Роберт II Побожний або Роберт ІІ Благочестивий (фр. Robert II le Pieux; 27 березня 972 — 20 липня 1031) — король франків з 987 між 1031 роками. До 996 року був королем спільно зі своїм батьком, Гуго Капетом, після чого правив самостійно до 1017 року, опісля спільно з синами Гуго, Магнусом і Генріхом. Був другим монархом з династії Капетингів.
| Роберт II Побожний фр. Robert II de France | |
|---|---|
| Dei Gratia Francorum Rex | |
| | |
| Король Франції | |
| Правління | 987-1031 |
| Коронація | 30 грудня 987 |
| Попередник | Гуго Капет |
| Наступник | Генріх I |
| Біографічні дані | |
| Народження | 27 березня 972 Орлеан |
| Смерть | 20 липня 1031 (59 років) Мелен |
| Поховання | |
| Дружина | Розалія Італійська |
| Другий шлюб | Берта Бургундська |
| Третій шлюб | Констанція Арльська |
| Діти | Ядвіґа, Гуго, Генріх, Адель, Роберт |
| Династія | Капетинги |
| Батько | Гуго Капет |
| Мати | Аделаїда Аквітанська |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Королівство, успадковане Робертом, не було великим, і, намагаючись посилити владу, він енергійно претендував на будь-які феодальні землі, що виявлялись вакантними, а це зазвичай приводило до війни з іншим претендентом. 1003 року його вторгнення до герцогства Бургундії закінчилось невдачею, поки 1016 року він отримав підтримку церкви і був визнаний як герцог Бургундії.
Проміж ворогів Роберта II Побожного були зокрема його власні сини: Гуго, Генріх і Роберт. Вони повстали проти батька в громадянській війні за владу і маєтки. Гуго помер під час перевороту 1025 року. У конфлікті з Генріхом і молодшим Робертом, армія короля Роберта зазнала поразки, і він відступив під столицю Париж. Король помер під час війни з синами 20 липня 1031 року. Син Роберта II Побожного Генріх успадкував як Францію, так і Бургундію.