www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рогач малий Самець рогача малого Холодний Яр Черкаська область Україна Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Цар

Рогач малий

?
Рогач малий

Біологічна класифікація
Біноміальна назва
Dorcus parallelipipedus
(L., 1758)
Посилання
Вікісховище: Category:Dorcus parallelipipedus
Віківиди: Dorcus parallelipipedus
Fossilworks: 319819

Рогач малий, також рогачик малий, оленик (Dorcus parallelipipedus) — жук з родини рогачів. Поширений у Європі, Північній Африці, на Близькому Сході.

Опис ред.

Чорно-бурий жук середніх розмірів. Самці в довжину 2,2 — 3,2 см, причому розрізняють дві форми, велику й дрібну:

  • велика (f. major) з довжиною тіла 26 мм (без мандибул), з мандибулами — 32 мм.
  • дрібна (f. minor) з довжиною тіла 19 мм (без мандибул), з мандибулами — 22 мм; мандибули цієї форми не мають внутрішніх зубців.

Самиці менші, з довжиною тіла 1,6-2,3 см. Окрім розмірів тіла самці відрізняються більшим розміром мандибул та зубців на них.

На передній поверхні передніх стегон розташована яскраво-золотиста пляма, яка складається з блискучих волосків. Поверхня надкрил, передньогрудей та голови з глибокими крапчатими ямками.

Спосіб життя ред.

Личинка рогача малого, яка приготувалася до зимівлі (Колчестер, Англія)

Личинка живиться мертвою деревиною листяних дерев: дуба, буку, грабу. Може розвиватися також у березі, тополі, клені. Зимує личинка або молоде імаго. Дорослі жуки активні з кінця квітня до липня. Імаго живляться соком дерев, який витікає зі стовбурів, переважно дубовим.

На відміну від близького європейського рогача жука-оленя дорослі особини рогача малого живуть до двох, а за деякими даними — до трьох років.

Фізіологія і генетика ред.

Самиця має спеціальний орган — мікангій, який містить клітини дріжджів, здатних розкладати деревину та допомагати личинкам її засвоювати. Одним із основних видів у мікангії рогача малого є Scheffersomyces stipitis[en].

Рогач малий має 9 пар хромосом, з яких 8 пар автосом і 1 пара статевих хромосом. Самці мають дрібну X-хромосому та велику Y-хромосому, тоді як самиці — дві X-хромосоми.

Поширення ред.

Ареал широкий. Від північно-західної Африки (Марокко) до Кавказу та річки Урал. Поширений у широколистяних лісах лісостепової і степової зон Європи. Трапляється майже всюди, де є старі листяні дерева.

Північна межа ареалу проходить по Ірландії, Англії, південній Швеції, півдню Латвії, Білорусі. В Росії зустрічається південніше Смоленська, Рязані, півдня Татарстану. Південно-східною межею ареалу є Туреччина, Крим, Кавказ, Північний Іран.

В Україні відомий з усіх регіонів.

Примітки ред.

  1. Богомаз М. В., Василюк О. В., Заворотна Г. В., Кучма Т. Л., Некрасова О. Д., Перегрим М. М., Плига А. В., Полянська К. В., Пішняк Д. В., Прекрасна Є. П. Проектований національний природний парк «Приірпіння та Чернечий ліс» (під ред. Є.Прекрасної). — К.: UNCG, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена. — 2016. — 76 с., c. 27
  2. Скарабеоїдні жуки (Coleoptera, Scarabaeoidea) Шацького національного природного парку та прилеглих територій / О. М. Кравченко, С. О. Кравченко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер. : Біологічні науки. — 2009. — № 2. — С. 130—135
  3. Берест 3. Л., Байдашніков А. А., Кириченко М. Б., Котенко А. Г., Назаренко В. Ю., Петренко А. А.,Пучков П. В., Черней Л. С., Шешурак П. Н. Проблеми збереження рзноманіття фауни безхребетних у НПП «Голосіївський». Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України. Матеріали Українського екологічного конгресу. 27-28 жовтня 2008
  4. Бригадиренко В. В. Основи систематики комах: Навч. посіб. — Д.: РВВ ДНУ, 2003. — 204 с., с. 94
  5. Maria Fremlin, Paul Hendriks. Lesser Stag Beetles Dorcus parallelipipedus (L.)(Coleoptera: Lucanidae) longevity — at least three years. Bulletin of the Amateur Entomologists' Society, 2013, V. 72, Apr/May, с. 48-56(англ.)
  6. Masahiko Tanahashi, Maria Fremlin. The mystery of the lesser stag beetle Dorcus parallelipipedus (L.) (Coleoptera: Lucanidae) mycangium yeasts. Bulletin of the Amateur Entomologists' Society, 2013, V. 72, Oct/Nov, с. 146—152(англ.)
  7. Colomba, M. S.; Vitturi, R.; Zunino, M. (2004). Chromosome Analysis and rDNA FISH in The Stag Beetle Dorcus Parallelipipedus L. (Coleoptera: Scarabaeoidea: Lucanidae). Hereditas 133 (3): 249–253. ISSN 00180661. doi:10.1111/j.1601-5223.2000.00249.x. 
  8. В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rogach malijSamec rogacha malogo Holodnij Yar Cherkaska oblast Ukrayina Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Skarabeoyidni Scarabaeoidea Rodina Rogachi Lucanidae Pidrodina LucaninaeRid DorcusVid Rogach malijBinomialna nazvaDorcus parallelipipedus L 1758 PosilannyaVikishovishe Category Dorcus parallelipipedusVikividi Dorcus parallelipipedusFossilworks 319819Rogach malij 1 takozh rogachik malij olenik 2 3 4 Dorcus parallelipipedus zhuk z rodini rogachiv Poshirenij u Yevropi Pivnichnij Africi na Blizkomu Shodi Zmist 1 Opis 2 Sposib zhittya 3 Fiziologiya i genetika 4 Poshirennya 5 Primitki 6 DzherelaOpis red Chorno burij zhuk serednih rozmiriv Samci v dovzhinu 2 2 3 2 sm prichomu rozriznyayut dvi formi veliku j dribnu velika f major z dovzhinoyu tila 26 mm bez mandibul z mandibulami 32 mm dribna f minor z dovzhinoyu tila 19 mm bez mandibul z mandibulami 22 mm mandibuli ciyeyi formi ne mayut vnutrishnih zubciv Samici menshi z dovzhinoyu tila 1 6 2 3 sm Okrim rozmiriv tila samci vidriznyayutsya bilshim rozmirom mandibul ta zubciv na nih Na perednij poverhni perednih stegon roztashovana yaskravo zolotista plyama yaka skladayetsya z bliskuchih voloskiv Poverhnya nadkril perednogrudej ta golovi z glibokimi krapchatimi yamkami Sposib zhittya red nbsp Lichinka rogacha malogo yaka prigotuvalasya do zimivli Kolchester Angliya Lichinka zhivitsya mertvoyu derevinoyu listyanih derev duba buku grabu Mozhe rozvivatisya takozh u berezi topoli kleni Zimuye lichinka abo molode imago Dorosli zhuki aktivni z kincya kvitnya do lipnya Imago zhivlyatsya sokom derev yakij vitikaye zi stovburiv perevazhno dubovim Na vidminu vid blizkogo yevropejskogo rogacha zhuka olenya dorosli osobini rogacha malogo zhivut do dvoh a za deyakimi danimi do troh rokiv 5 Fiziologiya i genetika red Samicya maye specialnij organ mikangij yakij mistit klitini drizhdzhiv zdatnih rozkladati derevinu ta dopomagati lichinkam yiyi zasvoyuvati Odnim iz osnovnih vidiv u mikangiyi rogacha malogo ye Scheffersomyces stipitis en 6 Rogach malij maye 9 par hromosom z yakih 8 par avtosom i 1 para statevih hromosom Samci mayut dribnu X hromosomu ta veliku Y hromosomu todi yak samici dvi X hromosomi 7 Poshirennya red nbsp Areal shirokij Vid pivnichno zahidnoyi Afriki Marokko do Kavkazu ta richki Ural Poshirenij u shirokolistyanih lisah lisostepovoyi i stepovoyi zon Yevropi Traplyayetsya majzhe vsyudi de ye stari listyani dereva Pivnichna mezha arealu prohodit po Irlandiyi Angliyi pivdennij Shveciyi pivdnyu Latviyi Bilorusi V Rosiyi zustrichayetsya pivdennishe Smolenska Ryazani pivdnya Tatarstanu Pivdenno shidnoyu mezheyu arealu ye Turechchina Krim Kavkaz Pivnichnij Iran V Ukrayini vidomij z usih regioniv 8 Primitki red Bogomaz M V Vasilyuk O V Zavorotna G V Kuchma T L Nekrasova O D Peregrim M M Pliga A V Polyanska K V Pishnyak D V Prekrasna Ye P Proektovanij nacionalnij prirodnij park Priirpinnya ta Chernechij lis pid red Ye Prekrasnoyi K UNCG Institut zoologiyi im I I Shmalgauzena 2016 76 s c 27 Skarabeoyidni zhuki Coleoptera Scarabaeoidea Shackogo nacionalnogo prirodnogo parku ta prileglih teritorij O M Kravchenko S O Kravchenko Naukovij visnik Volinskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Ser Biologichni nauki 2009 2 S 130 135 Berest 3 L Bajdashnikov A A Kirichenko M B Kotenko A G Nazarenko V Yu Petrenko A A Puchkov P V Chernej L S Sheshurak P N Problemi zberezhennya rznomanittya fauni bezhrebetnih u NPP Golosiyivskij Prioriteti zbalansovanogo stalogo rozvitku Ukrayini Materiali Ukrayinskogo ekologichnogo kongresu 27 28 zhovtnya 2008 Brigadirenko V V Osnovi sistematiki komah Navch posib D RVV DNU 2003 204 s s 94 Maria Fremlin Paul Hendriks Lesser Stag Beetles Dorcus parallelipipedus L Coleoptera Lucanidae longevity at least three years Bulletin of the Amateur Entomologists Society 2013 V 72 Apr May s 48 56 angl Masahiko Tanahashi Maria Fremlin The mystery of the lesser stag beetle Dorcus parallelipipedus L Coleoptera Lucanidae mycangium yeasts Bulletin of the Amateur Entomologists Society 2013 V 72 Oct Nov s 146 152 angl Colomba M S Vitturi R Zunino M 2004 Chromosome Analysis and rDNA FISH in The Stag Beetle Dorcus Parallelipipedus L Coleoptera Scarabaeoidea Lucanidae Hereditas 133 3 249 253 ISSN 00180661 doi 10 1111 j 1601 5223 2000 00249 x V V Martynov Kontrolnyj spisok plastinchatousyh zhukov Coleoptera Scarabaeoidea fauny Ukrainy Izvestiya Harkovskogo entomologicheskogo obshestva 2012 T 20 Vyp 2 S 11 44 ros Dzherela red Chlenistonogi prirodnogo zapovidnika Roztochchya Rizun V B Geryak Yu M Girna A Ya Godunko R J Kanarskij Yu V Kaprus I Ya Konovalova I B Lishuk A V Martinov V V Martinov O V Mateleshko O Yu Melamud V V Nikulina T V Pushkar T I Stryamec G V Trach V A Filik R A Chumak V O Shrubovich Yu Yu Yanickij T P Lviv 2010 395 s ISBN 978 966 02 5817 4 s 198 Dorcus parallelipipedus Atlas rogachej Lucanidae Rossii proekt Eduarda Berlova i Olega Kabakova ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rogach malij amp oldid 33497712