Самуель Мацейовський гербу Цьолек (нар. 15 січня 1499(?) — пом. 26 жовтня 1550) — польський римо-католицький і державний діяч, гуманіст; єпископ холмський (1539–1541), плоцький (1541–1546), краківський (1546–1550); підканцлер (1539–1547) і канцлер великий коронний (1547–1550).
| Самуель Мацейовський пол. Samuel Maciejowski | |
| 1539 — 1541 | |
|---|---|
| Конфесія: | католицтво |
| Церква: | римо-католицька церква |
| Попередник: | Себастьян Браніцький[pl] |
| Наступник: | Миколай Дзєжґовський[pl] |
| |
| 1541 — 1546 | |
| Попередник: | Якуб Бучацький |
| Наступник: | Ян Бєлінський[pl] |
| 1546 — 1550 | |
| Попередник: | Пйотр Ґамрат[pl] |
| Наступник: | Анджей Зебжидовський[pl] |
| Альма-матер: | Болонський університет і Падуанський університет |
| Діяльність: | католицький священник, державний діяч, католицький єпископ |
| Народження: | 15 січня 1499 |
| Смерть: | 26 жовтня 1550 (51 рік) |
| Похований: | Каплиця Мацейовського на Вавелюd |
| Династія: | Мацейовські гербу Цьолек |
| Батько: | Бернард Мацейовський |
| Посада: | канонік сандомирський, краківський, келецький, ґнєзненський; пробст люблінський, костшинський, ґолембський, декан краківський; нотаріус, королівський секретар, секретар великий коронний, підканцлер і канцлер великий коронний |
| Самуель Мацейовський у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився Самуель 15 січня 1499 року у сім'ї каштеляна чехувського та люблінського Бернарда Мацейовського і Ядвіги з Подлодовських. Мав двох братів і сестру: Станіслава[pl] (маршалка коронного), Бернарда (каштеляна люблінського і радомського) й Урсулу (дружину Яна Леженського[pl].
Політична кар'єра ред.
Самуель Мацейовський розпочав кар'єру 1518 року як нотаріус у канцелярії короля Сигізмунда I Старого. Завоював довіру, визнання та підтримку підканцлера Петра Томіцького у своїй кар'єрі. 1522 року був відправлений останнім на навчання до Падуанського університету. Протягом 1522–1524 років вивчав там філософію та риторику. Після цього, протягом 1524–1530 років продовжив навчання у Болонському університеті.
Після повернення з навчання посів уряд секретаря королівського (1531/1532), був послом короля на сеймик Краківського воєводства у Прошовицях у 1534 та 1538 роках.
29 серпня 1537 року Мацейовського призначили секретарем великим коронним; він став фактичним керівником королівської канцелярії. У липні 1537 року брав участь у переговорах з австрійськими послами щодо шлюбу королевича Сигізмунда з Єлизаветою Габсбург.
1539 року був призначений на посаду підканцлера коронного, 1547 року отримав велику печатку канцлера великого коронного. Він завжди стояв на боці короля, даючи поради, зберігаючи права та гідність трону. Був у опозиції до політичних планів королеви Бони, під впливом Томіцького вибрав угодовську політичну лінію, спрямовану на союз із Габсбургами, добрі стосунки з прусським герцогом Альбрехтом і підтримку поміркованого крила прусських сепаратистів.
Церковна кар'єра ред.
Уже 1521 року Самуель Мацейовський став каноніком сандомирським, 1523 року був пробстом колегіати люблінської. Після завершення навчання був каноніком краківським і келецьким (1530), ґнєзненським (1531), пробстом костшинським (1533-1536) і ґолембським (1537-1541). 1538 року став деканом краківським.
17 жовтня 1539 року отримав провізію на єпископство холмське, 1541 року став плоцьким єпископом, а 1545 року — краківським. Зберіг за собою уряд підканцлера та, пізніше, канцлера, за що отримав багато критики з боку шляхти, обуреної одночасним посіданням двох важливих урядів однією особою.
Коли на сеймі на кону стояла доля таємного весілля королевича Сигізмунда з Барбарою Радзивілл, єпископ Мацейовський доводив сакральну дійсність цього шлюбу. Як краківський єпископ дбав про рівень освіти духовенства, був прихильником поміркованої поведінки щодо іновірців. 1546 року він наказав здійснити візитацію дієцезії, яка мала на меті обмежити вплив Реформації, але через м'якість єпископа цієї мети не вдалося досягти. Провів у дієцезії 2 реформаторські синоди (1547, 1549).
Самуель Мацейовський був гуманістом, прекрасним знавцем латинської та грецької мов. За його ініціативи 1547 року була побудована резиденція в Бялому Прондніку (тепер — частина Кракова), де він гуртував навколо себе відомих вчених і поетів. Атмосферу цих наукових і літературних диспутів передав Лукаш Гурницький у «Придворному польському» (1565), який працював писарем у єпископській канцелярії. Найбільш довіреним співробітником Мацейовського у канцелярії був Станіслав Гозій, відповідальний за прусські справи, потім прусськими справами опікувався Мартін Кромер, реєнтом канцелярії був Ян Пшерембський. У колі протекції Самуеля Мацейовського були такі видатні діячі того часу, як Лукаш Гурницький, Станіслав Оріховський, Я. Дершняк з Рокітниці, Ф. Станкар, М. Бенедикт з Кожмина, А. Тшецеський молодший, Ю. Пшилуський, В. Новопольчик (Новікампіан), Леонард з Вишогроду, Петро Роїзій, Англік Філіп та ін. Також, С. Мацейовський як канцлер Краківського університету був також його справжнім покровителем.
Помер Самуель Мацейовський 26 жовтня 1550 року у Кракові. Каплицю Снігової Божої Матері у Вавельському соборі він раніше перебудував на свій могильний мавзолей, там він і спочиває разом зі своїм племінником, також єпископом краківським Бернардом Мацейовським.
Примітки ред.
- Adam Boniecki, Herbarz polski, Warszawa 1913, tom XVI, s. 218 i 222; tom XIV, s. 211.
- ↑ Samuel Maciejowski. Encyklopedia Krakowa. Процитовано 29.06.2022.
- ↑ Samuel Maciejowski H. Ciołek. Internetowy Polski Słownik Biograficzny. Процитовано 29.06.2022.
- Andrzej Wyczański, Posłowie Zygmunta I na sejmiki, w: Władza i społeczeństwo XVI i XVII w., Warszawa 1989, s. 195.
- Andrzej Wyczański, Między kulturą a polityką. Sekretarze Zygmunta Starego 1506—1548, Warszawa 1990, s. 258.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 109.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 55.
- Jan Wiśniewski, Katalog prałatów i kanoników sandomierskich od 1186—1926 r. tudzież sesje kapituły sandomierskiej od 1581 do 1866 r., Radom 1928, s. 196.
- SAMUEL MACIEJOWSKI (1546 – 1550). Archidiecezja Krakowska. Процитовано 29.06.2022.
Література ред.
- Ks. Bolesław Przybyszewski: Krótki zarys dziejów diecezji krakowskiej, t. II, Kraków 1993.
Посилання ред.
- Samuel Maciejowski. Encyklopedia Krakowa.
- Samuel Maciejowski H. Ciołek. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.