Сапожко Ігор Васильович

Сапо́жко І́гор Васи́льович (нар. 1 вересня 1977(19770901), Київ) — міський голова Броварів із 2010 року, виконував обов'язки мера міста з 2008 року. Депутат і секретар Броварської міської ради з 2006 року, висувався за списками ВО «Батьківщина». На посаду міського голови у 2010 році балотувався від Партії регіонів, з якої вийшов під кінець Євромайдану — 20 лютого 2014 року.

Сапожко Ігор Васильович
Сапожко Ігор Васильович
Міський голова Броварів
Нині на посаді
На посаді з	в.о. з 24 липня 2008, міський голова і голова ради ОТГ з 31 жовтня 2010 до цього часу
Попередник	Віктор Антоненко
Народився	1 вересня 1977(1977-09-01) (46 років) Київ
Відомий як	політик
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Alma mater	НАДУ при Президентові України
Політична партія	Партія регіонів
У шлюбі з	Марина Анатоліївна
Діти	донька та син
Висловлювання у Вікіцитатах

Дитинство та юнацтво

Ігор Сапожко народився 1 вересня 1977 року в місті Києві. Родина мешкала на вулиці Архітектора Вербицького, що на Харківському масиві столиці..

Освіта

Згідно з офіційною біографією, 1992 року Ігор Сапожко закінчив київську ЗОШ № 237. Одразу після цього вступив до ПТУ № 16 на деревообробну спеціалізацію, яке закінчив у 1995 році.

Із 2002 до 2007 навчався за юридичною спеціальністю «Правознавство» у Київському національному університеті внутрішніх справ (нині академія).

У 2010 році, вже будучи міським головою, здобув другу вищу освіту та отримав ступінь магістра за спеціальністю «державне управління» в Національній академії державного управління при Президентові України.

Доросле життя

Із 1996 по 2006 роки Ігор Сапожко був помічником депутата. За твердженням деяких ЗМІ, цей факт із біографії не відповідає дійсності.

Оголошення про розшук Ігоря Сапожка

У випуску газети «Киевские ведомости» від 29 квітня 1998 року розповіли історію про конфлікт і подальший збройний напад на охорону кіоска на Харківському масиві Києва, що стався 27 квітня, внаслідок якого загинув 23-річний Іван Касьяненко. Після цього у газеті «Факты и комментарии» від 26 травня 1998 року з'явилось оголошення від Харківського РУ ГУ МВС України в місті Києві із повідомленням про розшук. Серед чотирьох чоловіків, яких правоохоронці оголосили у розшук, був Ігор Сапожко. У 2015 році у відповідь на депутатський запит Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що з'ясувати всі обставини події неможливо, оскільки матеріали кримінальної справи передали до прокуратури. За інформацією Генеральної прокуратури України, наданою того ж року, матеріали справи були знищені.

За даними офіційної біографії, з 25 листопада 2000 року до 15 вересня 2003 року Ігор Сапожко працював водієм: спершу в МПП «Іскандер», згодом у ЗАТ «Познякижитлобуд». Із 17 листопада 2004 року — працював менеджером-консультантом у ВАТ «Лопас», роком раніше отримавши посаду юрисконсульта.

26 березня 2006 року Ігор Сапожко був обраний депутатом Броварської міської ради на місцевих виборах за списками ВО «Батьківщина». З 17 травня 2006 року він обійняв посаду секретаря міськради. Із 24 липня 2008 року, після висловлення недовіри попередньому голові Віктору Антоненку, став виконувачем обов'язків голови Броварської міської ради.

На початку 2010 року, одразу після приходу до влади в Україні Віктора Януковича, Ігор Сапожко переходить до лав Партії регіонів. На місцевих виборах 31 жовтня 2010 року він балотувався від цієї політичної силиї — на посаду міського голови Броварів. 2 листопада 2010 року його проголосили переможцем на виборах.

У 2012 і 2013 роках Ігоря Сапожка за неймовірні успіхи номінували на титул української премії «Людина року» в номінації «Міський голова року». Переможцем він не став.

Віче на майдані Свободи у Броварах з вимогою відставки Ігоря Сапожка з посади міського голови, 24 лютого 2014 року

20 лютого 2014 року Ігор Сапожко оголосив про свій вихід із Партії регіонів і про припинення існування фракції партії в Броварській міській раді.

27 вересня 2015 року як безпартійний Ігор Сапожко висунув свою кандидатуру на посаду міського голови Броварів на місцевих виборах 2015 року як самовисуванець. Однак, відповідно до матеріалів передвиборчої агітації, Ігор Сапожко та Українська партія «Єдність» (голова — Олександр Омельченко) йшли на виборах спільною командою. 29 жовтня стали відомими результати виборів, відповідно до яких міським головою Броварів лишився Ігор Сапожко.

Обраний на місцевих перевиборах 17 січня 2021 року головою ради Броварської ОТГ, де висувався від місцевої партії свого імені — "Команди Ігоря Сапожка «Єдність»", назву, логотип якої було "віджато" у тодішнього київського Голови Омельченка. Коли ж оригінальна "Єдність" спробувала зареєструватись в Броварах, то їх просто блокували і не допускали!

Родина та проживання

Разом із сім'єю Ігор Сапожко мешкає у садибі в селі Гнідині Бориспільського району Київської області.

Склад його родини такий.

• Сапожко Марина Анатоліївна (уроджена — Коваль) — дружина, 22 жовтня 1976 року народження. Заступник редактора в ТОВ «Інноваційні технології „Вега“»; працівниця ТОВ «Київгума».
  • Сапожко Діана Ігорівна — донька, 2003 року народження.
  • син.
• Мати — родом із Кагарлицького району Київської області.
• Тато — родом із Житомирської області.
• Алла — сестра, старша на 5 років за Ігоря Сапожка.

Див. також

• Список міських голів Броварів
• Євромайдан у регіонах України#Бровари

Примітки

1. Політичний «феномен» Ігоря Сапожка: від київського рекетира до броварського мера. Частина 1. Темне минуле [ 5 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 03.08.2015
2. Мнение: Нынешняя власть допускает «ошибку им. Януковича» [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.). Аргумент. 09.10.2015
3. . Маєш право знати. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 16 лютого 2013. 
4. . Броварська міська рада (офіційний сайт). Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 16 лютого 2013. 
5. Фальшивые кандидаты — поддельные выборы? [ 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.). Украина криминальная. 08.10.2015
6. Народний депутат Віталій Купрій: «Фігурант кримінальної справи Ігор Сапожко балотується на мера Броварів!» Громадський захист Київщини (Зареєстроване ЗМІ: КІ-№ 144Р від 06.03.2012). № 22 (72), стор. 1 і 6. 12.10.2015.
7. ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ № 11/10-261 [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Верховна Рада України. 13.02.2015
8. . Блог Територія правди. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 16 лютого 2013. 
9. Політичний «феномен» Ігоря Сапожка. Частина 2. Стрімка політична кар'єра в Броварах: талант чи впливові покровителі? [ 16 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 13.08.2015
10. . Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 16 лютого 2013. 
11. Претендентами на титул «Людина року — 2012» стали відомі політики та скандальні мери [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] УНІАН. 14.11.2012
12. Названо претендентів на здобуття титулу «Людина року - 2013» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]. ТСН. 1+1. 25.11.2013
13. [1] [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 25.03.2013
14. Визначені володарі премії «Людина року — 2013» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]. УНІАН. 24.03.2014
15. Революція в Броварах: хроніка 20 лютого [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 21.02.2014
16. Мер Броварів Сапожко вийшов з ПР, фракція у міськраді припинила існування [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. 112 Україна. 20.02.2014
17. Звернення Сапожка до броварчан [ 3 грудня 2021 у Wayback Machine.] (відео). Андрій Качор // ЕКТА Бровари. 22.02.2014
18. [2] [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Центральна виборча комісія України. 2015
19. Ігор Сапожко «самовисунувся» на посаду мера Броварів. Рішення про реєстрацію кандидата ще немає [ 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 28.09.2015
20. [3] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. УП «Єдність». Жовтень 2015
21. [4] (фото). Наш край. 20.10.2015
22. Бровари: як екс-регіонал сформував більшість завдяки «опозиціонерам» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Чесно. 29.03.2016
23. Броварська міська рада [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Центральна виборча комісія. Жовтень 2015 року
24. Постанова Броварської міської виборчої комісії щодо встановлення результатів виборів Броварського міського голови^{[недоступне посилання]}. Маєш право знати. 30.10.2015
25. Ігор Сапожко – мер, у міськраду його команда «заходить» більшістю мандатів, – офіційні підсумки перевиборів [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.]. Трибуна-Бровари. 22.01.2021
26. Перевибори в Броварах: поіменно та в цифрах. ПРОТОКОЛИ голосування [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.]. Трибуна-Бровари. 23.01.2021
27. Політичний «феномен» Ігоря Сапожка: від київського рекетира до броварського мера. Частина 4: заключна [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 15.09.2016
28. . Бровари, неофіційний сайт. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2013. 
29. Е-декларація Сапожка Ігоря Васильовича [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]. НАЗК. 2016

Джерела

• Андрій Качор: Пригоди «мера-волонтера» або Привид «людини-тролейбуса» бродить міською радою [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 17.12.2014.

Посилання

• Сторінка політика на Facebook.
• Сторінка [ 31 липня 2016 у Wayback Machine.] на ЛІГА.net.
• [5] [ 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] на «Обозреватель».
• Сторінка. Telegram-канал.
• [6]. Viber-канал.