Святи́й Ніс — мис на східному узбережжі Кольського півострова, розділяє Баренцове і Біле моря, а також Мурманський і Терський берега. Розташований на невеликому півострові, що також носить ім'я Святий Ніс. На півострові знаходиться однойменне селище і Святоноський маяк. Топонім Святий Ніс широко поширений на узбережжі Північного Льодовитого океану, за припущенням шведського дослідника Арктики Адольфа Еріка Норденшельда таку назву у поморів отримували миси, що сильно вдаються в море і складні для подолання у прибережному плаванні.
| Святий Ніс | |
| | |
| 68°09′27″ пн. ш. 39°44′34″ сх. д. / 68.15750000002778108° пн. ш. 39.74277777780577736° сх. д.Координати: 68°09′27″ пн. ш. 39°44′34″ сх. д. / 68.15750000002778108° пн. ш. 39.74277777780577736° сх. д. | |
| Країна | Росія |
|---|---|
| Регіон | Мурманська область |
| Тип | мис |
| Святий Ніс Святий Ніс (Росія) | |
Географія ред.
Півострів завдовжки близько 15 км та завширшки до 3 км. Висота до 179 м. На півострові є кілька невеликих озер і струмків, серед яких Довгий і Соколій. У півострів врізаються губи Станова і Довга Білого моря і губа Лопське Становище Святоноської затоки. Розташовуються миси Соколій Ніс і Наталій Наволок. Раніше на півострові було селище Святоноська Сирена.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
Посилання ред.
- Михаил Глухов «На стыке двух морей»
- Сергей Груздев «Под блуждающим солнцем» [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Святоносский маяк [ 15 грудня 2019 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |