Людвіг Сідлецький | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | «Сава Крилач» | |||
Народився | 9 квітня 1878 м. Іркутськ | |||
Помер | 1944 ? | |||
Діяльність | письменник | |||
|
Людвіг Сідлецький (Людвіґ Ґжимала Сідлецький, Людвик Ґжимала-Сєдлєцький, «Сава Крилач») (9 квітня 1878, Іркутськ — 1944 (?)) - український політик, письменник, прозаїк. Ветеран Армії УНР. Один з провідних діячів (Союзу гетьманців-державників).
Життєпис
Народився 9 квітня 1878 року в Іркутську в польській родині, яку вислали до Сибіру за участь у повстанні 1863 р.
Вивчив українську мову за українським перекладом Біблії. Дитинство минуло в родовому маєтку біля Злотополя на Кропивниччині.
Наприкінці 1890-х член польської революційної організації «Промінь». У 1899 студент Львівської політехніки, але не довго. У 1900 співорганізатор Української Соціалістичної Партії, поширював нелегальну літературу. У 1905 році за поширення прокламацій був висланий на три роки на Північ, однак втік із заслання і, взявши з собою шестилітнього сина Гнатка, емігрував до Бразилії. (Їхні пригоди він потім опише в книжці «В пралісах Південної Америки»).
У лютому 1909 року брав участь в з'їзді поміщиків і польської інтелігенції Лівобережної України в помешканні Франчески Вольської в Києві. Ця група називала себе «українцями польської культури» або «українцями-римокатоликами» і підтримувала видання газети «Przegląd Krajowy» (Київ, 1911), а також збірника студій «Z dziejów Ukrainy.
Був одружений з сестрою (Максима Рильського), а його син загинув під Крутами. У 1920 р. у Відні керував безпартійною організацією "Союз українських старшин" Відні. Був старшиною армії УНР.
З 1924 року проживав у Львові, працював у адміністрації маєтків архієпископа Андрея Шептицького та в (концерні) (Івана Тиктора). У 1933-36 роках мешкав у Варшаві і працював відповідальним редактором часопису «Рідна Мова», який редагував Іван Огієнко. З Варшави надсилав до львівської преси свідчення про Голодомор, які отримав від селян, яким вдалося втекти через кордон. Коли у 1936 році редакція переїхала до Жовкви, знову переїхав до Львова.
У 1939–1941 рр. перебував у Кракові і Переворську. Потім рушив на Східну Україну, проте після повернення сталінських військ до Полтави у 1943 р. його слід пропав.
За деякими відомосями під час німецької окупації був директором місцевого Лігеншафту в смт. Чернелиця на Городенківщині (Покуття), співпрацював з УПА, застрелився в криївці у 1944 році разом із дружиною, оточений радянськими військами.
Твори
Примітки
- Як Людвик став Савою
- Союз українських старшин у Відні // Громадська думка. 15 липня 1920.
Література
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет