www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роман Ґостковський відомі праці пол Roman GostkowskiНародився 2 вересня 1837 1837 09 02 Тщицєнь нині ПольщаПомер 2 берез

Роман Ґостковський

Роман Ґостковський
пол. Roman Gostkowski
Народився 2 вересня 1837(1837-09-02)
Тщицєнь, нині Польща
Помер 2 березня 1912(1912-03-02) (74 роки)
Львів, нині Україна
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльність науковець
Alma mater Віденська політехніка
Галузь залізничне будівництво
Заклад Львівська залізниця, Львівська Політехніка
Вчене звання професор
Науковий ступінь професор
Відомий завдяки: Львівська залізниця
Діти Зофія Морачевська
 Роман Ґостковський у Вікісховищі

Роман Ґостко́вський (пол. Roman Gostkowski; 2 вересня 1837 — 2 березня 1912) — видатний вчений в галузі залізничного транспорту. Організатор залізничного руху на Галичині та Буковині, доцент, а потім професор кафедри залізничного руху Львівської Політехніки, ректор Львівської Політехніки та перший голова Політехнічного товариства у Львові (1877—1884).

Біографія Редагувати

Народився в Тщицєні поблизу Седльця 2 березня 1837 року в шляхетній родині гербу Гоздава. Мав шляхетний титул барон.

Освіту отримав у реальній школі та політехніці у Відні, яку закінчив у 1858 році.

У 1860–1865 роках працює інженером австрійської Південної залізниці у Відні. З 1865 року працює на Львівсько-Чернівецій залізниці. У 1872–1878 роках був керівником залізничного руху на Залізниці Ерцгерцога Альбрехта.

Після створення у Львівській Політехніці кафедри теорії залізничного руху (а це була перша така кафедра в Австро-Угорщині) переходить на наукову роботу і працює на кафедрі теорії залізничного руху на посаді доцента (1878–1884 рр.).

Доводив необхідність прокладання залізниці Станиславів — Гусятин. У 1884–1890 роках працює керівником департаменту технічного відділу Дирекції державних залізниць у Відні.

1890 року повертається до наукової роботи і працює професором на кафедрі теорії залізничного руху Львівської Політехніки (до 1904). У 1897–1898 роках обирається на посаду ректора Львівської Політехніки.

Від часу створення у Львові Політехнічного товариства в 1877 році, був першим головою цього товариства (до 1884 року) і виголосив 434 доповіді. 30 квітня 1881 року організував Роман Ґостковський публічну демонстрацію телефонного зв'язку системи Генріха Михальського. Винахідник Генріх Михальський перебував у Жовкві і за допомогою телефонного апарату своєї системи транслював свою провову до Львова, де проходило засідання Політехнічного товариства. Далі засобами телефонного зв'язку транслювався концерт — невідома співачка виконала пісню «Якщо б ранком сонечко», а видатний співак Олександр Мишуга виконав арію із опери «Галка». Якість телефонного зв'язку була такою, що здавалося виконавці знаходяться в сусідньому приміщенні. За ініціативи Романа Госковського телефонний зв'язок було впроваджено на Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці. Окрім телефонного зв'язку, Ґостковський був одним із піонерів електричного освітлення. Разом із інженером Ф. Рихновським вони 14 червня 1881 року організували електричне освітлення зали засідань Галицького крайового сейму. Після завершення керування Політехнічним товариством Роман Гостковський залишається його почесним членом.

Автор численних наукових праць, найважливішою із яких є двотомна «Теорія залізничного руху», яка була перекладена російською, чеською та німецькою мовою.

Із 1902 року до смерті Роман Ґостковський мешкав у Львові у власному будинку № 5 на сучасній вулиці Короленка.

Помер 2 березня 1912 року (за іншими даними — 27 березня). Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Примітки Редагувати

  1. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25745
  2. Загородний Р. І економіка, і стратегія… // Вільне життя плюс. — № 75 (15811) (23 вер.). — С. 4. (Право і життя)
  3. Томін, Юрій (12-18 березня 2011 р.). . Газета "Магістраль". (Українська) (№ 18). Архів оригіналу за 14 березня 2016. 
  4. . Архів оригіналу за 26 вересня 2016. 
  5. Вул. Короленка, 05 – житловий будинок. www.lvivcenter.org. Процитовано 14 березня 2016. 
  6. Gostkowski Roman - Encyklopedia PWN - źródło wiarygodnej i rzetelnej wiedzy. encyklopedia.pwn.pl. Процитовано 14 березня 2016. 

Джерела Редагувати

  • Гранкін П.Е., Лазечко П.В., Сьомочкін І.В., Шрамко Г.І. Львівська залізниця. Історія і сучасність. — Львів : Центр Європи, 1996. — С. 130. — ISBN 966-7022-10-2.
  • Samujłło J. Gostkowski Roman (1837—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Polska Akademia Nauk, 1959. — t. VIII/1, zeszyt 36. — S. 360—361. (пол.)
  • Ś. p. Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 13 (12 maja). — S. 173—175. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
vidomi praci Roman Gostkovskijpol Roman GostkowskiNarodivsya 2 veresnya 1837 1837 09 02 Tshicyen nini PolshaPomer 2 bereznya 1912 1912 03 02 74 roki Lviv nini UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintar Krayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnist naukovecAlma mater Videnska politehnikaGaluz zaliznichne budivnictvoZaklad Lvivska zaliznicya Lvivska PolitehnikaVchene zvannya profesorNaukovij stupin profesorVidomij zavdyaki Lvivska zaliznicyaDiti Zofiya Morachevska Roman Gostkovskij u VikishovishiRoman Gostko vskij 1 pol Roman Gostkowski 2 veresnya 1837 2 bereznya 1912 vidatnij vchenij v galuzi zaliznichnogo transportu Organizator zaliznichnogo ruhu na Galichini ta Bukovini docent a potim profesor kafedri zaliznichnogo ruhu Lvivskoyi Politehniki rektor Lvivskoyi Politehniki ta pershij golova Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 1877 1884 Biografiya RedaguvatiNarodivsya v Tshicyeni poblizu Sedlcya 2 bereznya 1837 roku v shlyahetnij rodini gerbu Gozdava Mav shlyahetnij titul baron Osvitu otrimav u realnij shkoli ta politehnici u Vidni yaku zakinchiv u 1858 roci U 1860 1865 rokah pracyuye inzhenerom avstrijskoyi Pivdennoyi zaliznici u Vidni Z 1865 roku pracyuye na Lvivsko Chernivecij zaliznici U 1872 1878 rokah buv kerivnikom zaliznichnogo ruhu na Zaliznici Ercgercoga Albrehta Pislya stvorennya u Lvivskij Politehnici kafedri teoriyi zaliznichnogo ruhu a ce bula persha taka kafedra v Avstro Ugorshini perehodit na naukovu robotu i pracyuye na kafedri teoriyi zaliznichnogo ruhu na posadi docenta 1878 1884 rr Dovodiv neobhidnist prokladannya zaliznici Stanislaviv Gusyatin 2 U 1884 1890 rokah pracyuye kerivnikom departamentu tehnichnogo viddilu Direkciyi derzhavnih zaliznic u Vidni 1890 roku povertayetsya do naukovoyi roboti i pracyuye profesorom na kafedri teoriyi zaliznichnogo ruhu Lvivskoyi Politehniki do 1904 U 1897 1898 rokah obirayetsya na posadu rektora Lvivskoyi Politehniki Vid chasu stvorennya u Lvovi Politehnichnogo tovaristva v 1877 roci buv pershim golovoyu cogo tovaristva do 1884 roku i vigolosiv 434 dopovidi 30 kvitnya 1881 roku organizuvav Roman Gostkovskij publichnu demonstraciyu telefonnogo zv yazku sistemi Genriha Mihalskogo 3 Vinahidnik Genrih Mihalskij perebuvav u Zhovkvi i za dopomogoyu telefonnogo aparatu svoyeyi sistemi translyuvav svoyu provovu do Lvova de prohodilo zasidannya Politehnichnogo tovaristva Dali zasobami telefonnogo zv yazku translyuvavsya koncert nevidoma spivachka vikonala pisnyu Yaksho b rankom sonechko a vidatnij spivak Oleksandr Mishuga vikonav ariyu iz operi Galka Yakist telefonnogo zv yazku bula takoyu sho zdavalosya vikonavci znahodyatsya v susidnomu primishenni Za iniciativi Romana Goskovskogo telefonnij zv yazok bulo vprovadzheno na Lvivsko Chernivecko Yasskij zaliznici Okrim telefonnogo zv yazku Gostkovskij buv odnim iz pioneriv elektrichnogo osvitlennya Razom iz inzhenerom F Rihnovskim voni 14 chervnya 1881 roku organizuvali elektrichne osvitlennya zali zasidan Galickogo krajovogo sejmu Pislya zavershennya keruvannya Politehnichnim tovaristvom Roman Gostkovskij zalishayetsya jogo pochesnim chlenom 4 Avtor chislennih naukovih prac najvazhlivishoyu iz yakih ye dvotomna Teoriya zaliznichnogo ruhu yaka bula perekladena rosijskoyu cheskoyu ta nimeckoyu movoyu Iz 1902 roku do smerti Roman Gostkovskij meshkav u Lvovi u vlasnomu budinku 5 na suchasnij vulici Korolenka 5 Pomer 2 bereznya 1912 roku za inshimi danimi 27 bereznya 6 Pohovanij u Lvovi na Lichakivskomu cvintari Primitki Redaguvati http esu com ua search articles php id 25745 Zagorodnij R I ekonomika i strategiya Vilne zhittya plyus 75 15811 23 ver S 4 Pravo i zhittya Tomin Yurij 12 18 bereznya 2011 r Vinahodi lyudstva zaliznicyam Gazeta Magistral Ukrayinska 18 Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Elektronna enciklopediya Lvivskoyi Politehniki Arhiv originalu za 26 veresnya 2016 Vul Korolenka 05 zhitlovij budinok www lvivcenter org Procitovano 14 bereznya 2016 Gostkowski Roman Encyklopedia PWN zrodlo wiarygodnej i rzetelnej wiedzy encyklopedia pwn pl Procitovano 14 bereznya 2016 Dzherela RedaguvatiGrankin P E Lazechko P V Somochkin I V Shramko G I Lvivska zaliznicya Istoriya i suchasnist Lviv Centr Yevropi 1996 S 130 ISBN 966 7022 10 2 Samujllo J Gostkowski Roman 1837 1912 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Polska Akademia Nauk 1959 t VIII 1 zeszyt 36 S 360 361 pol S p Roman Gostkowski Czasopismo Techniczne 1912 13 12 maja S 173 175 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Roman Gostkovskij amp oldid 38474507