www.wikidata.uk-ua.nina.az

Салтиков Олексій Олександрович 1934 1993 радянський російський кінорежисер сценарист Заслужений діяч мистецтв РРФСР 1969

Салтиков Олексій Олександрович

Салтиков Олексій Олександрович (1934—1993) — радянський російський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969). Народний артист РРФСР (1980).

Салтиков Олексій Олександрович
Дата народження 13 травня 1934(1934-05-13)
Місце народження Москва, СРСР
Дата смерті 8 квітня 1993(1993-04-08) (58 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінорежисер, сценарист
Нагороди

IMDb ID 0759135
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Салтиков.

Біографія ред.

Народ. 13 травня 1934 р. Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1961, майстерня С. Герасимова).

Працював на кіностудії «Мосфільм».

Поставив фільми: «Хлопці з нашого двору» (к/м, 1969), «Друг мій, Колька!..» (1961, у співавт. з О. Міттою), «Бий, барабане!» (1962), «Голова»/«Председатель» (1964; знялася Нонна Мордюкова), «Бабине царство» (1967), «Директор» (1969), «І був вечір, і був ранок...» (1970), «Сибірячка» (1972), «Повернення немає» (1973, автор сценар.), «Сім'я Іванових» (1975), «Омелян Пугачов» (1978), «Полин — трава гірка» (1982), «Іспит на безсмертя» (1983, автор сценар.), «Пан Великий Новгород» (1984, співавт. сценар.), «Крик дельфіна» (1986), «За все заплачено» (1988) та ін.

Співавтор сценарію і режисер української стрічки «Гроза над Руссю» (1992, т/ф, 4 с), за мотивами роману О. К. Толстого «Князь Срібний».

Помер 8 квітня 1993 р. в Москві. Похований на Троєкуровському кладовищі столиці.

Фестивалі та премії ред.

  • 1966 — Всесоюзний кінофестиваль: Друга премія творчому колективу фільму по розділу фільмів, що відображають життя і працю радянської людини («Голова»/«Председатель», 1964)
  • 1979 — Всесоюзний кінофестиваль: Особливий приз журі за історичний фільм («Омелян Пугачов», 1978)
  • 1994 — МКФ слов'янських і православних народів «Золотий витязь»: Приз «За внесок у розвиток слов'янського кінематографа» («Гроза над Руссю», 1992)

Примітки ред.

  1. ↑ Салтыков Алексей Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 10 січня 2016. 
  3. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 10 січня 2016. 

Література ред.

  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссёры советского художественного кино. М., 1963. — С.243;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.379;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.670.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Saltikov Oleksij Oleksandrovich 1934 1993 radyanskij rosijskij kinorezhiser scenarist Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1969 Narodnij artist RRFSR 1980 Saltikov Oleksij OleksandrovichData narodzhennya 13 travnya 1934 1934 05 13 1 Misce narodzhennya Moskva SRSR 1 Data smerti 8 kvitnya 1993 1993 04 08 58 rokiv Misce smerti Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheGromadyanstvo SRSR RosiyaAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiProfesiya kinorezhiser scenaristNagorodiIMDb ID 0759135U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Saltikov Zmist 1 Biografiya 2 Festivali ta premiyi 3 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Narod 13 travnya 1934 r Zakinchiv Vsesoyuznij derzhavnij institut kinematografiyi 1961 majsternya S Gerasimova Pracyuvav na kinostudiyi Mosfilm Postaviv filmi Hlopci z nashogo dvoru k m 1969 Drug mij Kolka 1961 u spivavt z O Mittoyu Bij barabane 1962 Golova Predsedatel 1964 znyalasya Nonna Mordyukova Babine carstvo 1967 Direktor 1969 I buv vechir i buv ranok 1970 Sibiryachka 1972 Povernennya nemaye 1973 avtor scenar Sim ya Ivanovih 1975 Omelyan Pugachov 1978 Polin trava girka 1982 Ispit na bezsmertya 1983 avtor scenar Pan Velikij Novgorod 1984 spivavt scenar Krik delfina 1986 Za vse zaplacheno 1988 ta in Spivavtor scenariyu i rezhiser ukrayinskoyi strichki Groza nad Russyu 1992 t f 4 s 2 za motivami romanu O K Tolstogo Knyaz Sribnij Pomer 8 kvitnya 1993 r v Moskvi Pohovanij na Troyekurovskomu kladovishi stolici Festivali ta premiyi 3 red 1966 Vsesoyuznij kinofestival Druga premiya tvorchomu kolektivu filmu po rozdilu filmiv sho vidobrazhayut zhittya i pracyu radyanskoyi lyudini Golova Predsedatel 1964 1979 Vsesoyuznij kinofestival Osoblivij priz zhuri za istorichnij film Omelyan Pugachov 1978 1994 MKF slov yanskih i pravoslavnih narodiv Zolotij vityaz Priz Za vnesok u rozvitok slov yanskogo kinematografa Groza nad Russyu 1992 Primitki red a b Saltykov Aleksej Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya vitchiznyanogo kino Groza nad Russyu ros Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 10 sichnya 2016 Enciklopediya vitchiznyanogo kino Oleksij Saltikov ros Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 10 sichnya 2016 Literatura red Kino i vremya Vsh 3 j Rezhissyory sovetskogo hudozhestvennogo kino M 1963 S 243 Kino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 379 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 670 Posilannya red Oleksij Saltikov na sajti IMDb angl http www kino teatr ru kino director sov 33602 works Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Saltikov Oleksij Oleksandrovich amp oldid 35004958