www.wikidata.uk-ua.nina.az

Садиба Гальперіна Садиба Гальпе ріна пам ятка архітектури в Печерському районі міста Києва Розташована на розі вулиць Гр

Садиба Гальперіна

Садиба Гальпе́ріна — пам'ятка архітектури в Печерському районі міста Києва. Розташована на розі вулиць Грушевського і Шовковичної. Зведена у 1890-х роках архітектором В. Ніколаєвим в формах і декорі венеційського палаццо доби Високого Відродження. Є одним з найкращих зразків забудови Липок кінця XIX століття.

Садиба Гальперіна
вид особняка з вулиці Шовковичної
вид особняка з вулиці Шовковичної
50°26′49″ пн. ш. 30°32′09″ сх. д. / 50.447111° пн. ш. 30.536000° сх. д. / 50.447111; 30.536000Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°32′09″ сх. д. / 50.447111° пн. ш. 30.536000° сх. д. / 50.447111; 30.536000
Країна  Україна
Місто Київ
Розташування вул. Михайла Грушевського, 18/2
Тип будівля
Тип будівлі садиба
Стиль неоренесанс
Автор проєкту В. Ніколаєв
Побудовано 1899
Статус  охороняється державою
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Аптека Приказу громадської опіки ред.

Садиба на розі сучасних вулиць Грушевського і Шовковичної відома ще з кінця XVIII століття — тут розташовувалася аптека управління громадської опіки. Від цієї аптеки, однієї з перших в Києві, пішла перша назва Шовковичної вулиці — Аптекарська. Повноцінно функціювати аптека почала 1799 року, її першим провізором став Ілля Чекалов, який згодом отримав аптеку у викупне утримання на вісім років. У 1811 році аптеку викупив Григорій Бунге з київської династії аптекарів Бунге, після його смерті завідування аптеки перейшло до зятя Г. Бунге — Івана Богдановича Тецнера. Після подільської пожежі 1811 року аптека на Печерську деякий час була єдиною в Києві.

Головний корпус аптеки був дерев'яний, на кам'яному фундаменті, мав 8 сажнів у довжину та 6 сажнів в ширину. У головному корпусі в чотирьох кімнатах розташовувалася власне аптека та мешкали аптекар з помічником. Окремо стояв мурований будиночок лабораторії зі склепистим льохом. Ще одна лабораторія містилася у дерев'яному флігелі, де також мешкали лаборант, гезель та «робочі люди». Також у садибі, огородженій дощатим парканом, були стайня на двоє коней і сарай для різного посуду.

У 1815 році київські католики отримали від імператора Олександра I дозвіл на будівництво римо-католицького костьолу. Одним з перспективних місць для будівництва храму визнали якраз ділянку навпроти Царського палацу, на місці дерев'яної будівлі аптеки. Архітектор Андрій Меленський склав план будівлі аптеки, а незалежні міські оцінювачі оцінили її у 25 637 рублів 50 копійок. Деякий час йшли перемовини з власником аптеки, який не бажав переїжджати на інше місце, запропоноване католицькою громадою, інші варіанти не подобалися самій громаді, тому будівництво костьолу почалося у 1817 році на Михайлівській горі, яка згодом отримала назву Володимирської гірки.

Будівництво особняка ред.

У 1875 році ділянку придбав колезький асесор, директор київського Промислового банку Всеволод Абрамович Рубінштейн. Того ж року міський землемір О. Терський склав план садиби: тут знаходилися два будинки, один з яких фасадом виходив на Олександрівську вулицю (сучасна вулиця Грушевського), а другий — на Левашовську (сучасна вулиця Шовковична). До останнього В. Рубінштейн у тому ж 1875 році зробив за проєктом архітектора Ромуальда Тустановського кам'яну прибудову.

Існує два варіанти історії будівництва особняка на місці колишньої аптеки. За одним з них особняк зведено у середині 1890-х років і його замовником був В. Рубінштейн. За іншим варіантом, Рубінштейн наприкінці 1890-х років продав ділянку купцеві 1-ї гільдії М. Гальперіну, який, відповідно, і був замовником особняка, зведеного за цією версією у 1899 році. Відомо, що ще в 1894 році В. Рубінштейн тут мешкав — його ім'я та адреса фігурують в путівнику по Києву видання В. Д. Бублика 1894 року. Та сама адреса вказана для нього і у довіднику «Весь Київ» 1899 року. Тому можна з великою часткою вірогідності стверджувати, що особняк був зведений на замовлення саме В. Рубінштейна, але через те, що Рубінштейн мешкав у ньому досить недовго, в історії будинок залишився відомим як особняк Гальперіна.

На початку XX століття в особняку вже мешкала численна родина Гальперіних. Голова родини, Мойсей Борисович (Беркович) Гальперін був цукропромисловцем та відомим благодійником. Контори та правління цукрових заводів Гальперіна за тогочасною традицією розташовувалися також в особняку, але вхід до них був з вулиці Шовковичної (нині закладений). Головний вхід до особняка знаходився на вулиці Грушевського. Дружиною Мойсея Гальперіна була Софія Іонівна з родини так само великих цукропромисловців Зайцевих. Гальперіни виростили п'ятьох дітей (двох доньок та трьох синів), які пізніше зі своїми родинами також мешкали в цьому особняку.

18—19 жовтня 1905 року в Києві відбувся єврейський погром. У різних частинах міста натовп у присутності військ і поліції грабував і трощив магазини та будинки, що належали євреям. Особняк Гальперіних, як і деякі особняки липських євреїв, також був пограбований.

Подальша доля особняка ред.

Після перевороту 1917 року та встановлення більшовицької влади в Києві особняк Гальперіних було націоналізовано. У 1921 році тут містилося управління артилерії 44-ї дивізії, пізніше — Київське окружне статистичне бюро. У 1925 році особняк був переданий Музично-драматичному інституту ім. М. Лисенка, проте інститут так і не в'їхав до нового приміщення. Після перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва і до початку Другої світової війни в особняку містилося Головне управління міліції НКВС.

У 1946—1951 році в особняку перебував Музей партизанської слави і проводилася виставка «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників». Пізніше розташовувалася організація під назвою «Будинок політпросвіти».

У 1970-х роках особняк передали Верховній Раді УРСР і з'єднали підземним тунелем з будівлею Верховної Ради, деякий час тут розташовувався урядовий Будинок прийомів. За незалежної України в особняку розміщуються постійні комісії Верховної ради України. Також для них на місці колишнього саду садиби додатково зведено сучасний багатоповерховий будинок.

Архітектура ред.

Особняк розташований на червоній лінії забудови, на розі вулиць М. Грушевського і Шовковичної (стара адреса — вул. Олександрівська, 19/2 або вул. Левашовська, 2/18). Будівля двоповерхова, цегляна, прямокутна в плані (спершу мала Г-подіну форму), головний фасад виходить на вулицю Грушевського. У центрі головного фасаду — парадні двері з великим балконом над ними. Аналогічний балкон розміщено посередині бічного фасаду, де раніше був вхід до службових приміщень.

Композиція особняка формами і декором нагадує венеційські палаццо епохи Відродження, із таким самим ритмічним розміщенням вікон та оздобленням. Дуже схожим за архітектурою є особняк Б. І. Ханенка на сучасній Терещенківській вулиці, споруджений у 1891—1892 роках.

Стіни першого поверху тиньковані, із ділянками гладкого русту та фризом із тригліфами і розетками; вікна прості, прямокутні. Вікна другого поверху мають напівциркульну форму та облямовані невеликими напівколонками та балюстрадою. Заповнення вікон раніше мало Т-подібну раму. У міжвіконнях другого поверху розміщені тричвертєві колонки з іонічними капітелями. Фасад завершується фризом із гірляндами та карнизом великого виносу на консолях. По краю даху раніше йшов парапет-балюстрада з вазами на п'єдесталах. Дворовий фасад оздоблено досить скромно.

У частині садиби з боку вулиці Шовковичної раніше розташовувався невеликий садочок, огороджений високим тинькованим муром, декорованим неглибокими нішами й пілонами з кам'яними кулями. Вхід на подвір'я був через браму з хвірткою. З правого боку особняка, по вулиці Грушевського, у 1910-х роках було зведено чотириповерховий прибутковий будинок.

Інтер'єри особняка також набули рис палацової розкоші. Збереглося ліпне оздоблення стель і карнизів. Парадні приміщення були згруповані вздовж вуличних фасадів, до них вели парадні мармурові сходи з кованою огорожею у стилі Відродження. На другому поверсі парадні сходи сполучалися з бічними коридорами через аркадні лоджії, декоровані пілястрами.

У 1976 році було проведено капітальну реставрацію особняка, під час якої з боку подвір'я були добудовані триповерховий об'єм і двоповерховий службовий флігель, що сполучається з особняком переходом на рівні другого поверху. Балюстраду на даху замінили глухим парапетом, що візуально перевантажило фасади.

Інтер'єри будинку ред.

Примітки ред.

  1. аптечний помічник
  2. Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 1.: А-К
  3. Особняки Киева, 2004, c. 49–55..

Джерела ред.

Особняк Гальперіна
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Київ»
Портал «Архітектура»
Особняк Гальперіна у Вікісховищі?

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sadiba Galpe rina pam yatka arhitekturi v Pecherskomu rajoni mista Kiyeva Roztashovana na rozi vulic Grushevskogo i Shovkovichnoyi Zvedena u 1890 h rokah arhitektorom V Nikolayevim v formah i dekori venecijskogo palacco dobi Visokogo Vidrodzhennya Ye odnim z najkrashih zrazkiv zabudovi Lipok kincya XIX stolittya lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Sadiba Galperinavid osobnyaka z vulici Shovkovichnoyi vid osobnyaka z vulici Shovkovichnoyi50 26 49 pn sh 30 32 09 sh d 50 447111 pn sh 30 536000 sh d 50 447111 30 536000 Koordinati 50 26 49 pn sh 30 32 09 sh d 50 447111 pn sh 30 536000 sh d 50 447111 30 536000Krayina UkrayinaMisto KiyivRoztashuvannya vul Mihajla Grushevskogo 18 2Tip budivlyaTip budivli sadibaStil neorenesansAvtor proyektu V NikolayevPobudovano 1899Status ohoronyayetsya derzhavoyu Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Apteka Prikazu gromadskoyi opiki 1 2 Budivnictvo osobnyaka 1 3 Podalsha dolya osobnyaka 2 Arhitektura 2 1 Inter yeri budinku 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya red Apteka Prikazu gromadskoyi opiki red Sadiba na rozi suchasnih vulic Grushevskogo i Shovkovichnoyi vidoma she z kincya XVIII stolittya tut roztashovuvalasya apteka upravlinnya gromadskoyi opiki Vid ciyeyi apteki odniyeyi z pershih v Kiyevi pishla persha nazva Shovkovichnoyi vulici Aptekarska Povnocinno funkciyuvati apteka pochala 1799 roku yiyi pershim provizorom stav Illya Chekalov yakij zgodom otrimav apteku u vikupne utrimannya na visim rokiv U 1811 roci apteku vikupiv Grigorij Bunge z kiyivskoyi dinastiyi aptekariv Bunge pislya jogo smerti zaviduvannya apteki perejshlo do zyatya G Bunge Ivana Bogdanovicha Tecnera Pislya podilskoyi pozhezhi 1811 roku apteka na Pechersku deyakij chas bula yedinoyu v Kiyevi Golovnij korpus apteki buv derev yanij na kam yanomu fundamenti mav 8 sazhniv u dovzhinu ta 6 sazhniv v shirinu U golovnomu korpusi v chotiroh kimnatah roztashovuvalasya vlasne apteka ta meshkali aptekar z pomichnikom Okremo stoyav murovanij budinochok laboratoriyi zi sklepistim lohom She odna laboratoriya mistilasya u derev yanomu fligeli de takozh meshkali laborant gezel 1 ta robochi lyudi Takozh u sadibi ogorodzhenij doshatim parkanom buli stajnya na dvoye konej i saraj dlya riznogo posudu U 1815 roci kiyivski katoliki otrimali vid imperatora Oleksandra I dozvil na budivnictvo rimo katolickogo kostolu Odnim z perspektivnih misc dlya budivnictva hramu viznali yakraz dilyanku navproti Carskogo palacu na misci derev yanoyi budivli apteki Arhitektor Andrij Melenskij sklav plan budivli apteki a nezalezhni miski ocinyuvachi ocinili yiyi u 25 637 rubliv 50 kopijok Deyakij chas jshli peremovini z vlasnikom apteki yakij ne bazhav pereyizhdzhati na inshe misce zaproponovane katolickoyu gromadoyu inshi varianti ne podobalisya samij gromadi tomu budivnictvo kostolu pochalosya u 1817 roci na Mihajlivskij gori yaka zgodom otrimala nazvu Volodimirskoyi girki Budivnictvo osobnyaka red U 1875 roci dilyanku pridbav kolezkij asesor direktor kiyivskogo Promislovogo banku Vsevolod Abramovich Rubinshtejn Togo zh roku miskij zemlemir O Terskij sklav plan sadibi tut znahodilisya dva budinki odin z yakih fasadom vihodiv na Oleksandrivsku vulicyu suchasna vulicya Grushevskogo a drugij na Levashovsku suchasna vulicya Shovkovichna Do ostannogo V Rubinshtejn u tomu zh 1875 roci zrobiv za proyektom arhitektora Romualda Tustanovskogo kam yanu pribudovu Isnuye dva varianti istoriyi budivnictva osobnyaka na misci kolishnoyi apteki Za odnim z nih osobnyak zvedeno u seredini 1890 h rokiv i jogo zamovnikom buv V Rubinshtejn 2 Za inshim variantom Rubinshtejn naprikinci 1890 h rokiv prodav dilyanku kupcevi 1 yi gildiyi M Galperinu yakij vidpovidno i buv zamovnikom osobnyaka zvedenogo za ciyeyu versiyeyu u 1899 roci 3 Vidomo sho she v 1894 roci V Rubinshtejn tut meshkav jogo im ya ta adresa figuruyut v putivniku po Kiyevu vidannya V D Bublika 1894 roku Ta sama adresa vkazana dlya nogo i u dovidniku Ves Kiyiv 1899 roku Tomu mozhna z velikoyu chastkoyu virogidnosti stverdzhuvati sho osobnyak buv zvedenij na zamovlennya same V Rubinshtejna ale cherez te sho Rubinshtejn meshkav u nomu dosit nedovgo v istoriyi budinok zalishivsya vidomim yak osobnyak Galperina Na pochatku XX stolittya v osobnyaku vzhe meshkala chislenna rodina Galperinih Golova rodini Mojsej Borisovich Berkovich Galperin buv cukropromislovcem ta vidomim blagodijnikom Kontori ta pravlinnya cukrovih zavodiv Galperina za togochasnoyu tradiciyeyu roztashovuvalisya takozh v osobnyaku ale vhid do nih buv z vulici Shovkovichnoyi nini zakladenij Golovnij vhid do osobnyaka znahodivsya na vulici Grushevskogo Druzhinoyu Mojseya Galperina bula Sofiya Ionivna z rodini tak samo velikih cukropromislovciv Zajcevih Galperini virostili p yatoh ditej dvoh donok ta troh siniv yaki piznishe zi svoyimi rodinami takozh meshkali v comu osobnyaku 18 19 zhovtnya 1905 roku v Kiyevi vidbuvsya yevrejskij pogrom U riznih chastinah mista natovp u prisutnosti vijsk i policiyi grabuvav i troshiv magazini ta budinki sho nalezhali yevreyam Osobnyak Galperinih yak i deyaki osobnyaki lipskih yevreyiv takozh buv pograbovanij Podalsha dolya osobnyaka red Pislya perevorotu 1917 roku ta vstanovlennya bilshovickoyi vladi v Kiyevi osobnyak Galperinih bulo nacionalizovano U 1921 roci tut mistilosya upravlinnya artileriyi 44 yi diviziyi piznishe Kiyivske okruzhne statistichne byuro U 1925 roci osobnyak buv peredanij Muzichno dramatichnomu institutu im M Lisenka prote institut tak i ne v yihav do novogo primishennya Pislya perenesennya stolici URSR iz Harkova do Kiyeva i do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v osobnyaku mistilosya Golovne upravlinnya miliciyi NKVS U 1946 1951 roci v osobnyaku perebuvav Muzej partizanskoyi slavi i provodilasya vistavka Partizani Ukrayini v borotbi proti nimecko fashistskih zagarbnikiv Piznishe roztashovuvalasya organizaciya pid nazvoyu Budinok politprosviti U 1970 h rokah osobnyak peredali Verhovnij Radi URSR i z yednali pidzemnim tunelem z budivleyu Verhovnoyi Radi deyakij chas tut roztashovuvavsya uryadovij Budinok prijomiv Za nezalezhnoyi Ukrayini v osobnyaku rozmishuyutsya postijni komisiyi Verhovnoyi radi Ukrayini Takozh dlya nih na misci kolishnogo sadu sadibi dodatkovo zvedeno suchasnij bagatopoverhovij budinok Arhitektura red Osobnyak roztashovanij na chervonij liniyi zabudovi na rozi vulic M Grushevskogo i Shovkovichnoyi stara adresa vul Oleksandrivska 19 2 abo vul Levashovska 2 18 Budivlya dvopoverhova ceglyana pryamokutna v plani spershu mala G podinu formu golovnij fasad vihodit na vulicyu Grushevskogo U centri golovnogo fasadu paradni dveri z velikim balkonom nad nimi Analogichnij balkon rozmisheno poseredini bichnogo fasadu de ranishe buv vhid do sluzhbovih primishen Kompoziciya osobnyaka formami i dekorom nagaduye venecijski palacco epohi Vidrodzhennya iz takim samim ritmichnim rozmishennyam vikon ta ozdoblennyam Duzhe shozhim za arhitekturoyu ye osobnyak B I Hanenka na suchasnij Tereshenkivskij vulici sporudzhenij u 1891 1892 rokah Stini pershogo poverhu tinkovani iz dilyankami gladkogo rustu ta frizom iz triglifami i rozetkami vikna prosti pryamokutni Vikna drugogo poverhu mayut napivcirkulnu formu ta oblyamovani nevelikimi napivkolonkami ta balyustradoyu Zapovnennya vikon ranishe malo T podibnu ramu U mizhvikonnyah drugogo poverhu rozmisheni trichvertyevi kolonki z ionichnimi kapitelyami Fasad zavershuyetsya frizom iz girlyandami ta karnizom velikogo vinosu na konsolyah Po krayu dahu ranishe jshov parapet balyustrada z vazami na p yedestalah Dvorovij fasad ozdobleno dosit skromno U chastini sadibi z boku vulici Shovkovichnoyi ranishe roztashovuvavsya nevelikij sadochok ogorodzhenij visokim tinkovanim murom dekorovanim neglibokimi nishami j pilonami z kam yanimi kulyami Vhid na podvir ya buv cherez bramu z hvirtkoyu Z pravogo boku osobnyaka po vulici Grushevskogo u 1910 h rokah bulo zvedeno chotiripoverhovij pributkovij budinok Inter yeri osobnyaka takozh nabuli ris palacovoyi rozkoshi Zbereglosya lipne ozdoblennya stel i karniziv Paradni primishennya buli zgrupovani vzdovzh vulichnih fasadiv do nih veli paradni marmurovi shodi z kovanoyu ogorozheyu u stili Vidrodzhennya Na drugomu poversi paradni shodi spoluchalisya z bichnimi koridorami cherez arkadni lodzhiyi dekorovani pilyastrami U 1976 roci bulo provedeno kapitalnu restavraciyu osobnyaka pid chas yakoyi z boku podvir ya buli dobudovani tripoverhovij ob yem i dvopoverhovij sluzhbovij fligel sho spoluchayetsya z osobnyakom perehodom na rivni drugogo poverhu Balyustradu na dahu zaminili gluhim parapetom sho vizualno perevantazhilo fasadi Inter yeri budinku red nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitki red aptechnij pomichnik Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv Enciklopedichne vidannya Kn 1 ch 1 A K Osobnyaki Kieva 2004 c 49 55 Dzherela red Osobnyak Galperinau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Kiyiv nbsp Portal Arhitektura nbsp Osobnyak Galperina u Vikishovishi Zabudova Kiyeva dobi klasichnogo kapitalizmu Kalnickij M V Kondel Perminova N M K Varto 2012 560 s 1000 prim ISBN 978 966 2321 21 0 Malakov D Nelgovskij Yu Grushevskogo vulicya Osobnyak Galperina M B 1890 ti rr Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv Enciklopedichne vidannya Kn 1 ch 1 A K Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 S 346 ISBN 966 95478 1 4 V Kovalevskij Prikaz gromadskoyi opiki Kiyivski miniatyuri K Kupola 2007 T 6 j Kiyiv aptechnij 624 s 2000 prim ISBN 966 8679 06 7 Osobnyaki Kiyeva O M Drug D V Malakov K Kij 2004 823 s il ISBN 966 7161 60 9 Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 S 69 ISBN 978 966 8999 05 5 Posilannya red Arhitektura Kieva Osobnyak Galperina 08 04 2010 Procitovano 21 sichnya 2015 ros Diana Kurishko 28 03 2012 Osobnyak Galperina kupecki pokoyi dlya deputativ foto Tochka net Procitovano 21 sichnya 2015 Osobnyak Galperina 06 05 2012 Procitovano 21 sichnya 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sadiba Galperina amp oldid 40666322