Світозар Бороєвич фон Бойна (нім. Svetozar Boroević von Bojna; 13 грудня 1856, (Уметич) — 23 травня 1920, (Клагенфурт)) — австро-угорський воєначальник, (генерал-фельдмаршал) (1 лютого 1918).
Світозар Бороєвич фон Бойна | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Svetozar Boroević von Bojna | ||||||||||||||||||||||
Фельдмаршал-лейтенант Бороєвич (1913). | ||||||||||||||||||||||
Народився | 13 грудня 1856[1][2][3] (Меченчани) | |||||||||||||||||||||
Помер | 23 травня 1920 (63 роки) або 4 квітня 1920[1](63 роки) (Клагенфурт-ам-Вертерзеє), Австрія[1] | |||||||||||||||||||||
Поховання | (Віденський центральний цвинтар) | |||||||||||||||||||||
Країна | Австрія | |||||||||||||||||||||
Діяльність | (військовослужбовець), (викладач університету) | |||||||||||||||||||||
Знання мов | німецька[4][5] | |||||||||||||||||||||
Заклад | (Терезіанська академія) | |||||||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна, (Східний фронт (Перша світова війна)) і (Італійський фронт Першої світової війни) | |||||||||||||||||||||
Титул | (барон) | |||||||||||||||||||||
Військове звання | фельдмаршал[d] | |||||||||||||||||||||
Нагороди | | |||||||||||||||||||||
|
Біографія
Батько майбутнього фельдмаршала — (граничар) оберлейтенант Адам Бороєвич, мати — Стана, уроджена Коварбашич. Батьки Світозара належали до нечисленної і маловідомої генерації православних сербів (за іншими даними мав хорватське походження). Світозар навчався в піхотній кадетській школі в Лібенау. Служив у 52-му угорському піхотному полку в Граці. У 1878 році брав участь в окупації Боснії та Герцеговини. Відзначився при здобутті Сараєва. У 1880 році закінчив військову академію у Відні. Зарахований до Генерального штабу. З 1883 року служив у 63-й піхотній бригаді. У 1887—1891 роках викладав у Терезіанській військовій академії. З 1892 року був начальником штабу 19-ї, 18-ї та 27-ї піхотних дивізій.
З 1904 року — командир 12-го полку Королівського Хорватського домобранства. З 1912 року — командир 6-го армійського корпусу.
На чолі корпусу вступив у Першу світову війну в складі 4-ї армії Ауффенберга. Командував корпусом у Галицькій битві. У вересні 1914 змінив генерала на посаді командувача 3-ї армії, розбитої в Галицької битві. У жовтні змусив відступити 3-ю російську армію Радко Дмитрієва та деблокувати обложений Перемишль. Незабаром, однак, був змушений знову відступити перед новим російським ударом.
Восени 1914 і взимку 1915 року обороняв проходи в Карпатах проти 8-ї російської армії генерала Брусилова. Брусилову вдалося захопити Дукельский і Лупківський перевали, але не просунутися далі. Навесні 1915 року, після Горлицького прориву, брав участь у загальному наступі, зайняв Перемишль.
У червні 1915 року, після вступу Італії у війну проти центральних держав, переведений на (Італійський фронт). Призначений командувачем 5-ї армії. Відбив кілька наступів переважаючих італійських сил. З 1917 року — командувач групи армій «Бороєвич», що складалася з 1-ї і 2-ї армій «Ізонцо». Змінив ерцгерцога Євгена на посаді головнокомандувача військ на Італійському фронті.
Після розпаду Австро-Угорщини, хотів набути підданство (Королівства Сербів, Хорватів і Словенців), куди увійшли хорватські землі, але уряд королівства позбавив його змоги там оселитися. Помер від інсульту. Похований на Віденському Центральному кладовищі.
Сім'я
У 1899 одружився з Леонтиною, дочкою оберста Фрідріха Ріттера фон Росснера. У них народився син Фрідріх (Фріц), названий на честь діда по матері.
Нагороди
- (Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина))
- 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (20 жовтня 1878)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (9 травня 1915)
- (Орден Корони (Пруссія)) 3-го класу (15 жовтня 1891)
- (Ювілейна пам'ятна медаль 1898)
- (Орден Зірки Румунії), командорський хрест (13 квітня 1900)
- (Орден Лева і Сонця) 2-го ступеня (Іран; 27 жовтня 1900)
- (Орден Залізної Корони)
- 3-го класу (18 жовтня 1902)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (20 вересня 1914)
- (Ювілейний хрест)
- (Орден Леопольда (Австрія))
- лицарський хрест (26 вересня 1909)
- великий хрест (30 жовтня 1914)
- (Почесний громадянин) численних хорватських та словенських міст і сіл:
- (Карловаць), (Айдовщина) (1915)
- (Любляна) (серпень 1915) — позбавлений в 1919, відновлений в 2009 році.
- (Синь), (Пожега), (Славонський Брод), (Вараждин) (листопад 1915)
- (Ренче), (Ґоче), (Витовлє) (1916)
- Загреб (березень 1916)
- (Пазин) (5 травня 1916) — після окупації міста Королівством Італія позбавлений 13 серпня 1919 року.
- (Яніна) (травень 1917)
- (Бакар), (Хорватська Костайниця), (Копривниця), (Петриня), (Шемпас), (Сежана)
- (Відзнака «За заслуги перед Червоним Хрестом»), зірка з бойовим оздобленням (31 травня 1915)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Королівство Пруссія; червень 1915)
- (Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина))
- бронзова з мечами (29 липня 1915)
- срібна з мечами (2 березня 1916)
- золота з мечами (17 жовтня 1916)
- велика з мечами (5 листопада 1917)
- (Маріанський хрест), шийний знак (15 листопада 1915)
- Золота і срібна (медаль «Імтияз») (Османська імперія; квітень 1916) — вручені особисто султаном (Абдул-Гамідом II)
- (Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)) 2-го і 1-го класу (1916)
- (Військовий орден Марії Терезії)
- командорський хрест (2 червня 1917) — вручений особисто імператором (Карлом I)
- лицарський хрест (1931, посмертно)
- (Pour le Mérite) (Королівство Пруссія; 26 листопада 1917)
- (Відзнака «За 40 років служби»)
Вшанування пам'яті
- На честь Бороєвича названа вулиця в Сині.
Примітки
- (Deutsche Nationalbibliothek) Record #118796631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- (Hrvatski biografski leksikon) — 1983.
- Brozović D., Ladan T. (Hrvatska enciklopedija) — (LZMK), 1999. — 9272 с.
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/9567331
- CONOR.Sl
- Kloot, William G. Van der (2010). World War I Fact Book: The Great War in Graphs and Numbers (англ.) . Amberley. (ISBN) . Процитовано 16 листопада 2021.
- Schindler, John R. (2015). Fall of the Double Eagle: The Battle for Galicia and the Demise of Austria-Hungary (англ.) . U of Nebraska Press. (ISBN) . Процитовано 16 листопада 2021.
- Bradford, James C. (2004). International Encyclopedia of Military History (англ.) . Routledge. (ISBN) . Процитовано 16 листопада 2021.
- Miller, Paul; Morelon, Claire (2018). Embers of Empire: Continuity and Rupture in the Habsburg Successor States after 1918 (англ.) . Berghahn Books. с. 123. (ISBN) . Процитовано 16 листопада 2021.
- Rauchensteiner, Manfried (2014). The First World War: And the End of the Habsburg Monarchy, 1914-1918 (англ.) . Böhlau Verlag Wien. с. 406. (ISBN) . Процитовано 16 листопада 2021.
Бібліографія
- Durch Bosnien: illustrirter Führer auf der k. k. Bosna-Bahn und der bosnisch-hercegovinischen Staatsbahn Doboj-Siminhan, Verl. d. k. k. Bosna-Bahn, Beč, 1887., (2. izd. 1890.)
- O vojni proti Italiji od feldmaršala Boroevića, Ljubljana, 1923.
- O ratu protiv Italije: sa 3 priloga, Delniška tiskarna d. d., Ljubljana, 1923.
Література
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель)..
- Pojić Milan, Ćosić Stjepan. Vojskovođa Svetozar Boroević 1856—1920. Zagreb, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет