Санчо I (ісп. Sancho I; 1042 — 4 червня 1094) — король Арагону (1063—1094) і Наварри (1076—1094). Син арагонського короля Раміро I. Батько арагонсько-наваррських королів Педро I, Альфонсо I й арагонського короля Раміро II. Успадкував наваррський трон після смерті Санчо IV (1076).
| Санчо I | |
| 1063 — 4 червня 1094 | |
|---|---|
| Попередник: | Раміро I |
| Наступник: | Педро I |
| 4 червня 1076 — 4 червня 1094 | |
| Попередник: | Санчо IV |
| Наступник: | Педро I |
| Народження: | 1042 невідомо |
| Смерть: | 4 червня 1094 Уеска |
| Поховання: | Pantheon of Kings of San Juan de la Peñad |
| Країна: | Арагонське королівство і Kingdom of Pamplonad |
| Рід: | Арагонська династія |
| Батько: | Раміро I |
| Мати: | Ермесінда де Біггор |
| Шлюб: | Ізабелла де Уржель Феліція де Русі |
| Діти: | Педро I, Раміро II, Альфонсо I і Fernando Sánchezd |
| Автограф: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Імена Редагувати
Біографія Редагувати
Походив з Арагонської династії. Син Раміро I, короля Арагону, й Ермесінди де Біггор.
Санчо I продовжив війни з арабами, розпочаті його батьком. Він захопив належні їм землі в горах Арагона, Собрарбе і Рібагорси та зайняв землі на рівнинах за течією Синки, Гальєго і інших річок, що впадають в Ебро. Незабаром він оженився на доньці графа Уржель.
У 1065 році за допомогою лицарів з графств Франції та Італії (насамперед бургундців) король Арагону опанував фортецею Барбастро. Втім 1066 року маври повернули її собі, і Санчо I довелося захоплювати її вдруге.
У 1067—1068 роках він підтримав Санчо IV, короля Наварри, проти короля Санчо II, короля Кастилії, у так званій «Війні Трьох Санчо», але наваррсько-арагонський союз зазнав невдачі — було втрачено Буребу, Альта-Ріоху, Алаву. У 1068 році відвідав Рим, де вів перемовини з папою римським Олександром II.
У 1076 році Санчо IV Наваррського було убито в Пеньялені власним братом Рамоном. Останній шукав підтримки у Ахмеда Моктадіра, еміра Сарагоси. У відповідь король Арагону пішов на нього, опанував декількома містами на Ебро. Оскільки діти Санчо IV були ще малі, територія його королівства була розділена між Кастилією і Арагоном. Санчо I дісталася власне Наварра, і його було обрано там королем під ім'ям Санчо V. Після цього він продовжив війну з арабами, чиї землі клином врізалися в його територію.
У 1084 році на землі Арагону вдерлися війська на чолі з Сідом Кампеадором (перебував на службі еміра Сарагоси), який завдав поразки королю у битві при Морелья. Це зупинило наступ арагонців на південь Піренеїв. З цього моменту Санчо I діяв в долині річки Ебро. У 1088 році визнав зверхність папи римського Урбана II.
Зумів запити Граус в 1083 році, 1086 року — Естаду і Монсон у 1089 році, 1093 року — Альменар. Водночас допомагав Альфонсо VI, королю Кастилії, у невдалій для християн битві при Сілаки 1086 року, обороні Толедо 1090 року. У 1092 року уклав союз з Сідом Кампеадором.
Санчо I у 1094 році підійшов до великої фортеці Уеска, але під час облоги був важко поранений стрілою і помер, заповівши синові Педро продовжувати війну.
Родина Редагувати
1. Дружина — Ізабелла, донька Арменголя III, графа де Уржель
Діти:
- Педро (1068/1069—1104), король у 1094—1104 роках
2. Дружина — Феліція, донька Ілдуіна IV, графа де Монтідідьє і Русі
Діти:
- Фердинанд (бл.1080—1086)
- Альфонсо (1073/1074—1134), король у 1104—1134 роках
- Раміро (бл.1075—1147), король у 1034—1036 роках
1 бастард
Примітки Редагувати
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Джерела Редагувати
- Bernard F. Reilly, The Contest of Christian and Muslim Spain, 1031—1157, (Blackwell, 1995), 109.
- Buesa Conde, Domingo. El rey Sancho Ramírez (en castellà). Guara, 1978.
- Domingo J. Buesa Conde: Sancho Ramírez, Rey de Aragoneses y Pamploneses (1064—1094). Zaragoza, 1996.
- Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1999, pp. 865—896
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санчо I (король Арагону)
- Cawley, Charles. Aragon, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.
- Cawley, Charles. Navarre, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.