Ришкани (Кишинів)

Ришка́ни, Ришканівка (рум. Rîșcani) — район міста Кишинева. Займає північну частину міста. Населення — 139800 осіб (2013).

Ришкани
Rîșcani
Герб Прапор
Вид на район
Вид на район
район: Ришкани
Країна	Молдова
муніципій	Кишинів
населені пункти	місто Криково села Гретьєшть, Чореску, Стеучень
Офіційна мова	молдовська
Населення
- повне	139800 (2013)
Площа
- повна
Часовий пояс	UTC+2
створено	25 березня 1977
Вебсайт	http://www.rascani.md/index.php/ro
Розташування району на мапі міста Кишинева
Розташування району на мапі міста Кишинева
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ришкани

До району належать місто Криково, села Гретьєшть, Чореску, Стеучень.

Історія

Відомо, що в першій половині XV століття земля, на якій розташована сучасна Ришканівка, належала писарю Михайлу Оцелу, а пізніше його нащадкам. У 1717 році половину земельної ділянки за 130 татарських золотих монет купив Єремія Вістернікул (скарбник), за назвою посади якого була названа і куплена земля — ​​Вістернічень (Вістернічени). Інша частина землеволодіння була розділена між кількома землевласниками. У 1772 році південно-східна частина Вістернічен перейшла у володіння боярина Костянтина Ришкана. На початку XIX століття власником Ришканівки і сусідніх слобідок (Бубуєч і Геціоань) стає його син — великий стольник і намісник Дмитро Костянтинович Ришкан.

На пагорбі біля річки Бик досі збереглася церква Святих імператорів Костянтина і Олени, побудована в 1777 році на гроші К. Ришкана. Біля підніжжя пагорба, на якому стоїть церква, розташовувалося Скакове поле, де в квітні 1877 року створювалися і проходили навчання загони болгарських ополченців, які потім брали участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878 рр. 12 квітня 1877 роки там відбувся парад російських військ і болгарських ополченців. На місці параду була споруджена каплиця, перетворена пізніше в Меморіальний музей болгарських ополченців, а в 1966 році встановлено обеліск.

З середини XIX століття Ришканівка стала передмістям Кишинева. У 1870 році тут було 122 будинки і 512 жителів. В кінці XIX століття Ришканівка була викуплена містом у боярина і включена в межі міста. В кінці XIX — початку XX ст. на території Ришканівки виникли невеликі промислові підприємства. Під час входження Бессарабії до складу Румунії і аж до перших повоєнних років Ришканівка залишалася невпорядкованою територією з вузькими і кривими вуличками, малоповерховою забудовою і дахами, покритими очеретом.

Будівництво 4-5-поверхових будинків почалося тут тільки в кінці 1950-х років. Велика частина Ришканівки забудована 5-поверховими будинками з великих котельцових блоків. У 1970-ті роки починають споруджуватися перші 9-поверхові будинки вздовж Московського проспекту і в деяких місцях по вулицях Флорілор і Альошина (нині Богдан Воєвод). Адміністративний центр Ришканівки розмістився по вулиці Димитрова (нині Київська). Там був побудований райвиконком Октябрьського району (зараз Ришканівська претура), музична школа, палац культури профспілок і ін. будівлі. На перетині вулиць Федько (нині Аліку Руссо) і Димо був створений медичний центр, що складається з поліклініки для дорослих і багатопрофільної лікарні.

Вулиці

Основні магістралі:

• Московський проспект
• Мирон Костин (кол. бул. Карла Маркса)
• Студентська
• Флорілор (тобто, Квіткова)
• Київська (кол. Димитрова)
• Богдан Воєвод (кол. Альошина)
• Алеку Руссо (кол. Федько)
• Димо
• Пяца Єроїлор (площа Героїв, кол. площа Болгарських ополченців)
• Пяца Алеку Руссо (кол. площа Димитрова)
• Ришкану (кол. Карманова)

Посилання

• офіційний сайт [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.] (рум.)