Рошді́ Зем (фр. Roschdy Zem; нар. 27 вересня 1965, Женнвільє, О-де-Сен, Франція) — французький кіноактор, кінорежисер і сценарист.
| Рошді Зем | |
|---|---|
| фр. Roschdy Zem | |
| Рошді Зем у 2017 році | |
| Дата народження | 27 вересня 1965 (58 років) |
| Місце народження | Женнвільє, О-де-Сен, Франція |
| Громадянство | Франція |
| Професія | актор, кінорежисер, сценарист |
| Роки активності | 1987—наш час |
| IMDb | ID 0954704 |
| Нагороди та премії | |
| Висловлювання у Вікіцитатах Рошді Зем у Вікісховищі |
Біографія ред.
Рошді Зем народився 27 вересня 1965 року в місті Женнвільє, що департаменті О-де-Сен у Франція в сім'ї іммігрантів з Марокко У дитинстві проводив свої літні канікули в бельгійському місті Мехелен, де вивчав фламандську мову. По закінченню школи влаштувався на блошиний ринок Парижа, де продавав джинси.
Кар'єра ред.
У двадцятирічному віці Рошді Зем почав виступати на сцені паризьких театрів, перш ніж дебютувати у великому кіно, виконавши у 1987 році свою першу роль у фільмі «Лягаві», режисера Жозіан Баласко. Через чотири роки Андре Тешіне запросив Зема на ролі у своїх фільмах «Я не цілуюся» (1991) та «Улюблена пора року». Успіх до Зема приходить після зіграних ним у 1995 році ролей наркомана у стрічці Ксав'є Бовуа «Не забудь, що скоро ти помреш» та нічного сторожа у дебютному фільмі режисерки Летисії Мессон «Мати (чи не мати)».
Наприкінці 1990-х Рошді Зем знімався у Патріса Шеро («Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом», 1998), Андре Тешіне в «Еліс і Мартін» (1998), де його партнерами були Жульєт Бінош і Матьє Амальрік, у П'єра Жоліве в «Мій маленький бізнес», за роботу в якому вперше був номінований на здобуття французької національної кінопремії «Сезар».
У 2006 році Рошді Зем отримав Приз за найкращу чоловічу роль на 59-му Каннському кінофестивалі за участь у кінострічці «Патріоти», колективно з іншими виконавцями головних ролей: Самі Насері, Жамелем Деббузом, Самі Буажилою і Бернаром Бланканом. Цей фільм розповідає про Другу світову війну очима арабів, що брали участь в Русі Опору. Фільм номінувався від Алжиру на премію «Оскар» за найкращий іноземний фільм.
У 2006 році Зем дебютував як режисер, поставивши за власним сценарієм фільм «Злий намір». Друга режисерська робота Рошді Зема «Омар мене убити», створена у 2010 році на основі реальних подій, була номінована на премію «Сезар» за найкращий адаптований сценарій, який було написано самим Земом у співавторстві з Олів'є Горсом, Рашидом Бушаребом та Олів'є Лорелем. Фільму також брав участь у відборі від Марокко на здобуття кінопремії «Оскар» 2011 року у категорії за найкращий фільм іноземною мовою.
На початку 2016 року на екрани Франції, а 12 травня і України, вийшов четвертий фільм, поставлений Рошді Земом, «Шоколад». В основу сюжету фільму лягла історія життя першого чорношкірого клоуна Франції кінця XIX століття Кананги на прізвисько Шоколад, образ якого втілив Омар Сі.
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1987 | ф | Лягаві | Les Keufs | Біт |
| 1991 | ф | Я не цілуюся | J’embrasse pas | Саїд |
| 1993 | ф | Улюблена пора року | Ma saison préférée | Мехді |
| 1995 | ф | Мати (чи не мати) | En avoir (ou pas) | Жозеф |
| 1995 | ф | Не забудь, що скоро ти помреш | N'oublie pas que tu vas mourir | Омар |
| 1996 | ф | Небезпечна професія | Le Plus Beau Métier du monde | Ахмед Рауч |
| 1997 | ф | Інший берег моря | L'autre côté de la mer | Тарек Тімцерт |
| 1998 | ф | Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом | Ceux qui m'aiment prendront le train | Тьєррі |
| 1998 | ф | На продаж | À vendre | банкір |
| 1998 | ф | Еліс і Мартін | Alice et Martin | Робер |
| 1999 | ф | Мій маленький бізнес | Ma petite entreprise | Самі |
| 2000 | ф | Час сексуального звільнення | La Parenthèse enchantée | Поль |
| 2001 | ф | Моя дружина — акторка | Ma femme est une actrice | |
| 2001 | ф | Викрадення для Бетті Фішер | Betty Fisher et autres histoires | доктор Жером Кастанг |
| 2001 | ф | Маленький сенегалець | Little Senegal | Карім |
| 2001 | ф | Зміни моє життя | Change moi ma vie | Самі |
| 2002 | ф | Рейд | Le Raid | Самі |
| 2002 | ф | Бланш | Blanche | Бонаньж |
| 2003 | ф | Мосьє N. | Monsieur N. | Анрі Бертран |
| 2003 | ф | Шу-шу | Chouchou | брат Жан |
| 2003 | ф | Ох уже ці доньки! | Filles uniques | Малек |
| 2003 | ф | Ключі від машини | Les Clefs de bagnole | |
| 2004 | ф | Набережна Орфевр, 36 | 36 quai des Orfèvres | Гуго Сільєн |
| 2005 | ф | Прийди, побач і стань | Va, vis et deviens | Йорам Гаррарі |
| 2005 | ф | Молодий лейтенант | Le petit lieutenant | Соло |
| 2006 | ф | Каліфорнія | La Californie | Мірко |
| 2006 | ф | Патріоти | Indigènes | Мессауд Суні |
| 2006 | ф | Злий намір | Mauvaise Foi | Ізмаел |
| 2007 | ф | Воно того не варте | Détrompez-vous | Томас |
| 2008 | ф | Дуже, дуже велике підприємство | La Très Très Grande Entreprise | Зак |
| 2008 | ф | Дівчина з Монако | La Fille de Monaco | Крістоф Абаді |
| 2008 | ф | Тисни на газ | Go Fast | Марек / Сліман |
| 2009 | ф | Річка Лондон | London River | Батчер |
| 2010 | ф | Кілька щасливців | Happy Few | Франк |
| 2010 | ф | Поза законом | Hors-la-loi | Мессауд |
| 2010 | ф | Три години на втечу | À bout portant | Г'юго Сарте |
| 2011 | ф | Серед білого дня | The Cold Light of Day | Захір |
| 2012 | ф | Ніч | Une nuit | Саймон Вайс |
| 2012 | ф | Озброєне пограбування | Mains armées | Лукас Скалі |
| 2012 | ф | Зовсім як жінка | Just Like a Woman | Мурад |
| 2013 | ф | Перехрестя | Intersections | Салех |
| 2013 | ф | Жирафа | Girafada | Йогав Алон |
| 2014 | ф | Люди і птахи | Bird People | Симон |
| 2014 | ф | Могли б залишитися друзями | On a failli être amies | Сем Дріссі |
| 2014 | ф | Бодибілдер | Bodybuilder | Вадим |
| 2014 | ф | Ціна слави | La rançon de la gloire | Осман Бріша |
| 2015 | ф | Аляска | Alaska | Бенуа |
| 2017 | мф | Сахара | Sahara | Саладін |
| 2017 | ф | Le prix du succès | Мурад Мечері | |
| 2018 | ф | Le Jeu | Марко | |
| 2019 | ф | Roubaix, une lumière | Дауд |
Визнання ред.
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | |||
| 2000 | Найкращий актор другого плану | Мій маленький бізнес | Номінація |
| 2006 | Молодий лейтенант | Номінація | |
| 2007 | Найкращий дебютний фільм | Злий намір | Номінація |
| 2009 | Найкращий актор другого плану | Дівчина з Монако | Номінація |
| 2012 | Найкращий адаптований сценарій | Омар мене убити | Номінація |
| 2020 | Найкраща чоловіча роль | Roubaix, une lumière | Перемога |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2006 | Найкращий актор | Патріоти | Перемога |
| Золота зірка кіно | |||
| 2007 | Найкращий дебютний фільм | Злий намір | Перемога |
| Кришталевий глобус | |||
| 2007 | Найкращий актор | Злий намір | Номінація |
| 2009 | Дівчина з Монако | Номінація | |
| Приз Ремю | |||
| 2007 | Найкращий комедійний фільм | Злий намір | Номінація |
| Найкращі мізансцени у фільмі | Перемога |
Громадська позиція ред.
У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова
Примітки ред.
- Gérard Lefort. . liberation.fr (фр.). 17.03.1999. Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 27.04.2016.
- magazine Libération Next de septembre 2010
- Festival de Cannes: Days of Glory. festival-cannes.com. Процитовано 27.04.2016.
- . aufaitmaroc.com. Архів оригіналу за 26.08.2011. Процитовано 27.04.2016.
- Нагороди та номінації Рошді Зема на сайті IMDb(англ.)
- Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рошді Зем |