Рись руда, рись червона, бобкет (Lynx rufus) — вид рисі, ареал якого охоплює крайній південь Канади, майже всю територію США й північну частину Мексики. Руда рись мешкає в різного типу лісах, у болотистих місцях, чагарниках, луках, напівпустелях, на околицях міст. Основною здобиччю є зайцеподібні й мишоподібні гризуни. Як і більшість котових бобкети є територіальними і переважно поодинокими. Як і в інших рисей вуха увінчані пучком чорного волосся, а хвіст короткий і з чорним кінчиком, на ногах чорні смуги, задні ноги довші й кремезніші.
| Рись руда | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
| Рід: | Рись (Lynx) |
| Вид: | Рись руда (L. rufus) |
| Біноміальна назва | |
| Lynx rufus (Schreber, 1777) | |
| Синоніми | |
| Felis rufus Schreber |
Зовнішній вигляд ред.
Зовні це типова рись, але дрібніша, розміром в половину звичайної рисі, не така довгонога і широколапа, оскільки їй не потрібно ходити по глибокому снігу, але більш куцохвоста. Довжина її тіла 76,2–127 см, висота в загривку 20–30 см. Руда рись вдвічі більша за домашню кішку, але менша за споріднену канадську рись. Дорослі самці в середньому важать від 7 до 14 кг (на 30–40 % більше за самиць).
Загальний тон забарвлення — рудо-бурий з сірим відтінком. На відміну від інших рисей, руда рись має білу відмітину на внутрішній стороні кінчика хвоста, тоді як у рисей він повністю чорний. Південні підвиди мають більше чорних відмітин, ніж північні. Зустрічаються особини повністю чорного (меланісти) і білого кольору (альбіноси), причому перші — тільки у Флориді.
Розповсюдження ред.
Руда рись водиться від Канади до центральної Мексики і від східного до західного узбережжя США. Населяє лісові, напівпустельні, і болотні області. Мешкає на встановленій території, межі якої змінюються з сезоном. Для позначення межі своєї території використовує декілька методів, зокрема відмітки пазурами, сечу та фекалії.
Спосіб життя і живлення ред.
Руда рись зустрічається як в субтропічних лісах, так і в посушливих пустельних районах, на заболочених низовинах, хвойних і широколистяних лісах і навіть в культурному ландшафті і околицях великих міст. Хоча руда рись добре лазить по деревах, вона забирається на них тільки у пошуках їжі і притулку.
Основна їжа рудої рисі — американський кролик; ловить також змій, мишей, щурів, ховрахів і голкошерстів. Деколи нападає на птахів (диких індичок, домашніх курей) і навіть білохвостих оленів. Зрідка — на дрібних домашніх тварин.
Природні вороги рудої рисі — великі кішки: ягуари, пуми і канадські рисі.
Соціальна структура і розмноження ред.
Розмножується з лютого по червень; котенята з'являються через 50 днів вагітності. У виводку 1–6 котенят.
Самиці стають статевозрілими у 12 місяців, самці — у 24 місяці.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — С. 122. — ISBN 978-966-613-977-4.
Джерела ред.
- Ciszek D. (2002). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 26.01.2021.
- . ARKive. Процитовано 26.01.2021.
- Kelly M., Morin D., Lopez-Gonzalez C. A. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26.01.2021.
- Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 244, 245. — ISBN 0801880327.