? Ріжки пурпурові | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Claviceps purpurea (Fr.) Tul., 1853 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
Ріжки пурпурові (Claviceps purpurea) — паразитний гриб класу сумчастих, що пошкоджує зав'язь понад 100 культурних і дикорослих злаків. Паразитують здебільшого на житі.
Гриб має пурпурове забарвлення, розміщується в колосках замість зерен, і нагадує формою зуб або ріг. При розломі ріжок всередині білий.
Пурпурові ріжки містять алкалоїди (ерготамін, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гістамін, тирамін, бетаїн та інші речовини.
Народні назви цього гриба включають: бабка, баб'ячий зуб, воронячі кігті, головня, житниця, житні ріжки, маткові ріжки, омилок, ріжок-у-житі, спір, спориння, шалениця.
Отруєння грибом Редагувати
В ХІХ столітті поля часто були заражені пурпуровими ріжками. В підручниках тих часів попереджували, що якщо злаки мають фіолетові плями, гіркуватий смак, то їсти його не можна.
Алкалоїди маткових ріжок мають психотропну, нейротоксичну дію, зумовлену збуджувальним, а потім пригнічувальним ефектом на центральну нервову систему, зокрема на альфа-адренорецептори з вираженим судинорозширювальним ефектом, що супроводиться зниженням артеріального тиску.
Симптоми отруєння: залежать від клінічної форми, яка проявляється у вигляді гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма).
У тварин, які поїдають злаки з цими ріжками, з'являється омертвіння вух, хвоста і ніг.
Зараження грибом рослин Редагувати
Восени при збиранні хлібів ріжок падає на землю і перезимовує під снігом, а навесні на ньому виростає кілька червонуватих кульок на ніжках. На час цвітіння жита в кульках дозріють спори, вітром піднімуться догори і проникнуть в її квітки. У зав'язі спора проросте, утворюючи грибні нитки (грибницю). Цими нитками, виділяються дрібні клітини разом з цукристою рідиною, яку називають «медвяною росою». Медяна роса приваблює комах. Вони її їдять, забруднивши в ній черевце і лапки. Потім, перелітаючи на інші колоски, вони розносять клітини ріжків і заражають все нові і нові рослини жита.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Кандидат педагогических наук Р. Д. Маш. О должностях человека и гражданина / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1990, № 1. ISSN 0130-5972 (с.: 81)
- ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Література Редагувати
- Бернардіно де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — ISBN 978-617-7085-07-1.
Джерела Редагувати
Посилання Редагувати
- Ріжки // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 374. — ISBN 5-88500-055-7.
- Ріжки, приспір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1598. — 1000 екз.