? Салангана яванська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aerodramus salangana (Streubel, 1848) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Hemiprocne salangana Collocalia salangana | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Саланга́на яванська (Aerodramus salangana) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 11,7-12 см, вага 11,3 г. Верхня частина тіла чорнувато-коричнева, нижня частина тіла рівномірно світло-коричнева, гузка сірувато-коричнева. Хвіст виїмчастий, з неглибоким вирізом. Оперення на стегнах майже або повністю відсутне. У представників підвиду A. s. natunae крила довші, ніж у представників номінативного підвиду, а лапи більш оперені. Представники підвидів A. s. maratua і A. s. aerophilus є меншими, ніж представники номінативного підвиду. Також у представників підвиду A. s. aerophilus виїмка на хвості найбільш глибока і становить 11-13%.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:
- A. s. aerophilus (Oberholser, 1912) — Ніас та інші острови на захід від Суматри;
- A. s. natunae (Stresemann, 1930) — Суматра, Калімантан і острови Натуна[en];
- A. s. maratua (Riley, 1927) — острови Маратуа[id] (на північний схід від Калімантану);
- A. s. salangana (Streubel, 1848) — Ява.
Поширення і екологія ред.
Яванські салангани мешкають в Індонезії, Малайзії і Брунеї. Вони живуть переважно у вологих тропічних лісах. Живляться комахами, яких ловлять в польоті, переважно жуками, мурахами і термітами. Гніздяться в печерах. Гніздо робиться переважно зі слини. В кладці два яйця, Інкубаційний період триває 19-27 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 41-56 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Aerodramus salangana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 листопада 2022.
Джерела ред.
- Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |