Садальський Станіслав Юрійович Станіслав Юрійович Садальський рос Станисла в Ю рьевич Сада льский нар 8 серпня 1951 с Чк

Станіслав Юрійович Садальський (рос. Станисла́в Ю́рьевич Сада́льский; нар. 8 серпня 1951, с. Чкаловське, Чуваська АРСР, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, теле- і радіоведучий, журналіст, блогер. Заслужений артист РРФСР (1991). Народний артист Грузії (2007). Почесний громадянин Грузії.

Садальський Станіслав Юрійович

Народився	8 серпня 1951(1951-08-08) (72 роки) Шигирдан, Батиревський район, Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР Росія Грузія
Діяльність	актор, журналіст, блогер, телеведучий, радіоведучий, ведучий, ютубер
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1973)
Заклад	Современник
Роки діяльності	1973 — тепер. час
IMDb	nm0755409
Нагороди та премії
Народний артист Чуваської Республіки^d

Садальський Станіслав Юрійович у Вікісховищі

Фігурант бази даних центру «Миротворець».

Життєпис ред.

Народився в родині викладачів. У 1973 році акінчив Державний інститут театрального мистецтва (ГІТІС).

Після закінчення ГІТІСу служив у трупі Московського театру «Современник» (1973—1981).

В кіно — з 1970 року. Зіграв понад сто ролей у телесеріалах та фільмах (переважно характерні та комедійні). Знімався у картинах українських кіностудій.

Фільмографія ред.

«Місто першого кохання» (1970, Владик Сергєєв)
«Телеграма» (1971, наречений (озвучив Роман Філіппов)
«Хлопчики» (1971, Коля Бірюков)
«Береги» (1973, Олексій Гуров)
«Три дні в Москві» (1974, Герман Миколайович Коробков)
«У день свята» (1978, Сергій, шахтар)
«Кіт у мішку» (1978, Руслан Русланич, багатодітний батько)
«Уявний хворий» (1979)
«Осіння історія» (1979, Павло Гнатович Патютін («Тютя»)
«Місце зустрічі змінити не можна» (1979, т/ф, Кирпич; Одеська кіностудія)
«Про бідного гусара замовте слово» (1980, корнет Плетньов)
«Ліс» (1980, Олексій Сергійович Буланов, гімназист)
«Мелодія на два голоси» (1980)
«Яблуко на долоні» (1981, Колька; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Всім — спасибі!» (1981)
«Немухінські музиканти» (1981, директор музичної школи)
«Бідна Маша» (1981)
«Золоті черевички» (1981 Потяжкін, білогвардійський офіцер; Одеська кіностудія)
«Шурочка» (1982, Пал Палич Веткин, офіцер)
«Вокзал для двох» (1982)
«Унікум» (1983, Китаєв)
«Білі Роси» (1983, Мишка Кисіль)
«Парк» (1983)
«Гори, гори ясно...» (1983, Олексій, працівник фабрики)
«Торпедоносці» (1983, старший лейтенант Дмитрієнко)
«Без права на провал» (1984, артист Колєсов)
«Петля» (1984, Зінченко; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Неймовірне парі, або Істинна пригода, що благополучно завершилася сто років тому» (1984)
«Осінній подарунок фей» (1984)
«Чужа дружина і чоловік під ліжком» (1984, Невідомий під ліжком)
«Спокуса Дон Жуана» (1985, Сганарель; Одеська кіностудія)
«Протистояння» (1985, Геннадій Ципкін)
«Людина з акордеоном» (1985, Савелій Михайлович)
«Політ в країну чудовиськ» (1986)
«Потрібні люди» (1986, директор магазину хутра)
«І ніхто на світі» (1986, Кіностудія ім. О. Довженка)
«Моя люба» (1987, Сазонов; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Дама з папугою» (1988, Гена; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Презумпція невинності» (1988, Леонід Борисович Озеран, адміністратор групи)
«Передай далі...» (1988, т/ф; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Велика гра» (1988, Папіньон)
«Дві стріли. Детектив кам'яного століття» (1989, Красномовний)
«Князь Удача Андрійович» (1989, Володимир Володимирович, племінник Шильникова, археолог)
«Серце не камінь (фільм)» (1989, Костянтин Лукич Каркунов)
«Фуфель» (т/ф, 1990; студії «Укртелефільм» та «Либідь»)
«Спокуса Б.» (1990, Костянтин Курдюков, він же Басаврюк)
«Аферисти» (1990, Рубік)
«Кат» (1990, Віктор Еммануїлович Гольднер, лікар-нарколог; насильник)
«Провінційний анекдот» (1990, т/ф, Кіностудія ім. О. Довженка)
«Болотяна street, або Засіб проти сексу» (1991, Льова)
«Дій, Маню!» (1991, м'ясник Вася)
«Блукаючі зірки» (1991, за участю Одеської кіностудії)
«Тридцятого знищити!» (1992, «Четвертий»)
«Веселенька поїздка» (1994)
«Сьома каблучка чаклунки» (1998, 4 с, відео; Росія—Україна)
«Убивча сила 3» (2001)
«Моя прекрасна нянька» (2004)
«Три мушкетери» (2004, мюзикл, Ла Шене)
«Парк радянського періоду» (2006)
«Кроссмейстер» (2011)
«З новим роком, мами!» (2012) та інших...

Примітки ред.

Центр «Миротворець»: Садальський Станіслав Юрійович

Література ред.

Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.666;
Раззаков Ф. Досьє на звезд: Кумири всех поколений. М., 1998. — С422-429;
Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.71-72.

Джерела ред.

Це незавершена стаття про актора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Центр «Миротворець»: Садальський Станіслав Юрійович