Севезьке князівство (лат. Ducatus Severiensis, пол. Księstwo siewierskie) — удільне польське князівство у Верхній Сілезії, зі столицею у місті Севеж.
| Севезьке князівство | |
| Герб | |
| Дата створення / заснування | 1312 |
|---|---|
| Країна | Річ Посполита |
| Столиця | Севеж |
| Адміністративна одиниця | Корона Королівства Польського |
| Наступник | Нова Сілезія |
| Замінений на | Нова Сілезія |
| На заміну | Duchy of Bytomd |
| Час/дата припинення існування | 1795 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Севезьке князівство у Вікісховищі |
Координати: 50°28′08″ пн. ш. 19°14′09″ сх. д. / 50.468900000027772990° пн. ш. 19.236100000027779089° сх. д.
Існувало в 1312 — 1795 роках. Виникло внаслідок відокремлення від Сілезького князівства. Спочатку князівством управляли князі із династії П'ястів. 1337 року стало частиною Тешинського князівства. З 1443 року — автономна область під керівництвом Краківських архієпископів. 1790 року інкорпороване до складу Речі Посполитої як складова Малопольської провінції. 1795 року анексоване Прусським королівством. 1807 року тимчасово відтворене Наполеоном у межах Варшавського герцогства й подароване Жану Лану. 1815 року ліквідоване й інкорпороване до складу Російської імперії.
Джерела Редагувати
- Gloger Z. Prowincya Małopolska; Województwo Krakowskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.