www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рівнина Еллада лат Hellas Planitia рівнинна западина округлої форми на південній півкулі Марса Це найглибша низовина пла

Рівнина Еллада

Рівнина Еллада (лат. Hellas Planitia) — рівнинна западина округлої форми на південній півкулі Марса. Це найглибша низовина планети: її поверхня лежить на 9 км нижче навколишньої височини і на 7 кілометрів нижче средньомарсіанского рівня поверхні. Максимальний розмір — близько 2300 кілометрів. Свою назву Еллада отримала завдяки астроному Джованні Скіапареллі.

Hellas Planitia
Рівнина Еллада (знімок НАСА).
Планета Марс
Координати 42°42′ пн. ш. 70°00′ зх. д. / 42.7° пн. ш. 70.0° зх. д. / 42.7; -70.0Координати: 42°42′ пн. ш. 70°00′ зх. д. / 42.7° пн. ш. 70.0° зх. д. / 42.7; -70.0
Діаметр 2300 км
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Еллада (значення).
Марс: карта висот. Еллада внизу праворуч. Деталізована мапа від Google Maps
Марс: карта висот. Еллада — синя область знизу.
Еллада на мапі Марса.

Інформація Редагувати

Діаметр Еллади близько 2300 кілометрів, і це найбільша однозначна структура ударного походження на планеті, звісно якщо Північний полярний басейн не виявиться ударним кратером. Вважається, що Еллада утворилася в період пізнього важкого бомбардування у Сонячній системі, приблизно від 4,1 до 3,8 мільярдів років тому, коли ймовірно великий астероїд вдарився об поверхню Марса, залишивши по собі величезний кратер.

Оскільки рівнина Еллада — дуже глибока низовина, товщина атмосфери над нею істотно більша, ніж над сусідніми областями. Перепад висот між обідком кратера Еллади і дном досягає 9000 метрів. Глибина кратера 7152 метрів (23,000 футів) нижче стандартного топографічного рівня висот на Марсі) пояснює атмосферний тиск на дні у 1155 паскалів (11,55 мілібара, 0,17 фунтів на квадратний дюйм, або 0,01 атм). Це 89% — вище, ніж тиск на середній топографічній точці на Марсі (610 Па, або 6,1 мілібарів або 0,09 фунтів на квадратний дюйм) і вище потрійної точки води, що свідчить про те, що фаза рідини могла бути присутня за сукупності певних умов температури, тиску, і вмісту розчиненої солі. Було висловлено припущення, що поєднання процесів замерзання та вибухового кипіння може бути відповідальне за утворення ярів у кратері.

Під час марсіанської зими рівнина Еллада покривається інеєм і видна з Землі як велика світла пляма. Те ж саме стосується й рівнин Аргір і Елізій. До польотів космічних апаратів на Марс астрономи припускали, що ці області є височинами, покритими снігом або інеєм.

Деякі з низинних каналів відтоку простягаються аж до Hellas Planitia з вулканічного комплексу Hadriacus Mons на північному сході, а два з них, як це видно на знімках Mars Orbiter Camera, містять яри: Dao Vallis та Reull Vallis. Ці яри також є достатньо низькими для того, аби тут на короткий час, у марсіанський полудень, з'являлася вода в рідкому стані, якщо температура підніметься вище 0 за Цельсієм.

У своїй роботі група Леслі Блімастера (англ. Leslie Bleamaster) узагальнила дані і знімки, зібрані різноманітними апаратами, що досліджували Марс. Вчені зосередилися на області Еллада. Були вивчені характерні особливості місцевої геології, зокрема світлі шаруваті відкладення на східному кордоні Еллади. В результаті автори роботи дійшли висновку про те, що ці відкладення з'явилися внаслідок ерозії і перенесення порід з навколишніх височин у велику водойму, що могла існувати приблизно між 4,5 і 3,5 мільярдами років тому.

Це чергове підтвердження можливого факту, який за останні роки став практично однозначно доведеним: колись Марс був майже так само багатий водою, як і Земля. Океан міг покривати до третини його поверхні, але при цьому міг бути повністю покритий льодом.

Еллада — це антипод опуклості Alba Patera. Дещо менша Isidis Planitia разом з Провінцією Фарсида мають величезні вулкани, в той час як Argyre Planitia є приблизно діаметрально протилежною відносно вулканічної провінції Elysium, іншої важливої піднятої області щитових вулканів на Марсі. Чи щитові вулкани насправді були викликані діаметрально протилежними впливами, такими як ті, що створили Елладу, чи це лише збіг обставин, в даний час невідомо.


Залишки течії на поверхні Еллади, як видно з фото HiRISE.
Залишки течії на поверхні Еллади, як видно з фото HiRISE. 
Виті місцевості в Hellas Planitia (насправді знаходиться в квадранглі Noachis).
Виті місцевості в Hellas Planitia (насправді знаходиться в квадранглі Noachis). 
Топографічна карта Еллади та її околиць в південних височинах, зроблені MOLA, інструментом Mars Global Surveyor. Глибина кратера — 7152 метрів нижче стандартних топографічних висот Марса.
Топографічна карта Еллади та її околиць в південних височинах, зроблені MOLA, інструментом Mars Global Surveyor. Глибина кратера — 7152 метрів нижче стандартних топографічних висот Марса. 
Схема перепаду висот Еллади.
Схема перепаду висот Еллади. 
Топографічна карта розташування Еллади.
Топографічна карта розташування Еллади. 

Відкриття та найменування Редагувати

Через значний розмір, форму і світлий колір Еллади, який контрастує з іншою навколишньою частиною планети, Hellas Planitia була однією з перших марсіанських особливостей, яку виявили з Землі за допомогою телескопа. До досліджень Джованні Скіапареллі, який дав формуванню ім'я «Hellas» (що в перекладі з грецького означає Еллада), він був відомий як «землі Лок'єра» — назва, присвоєна регіонові Річардом Ентоні Проктором в 1867 році на честь сера Нормана Лок'єра, Англійського астронома, який, використовуючи 16-сантиметровий телескоп-рефрактор, відтворив «перше по-справжньому правдиве зображення планети» (в оцінці Ежена Мішеля Антоніаді).

Можливі льодовики Редагувати

Еллада. Фото від Mars Global Surveyor, що підтверджує можливість знаходження льодовиків під поверхнею.

Радіолокаційні зображення, виконані радаром-ехолотом SHARAD космічного апарату Mars Reconnaissance Orbiter, дозволяють припустити, що деталі рельєфу під назвою лопатеподібний осиповий шлейф в трьох кратерах східного регіону Hellas Planitia насправді є льодовиками з водяного льоду, поховані під шаром бруду, піску і каміння. Товщина льоду, похованого під поверхневими шарами породи, у цих кратерах, за вимірами SHARAD, становить в середньому до 250 метрів товщиною, а у верхніх кратерах близько 300 метрів та 450 метрів на середніх і нижніх рівнях відповідно. Вчені вважають, що сніг і лід накопичувалися на більш високих топографічних місцевостях, а потім сповзали вниз, і в даний час захищені від сублімації (випаровування схожого на випаровування сухої криги на Землі) шаром щебеню, піску, каміння та пилу. Борозни та кряжі на поверхні були викликані деформацією льоду під нею.

Крім того, форми багатьох місцин в Hellas Planitia та інші частини Марса сильно нагадують льодовики, а поверхня виглядає так, наче рух під ними відбувається й досі.

Еллада з численними дрібними кратерами, деякі з яких можливо заповнені кригою, схованою під піском та камінням.
Еллада з численними дрібними кратерами, деякі з яких можливо заповнені кригою, схованою під піском та камінням. 
Язикоподібний льодовик в Елладі. Лід може все ще існувати під ізоляційним шаром з ґрунту.
Язикоподібний льодовик в Елладі. Лід може все ще існувати під ізоляційним шаром з ґрунту. 
Знімок льодовика великим планом, з роздільною здатністю близько 1 метра. Фото є підставою робити припущення про наявність льоду.
Знімок льодовика великим планом, з роздільною здатністю близько 1 метра. Фото є підставою робити припущення про наявність льоду. 

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. Частина, розташована нижче нульового датума, див. Географія Марса#Нульова висота
  2. Remote Sensing Tutorial Page 19-12 [ 30 жовтня 2004 у Wayback Machine.], NASA (англ.)
  3. Schultz, Richard A.; Frey, Herbert V. (1990). . Journal of Geophysical Research 95: 14175–14189. Bibcode:1990JGR....9514175S. doi:10.1029/JB095iB09p14175. Архів оригіналу за 30 березня 2012.  (англ.)
  4. Acuña, M. H.; et al. (1999). Global Distribution of Crustal Magnetization Discovered by the Mars Global Surveyor MAG/ER Experiment. Science 284 (5415): 790–793. Bibcode:1999Sci...284..790A. PMID 10221908. doi:10.1126/science.284.5415.790.  (англ.)
  5. ↑ Martian Weather Observation [ 31 травня 2008 у Wayback Machine.] MGS radio science measured 11.50 mbar at 34.4° S 59.6° E -7152 meters (англ.)
  6. Making a Splash on Mars, NASA, 29 June 2000 (англ.)
  7. Heldmann, Jennifer L.; et al. (2005). Formation of Martian gullies by the action of liquid water flowing under current Martian environmental conditions. Journal of Geophysical Research 110: E05004. Bibcode:2005JGRE..11005004H. doi:10.1029/2004JE002261. (англ.)
  8. «Дослідники підтвердили існування на Марсі Океану» ТСН — 18 липня 2013
  9. «Вчені довели існування Океану на Марсі» ТСН — 11 лютого 2012
  10. «Науковці вважають, що океан на Марсі міг бути повністю вкритий льодом» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // newsru.ua — 29 серпня 2011
  11. Peterson, J. E. (March 1978). Antipodal Effects of Major Basin-Forming Impacts on Mars. Lunar and Planetary Science IX: 885–886. Процитовано 4 липня 2012. 
  12. Williams, D. A.; Greeley, R. (1991). The Formation of Antipodal-Impact Terrains on Mars. Lunar and Planetary Science XXII: 1505–1506. Процитовано 4 липня 2012. 
  13. Williams, D. A.; Greeley, R. (August 1994). Assessment of Antipodal-Impact Terrains on Mars. Icarus 110 (2): 196–202. Bibcode:1994Icar..110..196W. doi:10.1006/icar.1994.1116. Процитовано 4 липня 2012.  (англ.)
  14. William Sheehan. . Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 20 серпня 2007.  (англ.)
  15. NASA. PIA11433: Three Craters. Процитовано 24 листопада 2008.  (англ.)

Література Редагувати

  • Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельєфу Марса / Від. ред. К. П. Флоренський[ru] і Ю. І. Єфрємов. — Москва : Наука, 1981. — 88 с.
  • J. N. Lockyer, Observations on the Planet Mars (Abstract), Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 23, p. 246 (кат.)
  • E. M. Antoniadi, The Hourglass Sea on Mars, Knowledge, July 1, 1897, pp. 169-172. (кат.)
  • Mars Orbiter Laser Altimeter Carte topographique du quadrangle d'Iapygia (USGS MC-21) (фр.)
  • Mars Orbiter Laser Altimeter Carte topographique du quadrangle de Noachis (USGS MC-27) (фр.)
  • Mars Orbiter Laser Altimeter Carte topographique du quadrangle d'Hellas (United States Geological Survey/USGS MC-28) (фр.)
  • USGS Astrogeology « Geologic Map of the Hellas Region of Mars. » (32,2 Mégaoctet/Mio) (фр.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рівнина Еллада
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rivnina Ellada lat Hellas Planitia rivninna zapadina okrugloyi formi na pivdennij pivkuli Marsa Ce najglibsha nizovina planeti yiyi poverhnya lezhit na 9 km nizhche navkolishnoyi visochini i na 7 kilometriv nizhche srednomarsianskogo rivnya poverhni Maksimalnij rozmir blizko 2300 kilometriv 1 2 Svoyu nazvu Ellada otrimala zavdyaki astronomu Dzhovanni Skiaparelli Hellas PlanitiaRivnina Ellada znimok NASA Planeta MarsKoordinati 42 42 pn sh 70 00 zh d 42 7 pn sh 70 0 zh d 42 7 70 0 Koordinati 42 42 pn sh 70 00 zh d 42 7 pn sh 70 0 zh d 42 7 70 0Diametr 2300 kmU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ellada znachennya Mars karta visot Ellada vnizu pravoruch Detalizovana mapa vid Google MapsMars karta visot Ellada sinya oblast znizu Ellada na mapi Marsa Zmist 1 Informaciya 2 Vidkrittya ta najmenuvannya 3 Mozhlivi lodoviki 4 Div takozh 5 Dzherela 5 1 Literatura 6 PosilannyaInformaciya RedaguvatiDiametr Elladi blizko 2300 kilometriv 3 i ce najbilsha odnoznachna struktura udarnogo pohodzhennya na planeti zvisno yaksho Pivnichnij polyarnij basejn ne viyavitsya udarnim kraterom Vvazhayetsya sho Ellada utvorilasya v period piznogo vazhkogo bombarduvannya u Sonyachnij sistemi priblizno vid 4 1 do 3 8 milyardiv rokiv tomu koli jmovirno velikij asteroyid vdarivsya ob poverhnyu Marsa zalishivshi po sobi velicheznij krater 4 Oskilki rivnina Ellada duzhe gliboka nizovina tovshina atmosferi nad neyu istotno bilsha nizh nad susidnimi oblastyami Perepad visot mizh obidkom kratera Elladi i dnom dosyagaye 9000 metriv Glibina kratera 7152 metriv 5 23 000 futiv nizhche standartnogo topografichnogo rivnya visot na Marsi poyasnyuye atmosfernij tisk na dni u 1155 paskaliv 5 11 55 milibara 0 17 funtiv na kvadratnij dyujm abo 0 01 atm Ce 89 vishe nizh tisk na serednij topografichnij tochci na Marsi 610 Pa abo 6 1 milibariv abo 0 09 funtiv na kvadratnij dyujm i vishe potrijnoyi tochki vodi sho svidchit pro te sho faza ridini mogla buti prisutnya za sukupnosti pevnih umov temperaturi tisku i vmistu rozchinenoyi soli 6 Bulo vislovleno pripushennya sho poyednannya procesiv zamerzannya ta vibuhovogo kipinnya mozhe buti vidpovidalne za utvorennya yariv u krateri Pid chas marsianskoyi zimi rivnina Ellada pokrivayetsya ineyem i vidna z Zemli yak velika svitla plyama Te zh same stosuyetsya j rivnin Argir i Elizij Do polotiv kosmichnih aparativ na Mars astronomi pripuskali sho ci oblasti ye visochinami pokritimi snigom abo ineyem Deyaki z nizinnih kanaliv vidtoku prostyagayutsya azh do Hellas Planitia z vulkanichnogo kompleksu Hadriacus Mons na pivnichnomu shodi a dva z nih yak ce vidno na znimkah Mars Orbiter Camera mistyat yari Dao Vallis ta Reull Vallis Ci yari takozh ye dostatno nizkimi dlya togo abi tut na korotkij chas u marsianskij poluden z yavlyalasya voda v ridkomu stani yaksho temperatura pidnimetsya vishe 0 za Celsiyem 7 U svoyij roboti grupa Lesli Blimastera angl Leslie Bleamaster uzagalnila dani i znimki zibrani riznomanitnimi aparatami sho doslidzhuvali Mars Vcheni zoseredilisya na oblasti Ellada Buli vivcheni harakterni osoblivosti miscevoyi geologiyi zokrema svitli sharuvati vidkladennya na shidnomu kordoni Elladi V rezultati avtori roboti dijshli visnovku pro te sho ci vidkladennya z yavilisya vnaslidok eroziyi i perenesennya porid z navkolishnih visochin u veliku vodojmu sho mogla isnuvati priblizno mizh 4 5 i 3 5 milyardami rokiv tomu 8 Ce chergove pidtverdzhennya mozhlivogo faktu yakij za ostanni roki stav praktichno odnoznachno dovedenim kolis Mars buv majzhe tak samo bagatij vodoyu yak i Zemlya Okean mig pokrivati do tretini jogo poverhni ale pri comu mig buti povnistyu pokritij lodom 9 10 Ellada ce antipod opuklosti Alba Patera 11 12 13 Desho mensha Isidis Planitia razom z Provinciyeyu Farsida mayut velichezni vulkani v toj chas yak Argyre Planitia ye priblizno diametralno protilezhnoyu vidnosno vulkanichnoyi provinciyi Elysium inshoyi vazhlivoyi pidnyatoyi oblasti shitovih vulkaniv na Marsi Chi shitovi vulkani naspravdi buli viklikani diametralno protilezhnimi vplivami takimi yak ti sho stvorili Elladu chi ce lishe zbig obstavin v danij chas nevidomo nbsp Zalishki techiyi na poverhni Elladi yak vidno z foto HiRISE Zalishki techiyi na poverhni Elladi yak vidno z foto HiRISE nbsp Viti miscevosti v Hellas Planitia naspravdi znahoditsya v kvadrangli Noachis Viti miscevosti v Hellas Planitia naspravdi znahoditsya v kvadrangli Noachis nbsp Topografichna karta Elladi ta yiyi okolic v pivdennih visochinah zrobleni MOLA instrumentom Mars Global Surveyor Glibina kratera 7152 metriv nizhche standartnih topografichnih visot Marsa 5 Topografichna karta Elladi ta yiyi okolic v pivdennih visochinah zrobleni MOLA instrumentom Mars Global Surveyor Glibina kratera 7152 metriv nizhche standartnih topografichnih visot Marsa 5 nbsp Shema perepadu visot Elladi Shema perepadu visot Elladi nbsp Topografichna karta roztashuvannya Elladi Topografichna karta roztashuvannya Elladi Vidkrittya ta najmenuvannya RedaguvatiCherez znachnij rozmir formu i svitlij kolir Elladi yakij kontrastuye z inshoyu navkolishnoyu chastinoyu planeti Hellas Planitia bula odniyeyu z pershih marsianskih osoblivostej yaku viyavili z Zemli za dopomogoyu teleskopa Do doslidzhen Dzhovanni Skiaparelli yakij dav formuvannyu im ya Hellas sho v perekladi z greckogo oznachaye Ellada vin buv vidomij yak zemli Lok yera nazva prisvoyena regionovi Richardom Entoni Proktorom v 1867 roci na chest sera Normana Lok yera Anglijskogo astronoma yakij vikoristovuyuchi 16 santimetrovij teleskop refraktor vidtvoriv pershe po spravzhnomu pravdive zobrazhennya planeti v ocinci Ezhena Mishelya Antoniadi 14 Mozhlivi lodoviki Redaguvati nbsp Ellada Foto vid Mars Global Surveyor sho pidtverdzhuye mozhlivist znahodzhennya lodovikiv pid poverhneyu Radiolokacijni zobrazhennya vikonani radarom eholotom SHARAD kosmichnogo aparatu Mars Reconnaissance Orbiter dozvolyayut pripustiti sho detali relyefu pid nazvoyu lopatepodibnij osipovij shlejf v troh kraterah shidnogo regionu Hellas Planitia naspravdi ye lodovikami z vodyanogo lodu pohovani pid sharom brudu pisku i kaminnya 15 Tovshina lodu pohovanogo pid poverhnevimi sharami porodi u cih kraterah za vimirami SHARAD stanovit v serednomu do 250 metriv tovshinoyu a u verhnih kraterah blizko 300 metriv ta 450 metriv na serednih i nizhnih rivnyah vidpovidno Vcheni vvazhayut sho snig i lid nakopichuvalisya na bilsh visokih topografichnih miscevostyah a potim spovzali vniz i v danij chas zahisheni vid sublimaciyi viparovuvannya shozhogo na viparovuvannya suhoyi krigi na Zemli sharom shebenyu pisku kaminnya ta pilu Borozni ta kryazhi na poverhni buli viklikani deformaciyeyu lodu pid neyu Krim togo formi bagatoh miscin v Hellas Planitia ta inshi chastini Marsa silno nagaduyut lodoviki a poverhnya viglyadaye tak nache ruh pid nimi vidbuvayetsya j dosi nbsp Ellada z chislennimi dribnimi kraterami deyaki z yakih mozhlivo zapovneni krigoyu shovanoyu pid piskom ta kaminnyam Ellada z chislennimi dribnimi kraterami deyaki z yakih mozhlivo zapovneni krigoyu shovanoyu pid piskom ta kaminnyam nbsp Yazikopodibnij lodovik v Elladi Lid mozhe vse she isnuvati pid izolyacijnim sharom z gruntu Yazikopodibnij lodovik v Elladi Lid mozhe vse she isnuvati pid izolyacijnim sharom z gruntu nbsp Znimok lodovika velikim planom z rozdilnoyu zdatnistyu blizko 1 metra Foto ye pidstavoyu robiti pripushennya pro nayavnist lodu Znimok lodovika velikim planom z rozdilnoyu zdatnistyu blizko 1 metra Foto ye pidstavoyu robiti pripushennya pro nayavnist lodu Div takozh Redaguvati nbsp Portal Astronomiya Areografiya Amphitrites Patera ru zgaslij shitovij vulkan na pivdennomu krayu rivnini Ellada Gejl krater Lodoviki na Marsi Voda na Marsi Acidalia Planitia Elysium Planitia Spisok rivnin na MarsiDzherela Redaguvati Chastina roztashovana nizhche nulovogo datuma div Geografiya Marsa Nulova visota Remote Sensing Tutorial Page 19 12 Arhivovano 30 zhovtnya 2004 u Wayback Machine NASA angl Schultz Richard A Frey Herbert V 1990 A new survey of multi ring impact basins on Mars Journal of Geophysical Research 95 14175 14189 Bibcode 1990JGR 9514175S doi 10 1029 JB095iB09p14175 Arhiv originalu za 30 bereznya 2012 angl Acuna M H et al 1999 Global Distribution of Crustal Magnetization Discovered by the Mars Global Surveyor MAG ER Experiment Science 284 5415 790 793 Bibcode 1999Sci 284 790A PMID 10221908 doi 10 1126 science 284 5415 790 angl a b v Martian Weather Observation Arhivovano 31 travnya 2008 u Wayback Machine MGS radio science measured 11 50 mbar at 34 4 S 59 6 E 7152 meters angl Making a Splash on Mars NASA 29 June 2000 angl Heldmann Jennifer L et al 2005 Formation of Martian gullies by the action of liquid water flowing under current Martian environmental conditions Journal of Geophysical Research 110 E05004 Bibcode 2005JGRE 11005004H doi 10 1029 2004JE002261 angl Doslidniki pidtverdili isnuvannya na Marsi Okeanu TSN 18 lipnya 2013 Vcheni doveli isnuvannya Okeanu na Marsi TSN 11 lyutogo 2012 Naukovci vvazhayut sho okean na Marsi mig buti povnistyu vkritij lodom Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine newsru ua 29 serpnya 2011 Peterson J E March 1978 Antipodal Effects of Major Basin Forming Impacts on Mars Lunar and Planetary Science IX 885 886 Procitovano 4 lipnya 2012 Williams D A Greeley R 1991 The Formation of Antipodal Impact Terrains on Mars Lunar and Planetary Science XXII 1505 1506 Procitovano 4 lipnya 2012 Williams D A Greeley R August 1994 Assessment of Antipodal Impact Terrains on Mars Icarus 110 2 196 202 Bibcode 1994Icar 110 196W doi 10 1006 icar 1994 1116 Procitovano 4 lipnya 2012 angl William Sheehan The Planet Mars A History of Observation and Discovery Arhiv originalu za 1 lipnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2007 angl NASA PIA11433 Three Craters Procitovano 24 listopada 2008 angl Literatura Redaguvati Burba G A Nomenklatura detalej relyefu Marsa Vid red K P Florenskij ru i Yu I Yefryemov Moskva Nauka 1981 88 s J N Lockyer Observations on the Planet Mars Abstract Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Vol 23 p 246 kat E M Antoniadi The Hourglass Sea on Mars Knowledge July 1 1897 pp 169 172 kat Mars Orbiter Laser Altimeter Carte topographique du quadrangle d Iapygia USGS MC 21 fr Mars Orbiter Laser Altimeter Carte topographique du quadrangle de Noachis USGS MC 27 fr Mars Orbiter Laser Altimeter Carte topographique du quadrangle d Hellas United States Geological Survey USGS MC 28 fr USGS Astrogeology Geologic Map of the Hellas Region of Mars 32 2 Megaoctet Mio fr Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rivnina ElladaThe Hellas Of Catastroph Peter Ravenscroft 2000 08 16 Space Daily angl Google Mars scrollable map centered on Hellas angl Notatka pro Elladu na sajti YeKA z foto angl Mars ozero krater Starodavni vodi Chervonoyi planeti Sajt zhurnalu Populyarna mehanika 10 chervnya 2010 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rivnina Ellada amp oldid 37280493