Микола Матвійович Родіонов (31 серпня 1855–1918, Путивль) — представник державної еліти Області Війська Донського. Чернігівський губернатор (1906—1909), член Ради міністра внутрішніх справ, дійсний статський радник.
| Родіонов Микола Матвійович | |
|---|---|
| Народився | 31 серпня 1855 Михайловська (Волгоградська область), Хоперський округ, Область Війська Донського, Російська імперія |
| Помер | 1918 Путивль, Курська губернія, Російська імперія |
| Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Походить із дворян Області Війська Донського, казак станиці Михайлівської. Син інженера Матвія Родіонова, осавула Донського козачого війська. Молодший брат Василь — генерал-майор.
Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету зі ступенем кандидата прав (1881).
Почав службу у міністерстві Імператорського Двору, але незабаром перейшов на Кавказ старшим чиновником особливих доручень при начальнику Кубанської області. Через рік був призначений радником Кубанського обласного правління, вивчивши, серед іншого тюремну справу. У 1891—1902 роках обіймав посаду губернського тюремного інспектора Херсонської губернії. Потім обіймав посади Олонецького (1902—1903) та Чернігівського (1903—1906) віце-губернаторів. У 1905 році був проведений в дійсні статські радники.
У 1906 році був призначений Самарським губернатором, але через замах на Чернігівського губернатора Хвостова залишився у Чернігові, продовжуючи керувати губернією, а потім був затверджений на пост губернатора. У 1907 році пожлоаний в камергери. Обіймав посаду губернатора до 7 червня 1909 року.
Надалі входив до Ради міністра внутрішніх справ. Жив у Петербурзі і в Путивлі, де у 1918 році був убитий у власному будинку в перестрілці з грабіжниками.
Родина ред.
Був одружений з Варварою Михайлівною Марковою, дочкою предводителя дворянства Області Війська Донського М. С. Маркова.
Серед чотирьох синів — капітан другого рангу Микола Родіонов (до Жовтневої революції — у Гвардійському екіпажі) та співробітник Комітету Російського Червоного Хреста поет Вадим Родіонов. Син доньки — Олексій Ейснер.
Нагороди ред.
- Орден Святого Станіслава 2-й ст. (1891);
- Орден Святої Анни 2-го ст. (1895);
- Орден Святого Володимира 3-й ст. (1907);
- Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1912);
- Орден Святої Анни 1-го ст. (1915).
Примітки ред.
- Василий Матвеевич Родионов. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні. (рос.)
Джерела ред.
- Список гражданским чинам IV класса на 1907 год. — СПб., 1907. — С. 1976
- Список гражданским чинам первых четырёх классов. — Пг., 1914. — С. 575
- Список гражданским чинам четвёртого класса. Исправлен по 1 марта 1916 года. — Пг., 1916. — С. 705
- Золотая книга Российской империи. Санкт-Петербург, 1908. С. 56
- Корягин С. В. Родионовы и другие. Генеалогия и семейная история Донского казачества. Выпуск 61. М., 2006
- Корягин С. В. Черячукины и другие. Генеалогия и семейная история Донского казачества. Выпуск 14. М., 2000
- Эйснер А. В. Путь в эмиграцию. Сербия. Прага.//Русская эмиграция в Европе. 20-е — 30-е годы XX в. М., 1996