Са́вва Іва́нович Ма́монтов (3 ((15) жовтня) (1841), (Ялуторовськ) — (6 квітня) (1918), (Абрамцево)) — російський підприємець і (меценат).
Сава Іванович Мамонтов | |
---|---|
Савва Иванович Мамонтов | |
Народився | 3 ((15) жовтня) (1841) (Ялуторовськ), (Тобольська губернія), Російська імперія (нині (Тюменська область)) |
Помер | (6 квітня) (1918) (76 років) (Абрамцево), (Московська губернія), (РРФСР) (нині Московська область) |
Поховання | (Сергієво-Посадський район) |
Громадянство | Російська імперія (РРФСР) |
Діяльність | колекціонер мистецтва |
Знання мов | російська[1] |
Батько | |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d, d і d |
Нагороди | ![]() |
|
Дитинство та юнацтво
Народився 3 жовтня 1841 року в купецькій сім'ї [ru] і Марії Тихонівни Лахтіної, був четвертою дитиною. У 1849 році І. Ф. Мамонтов переїхав до (Москви). Сім'я Мамонтових жила заможно: орендувала розкішний особняк, влаштовувала прийоми, бали. Спосіб життя Мамонтових був нетиповий для капіталістів тих часів, зв'язків і знайомств у Москві в І. Ф. Мамонтова не було.
У 1852 році померла мати Сави. Сім'я Мамонтових переїхала в простіший, одначе більш просторий будинок. Саву разом з братом віддали в гімназію, де він провчився рік без особливих успіхів. В серпні 1854 року Сава разом з двоюрідними братами був зарахований в (Інститут Корпусу гірничих інженерів), у якому учні отримували як інженерні, так і військові знання. Сава демонстрував хорошу поведінку, однак мав рису захоплюватися цікавими йому предметами, ігноруючи інші: так, швидко вивчивши німецьку мову і маючи відмінні бали, він отримував двійки і трійки з латині. Успіхами в освіті він не відзначався, чим викликав занепокоєння батька.
Через епідемію (скарлатини) І. Ф. Мамонтов забрав сина до Москви, і Сава повернувся в Другу гімназію, де навчався раніше. Сім'я переїхала в новий будинок і придбала маєток Кіреєво ((Хімки)). У 1856 році деякі з (декабристів), що отримали амністію, зупинилися в будинку Мамонтових.
Починаючи з 1858 року, Сава регулярно відвідував театр і висловлював свою думку про постановки в щоденнику. Сім'я Сави влаштовувала вечори, де обговорювали вистави і книги, співали, музикували.
У 1860 році Сава не склав іспит з латини, тому був зарахований на повторне навчання. І він, і батько тяжко переживали це. Латинь за Саву здав інший юнак, а сам Сава вступив в (Петербурзький університет), згодом перевівшись на юридичний факультет Московського університету.
І. Ф. Мамонтов був прихильником (лібералізму), а переїхавши з Москви до Санкт-Петербурга, став прихильником (консерватизму).
Підприємницька діяльність
І. Ф. Мамонтов зайнявся будівництвом залізниць. Влітку 1863 року була запущена Московсько-Троїцька залізниця. Іван Федорович був обраний членом правління цієї дороги. Сава ж все більше захоплювався театром, увійшов у театральний гурток. Батько Сави з тривогою ставився до пустих захоплень сина. Сам Сава все гірше вчився в університеті. Бачачи це, Іван Федорович вирішив відправити Саву в справах Закаспійського товариства (він був його співзасновником) в (Баку). Восени 1863 року Савва Мамонтов став керувати центральним Московським відділенням товариства.
У 1864 році Сава відвідав Італію, де почав брати уроки співу. Там він познайомився з дочкою московського купця Григорія Григоровича Сапожникова — Єлизаветою, яка згодом стала його дружиною (весілля в 1865 році в Кіреєво). Сім'я Сапожникових займала високе становище в суспільстві, їхня згода на шлюб була підтвердженням міцності позицій Мамонтових. Єлизаветі було близько 17 років, вона не відзначалася особливою красою, але любила читати, співала, займалася музикою. Молода сім'я оселилася на Садовій-Спаській вулиці в будинку, придбаному батьком Сави Мамонтова. Цей особняк неодноразово перебудовували.
І. Ф. Мамонтов був великим акціонером і директором товариства [ru], очолюваного (Федорем Чижовим) (1811-1877). Раніше Чижов був професором математики Петербурзького університету. Він був знайомий з багатьма письменниками і художниками і зіграв в житті Сави велику роль.
1869 року помер Іван Федорович Мамонтов. Чижов втягував Саву в самостійну підприємницьку діяльність, і в 1872 році за його рекомендацією Сава зайняв пост директора товариства Московсько-Ярославської залізниці. Саву Мамонтова обрали гласним Міської думи і дійсним членом Товариства любителів комерційних знань, він став визнаним членом московського купецтва.
Сава і його дружина Єлизавета Григорівна вирішили придбати свій будинок за містом (Кіреєво успадкував старший брат). Дізнавшись, що продається садиба письменника (С. Т. Аксакова), подружжя оглянуло будинок в (Абрамцево) (1870). Незважаючи на його поганий стан, через мальовничу місцевість довкола й архітектуру будинку Мамонтови придбали садибу (за 15 тисяч рублів, на ім'я дружини). Мамонтови неодноразово перебудовували будинок і упорядковували садибу.
Для Сави Мамонтова все ще була важкою підприємницька діяльність, особливо після чергового відвідування Італії. Однак після обрання директором залізниці кинути справу він уже не зміг — захопився.
У 1876 році держава призначила конкурс на проведення Донецької кам'яновугільної залізниці. Здобувачі зобов'язані були надати проект і кошторис. Сава Мамонтов виграв конкурс. У 1882 році будівництво Донецької кам'яновугільної залізниці повністю завершилося, після чого вона була викуплена державою.
На початку 1890-х років правління Московсько-Ярославської залізниці ухвалило рішення продовжити дорогу до (Архангельська), тобто збільшити її протяжність майже вдвічі. Сава Мамонтов вважав цю дорогу необхідною для країни і будував її практично без фінансової зацікавленості.
Мамонтов не прагнув державних нагород, проте міністр фінансів С. Ю. Вітте домагався для нього і престижних звань і навіть 4-го ступеня.
Пам'ять
- Пам'ятники на привокзальних площах [ru] (1999, скульптор В. А. Чухаркін) і [ru].
- Платформа [ru] неподалік від Москви (Ярославський напрямок).
- Мікрорайон [ru] в місті (Пушкіно).
- На честь Сави Мамонтова було названо (електропоїзд) (ЕД4)МК-0089.
- На честь Сави Івановича названо шрифтову гарнітуру [ 5 березня 2016 у (Wayback Machine).], засновану на плакатних шрифтах початку XX століття.
Сім'я
Діти: Сергій, Андрій, Всеволод, Віра, Олександра. Син (1867—1915) — поет, драматург, засновник [ru].
Цікаві факти
- Дочка Сави Івановича Мамонтова — Віра, зображена на відомій картині живописця (Валентина Сєрова) [en]»
Література
(Маєток Абрамцево), 2013
- Савва Мамонтов: [Книга-альбом] / Автор-составитель . — М. : Русская книга, 1995. — 239 с. — (России славные имена) — 10000 прим.
- . Мамонтов. Искусство и железные дороги. — М. : Генеральный директор, 2011. — 240 с. — (Великие российские предприниматели) — 1000 прим. — .
- Салтан А.Н. История олигархов. Железнодорожный магнат Савва Мамонтов [Электронный ресурс]. – Режим доступа к статье: . – Заглавие с экрана. – 2.04.17.
Див. також
- (Три царівни підземного царства)
- [ru]
- [ru]
Посилання
- С. [ 25 січня 2016 у (Wayback Machine).] И. Мамонтов в Абрамцеве [ 25 січня 2016 у (Wayback Machine).]
- Савва Мамонтов и Донецкая каменноугольная железная дорога [ 6 червня 2013 у (Wayback Machine).]
- Крушение Саввы великолепного [ 5 березня 2016 у (Wayback Machine).]
- Савва Мамонтов и строительство Северной железной дороги [ 26 липня 2014 у (Wayback Machine).]
- (Bibliothèque nationale de France) BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет