто з її родичів не займав цієї посади.
  5. Їх було призначено на провінційні посади голови Дадзайфу та провінціала провінції Ідзумо.

Джерела та література ред.

  • Сей Шьонаґон. Записки в узголів'ї / пер. Н. Бортнік; прим. І. Бондаренка. — Харків: Фоліо, 2014.([1] [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.])
  • 枕草子（新潮日本古典集成　第11, 12回） / 清少納言 [著]; 萩谷朴校注. 東京: 新潮社, 1977—1977.
  • 枕草子（新日本古典文学大系　25） / 清少納言 [著]; 渡辺実校注. 東京: 岩波書店, 1991.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
  • Сэй-Сёнагон. Записки у изголовья / Пеервод В. Марковой. — , СПб.: Кристалл, 1999. 576 с. (Б-ка мировой лит. Малая серия).

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сей Сьонаґон
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Sei Shōnagon
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Sej Shonagon清少納言Sej Shonagon gravyura Kikuchi Josaya Im ya pri narodzhenni Kijohara Nagiko 1 Psevdonim Sej ShonagonNarodilasya 966 KiotoPomerla 1014 KiotoKrayina Yaponska DerzhavaDiyalnist proza poeziyaSfera roboti poeziya i esejMova tvoriv yaponskaRoki aktivnosti z 1000Zhanr lirikaMagnum opus Zapiski v uzgoliv yiKonfesiya buddizmBatko Kijohara no MotusukeBrati sestri Kaishud i Kiyohara no MunenobudU shlyubi z Tachibana no Norimitsud i Fujiwara no MuneyodDiti Tachibana no Norinagad i Jōtōmoninkomanomyōbud Sej Sonagon u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahSej Sonagon abo Sej Shonagon 3 yap 清少納言 せいしょうなごん 966 1025 yaponska pridvorna dama pismennicya eseyistka poetesa Spravzhnye im ya nevidome Avtor shedevru yaponskoyi literaturi Zapiski v uzgoliv yi Zmist 1 Korotki vidomosti 2 Ukrayinski perekladi 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaKorotki vidomosti red Sej Shonagon narodilasya blizko 966 roku u sim yi stolichnogo aristokrata 59 richnogo Kijohari Motosuke Sestri divchini buli nabagato starshi za neyi i povihodili zamizh za sluzhbovciv Utanokami no Tameshige Dadzaj no Shogen no Munenobu Kadzayin Kajshyu ta Fudzhivaru no Masato Rid Kijohara slavivsya vchenistyu znannyam yaponskoyi poeziyi ta kitajskoyi literaturi tomu Sej Shonagon zrostala u seredivoshi yaka spriyalo proyavlennyu yiyi talantiv U 981 roci majbutnya pismennicya odruzhilasya z Tachibanoyu no Norimicu provincialom pivnichnoyaponskoyi provinciyi Mucu Vona narodila jomu sina Norinagu ale nevdovzi rozvelasya Pislya vtrati cholovika divchina vtratila batka vin pomer u 990 roci u vici 83 rokiv perebuvayuchi na posadi provinciala zahidnoyaponskoyi provinciyi Higo U 993 roci Sej Shonagon postupila na pridvornu sluzhbu do Imperatrici Sadako druzhini Imperatora Ichidzho i vikonuvala obov yazki yiyi sluzhnici protyagom 10 rokiv V cej chas vona stala vikoristovuvati psevdonim Sej Shonagon 4 Zavdyaki perebuvannyu pri dvori v otochenni osvichenoyi eliti togochasnogo yaponskogo suspilstva pismennicya zmogla proyaviti svoyi literaturni zdibnosti Vona perebuvala u blizkih stosunkah z togochasnimi poetami Fudzhivaroyu no Sanekatoyu Fudzhivaroyu no Kinto Fudzhivaroyu no Tadanobu Fudzhivaroyu no Yukinari ta inshimi Zagalom Sej Shonagon provodila rozkishne zhittya ale chas vid chasu poterpala vid politichnih intrig U 995 roci pomer batko Imperatrici Fudzhivara no Mititaka yakij faktichno praviv krayinoyu vid imeni yaponskogo monarha Vlada perejshla do ruk jogo supernika Fudzhivari no Mitinagi yakij zadlya ukriplennya svogo polozhennya u stolici poniziv u rangah brativ Imperatrici Fudzhivaru no Koretiku i Fudzhivaru no Takayie 5 Sered pridvornih dam poshirilisya chutki sho Sej Shonagon bula tayemno pov yazana iz Mitinagoyu tomu znak protestu proti cih nepravdivih pogovoriv poetesa zaperlasya u vlasnij kimnati i trivalij chas ne vihodila z neyi Same tam vona napisala pershi suvoyi Zapiski v uzgoliv yi yaki prinesli yij slavu Pismennicya dopovnyuvala yih do 1000 roku poki ne pomerla yiyi pokrovitelka Imperatricya Podalsha biografiya Sej Shonagon maye bagato bilih plyam Vvazhayetsya sho vona vijshla zamizh za poeta Fudzhivaru no Munejo i narodila jomu donku majbutnyu poetesu Koma no Mobu prote tochni dati cih podij nevidomi Sej Shonagon vistupala z gostroyu kritikoyu osib yaki vidriznyalisya vid zagalu i mali originalni poglyadi na zhittya Zokrema pismennicya nedolyublyuvala Murasaki Shikibu i vislovlyuvala sumnivi shodo yiyi osvichenosti ta literaturnih talantiv Prote ce ne zavazhalo samij Sej Shonagon opisuvati navkolishnij svit na osnovi vlasnogo neordinarnogo bachennya Vona bula dobra znajoma z poetesami Akadzome Emon ta Idzumi Shikibu i bula shanovana bagatma pridvornimi damami Naprikinci zhittya Sej Shonagon vidstoronilasya vid dvirskogo zhittya i usamitnilasya u miscevosti Cukiva u gorah na shid vid yaponskoyi stolici Tam vona sklala Bezimenni zapiski Besidi pro stare ta antologiyu vlasnih vibranih virshiv Zbirku Sej Shonagon Ukrayinski perekladi red Sej Shonagon Zapiski v uzgoliv yi per N Bortnik prim I Bondarenka Harkiv Folio 2014 Primitki red 清原諾子 Lishe gipoteza Spravzhnye im ya nevidome a b LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Sej Shonagon Zapiski v uzgoliv yi per N Bortnik prim I Bondarenka Harkiv Folio 2014 Pohodzhennya do kincya ne z yasovane Sej ce kitayizovane prochitannya iyeroglifa Kijo 清 pershoyi skladovoyi rodovogo imeni pismennici Kijohara Shonagon titul i posada molodshogo Imperatorskogo radnika odnak nihto z yiyi rodichiv ne zajmav ciyeyi posadi Yih bulo priznacheno na provincijni posadi golovi Dadzajfu ta provinciala provinciyi Idzumo Dzherela ta literatura red Sej Shonagon Zapiski v uzgoliv yi per N Bortnik prim I Bondarenka Harkiv Folio 2014 1 Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine 枕草子 新潮日本古典集成 第11 12回 清少納言 著 萩谷朴校注 東京 新潮社 1977 1977 枕草子 新日本古典文学大系 25 清少納言 著 渡辺実校注 東京 岩波書店 1991 Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Sej Syonagon Zapiski u izgolovya Peervod V Markovoj SPb Kristall 1999 576 s B ka mirovoj lit Malaya seriya Posilannya red Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sej SonagonVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Sei ShōnagonSej Sonagon Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 492 ISBN 966 692 744 6 Sej Shonagon Zapiski v uzgoliv yi ukr Arhivovano 3 grudnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sej Sonagon amp oldid 35594075