(Римсько-католицька церква) на Луганщині — релігійна організація, яка з'явилася в регіоні у XVIII ст.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi8xLzFhL0NhdGhvbGljX3NlYWwuZ2lmLzIyMHB4LUNhdGhvbGljX3NlYWwuZ2lm.gif)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi80LzQ4LyVEMCU5QiVEMCVCNSVEMCVCRiVEMCVCRCVEMCVCOCVEMCVCRCVEMCVCMF8lRDAlQkElRDAlQkUlRDElODElRDElODIlRDAlQjUlRDAlQkIlRDAlQjAuanBnLzIyMHB4LSVEMCU5QiVEMCVCNSVEMCVCRiVEMCVCRCVEMCVCOCVEMCVCRCVEMCVCMF8lRDAlQkElRDAlQkUlRDElODElRDElODIlRDAlQjUlRDAlQkIlRDAlQjAuanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9lL2U3L0FudG9uaWV2X2tvc3RlbC5qcGcvMjIwcHgtQW50b25pZXZfa29zdGVsLmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi82LzZhL0NhdGhvbGljX0x1Z2Fuc2suanBnLzIyMHB4LUNhdGhvbGljX0x1Z2Fuc2suanBn.jpg)
Історія
Поява католицизму на Луганщині пов'язана з переселенням до краю передусім поляків. В єпархіальних відомостях Катеринославської єпархії РПЦ є згадка про поляків, що оселилися у 1755 р. у селі Кам'яному Броді (нині у складі Луганська). У 1777 р. командир сербського полку з дозволу царської влади вивів із Польщі сорок дворянських родин і розселив їх у Бахмутському повіті. Після розподілу Польщі й придушення повстання на чолі з (Тадеушом Костюшко) польські війська були розформовані й вислані. Таким чином на Луганщину потрапили колишні польські військові й полонені. У документах, адресованих Чарльзу Гаскойну, засновнику Луганського ливарного заводу, йдеться про поляків, що прибули на роботи з Брацлавського намісництва. У рапортах за 1797 р. пристав заводу повідомляв про прибуття у селище близько 150 військовополонених поляків.
У XIX ст. спостерігається чергова хвиля еміграції. Щоб пожвавити освоєння краю, влада надала колонізаторам можливість отримати вільні землі і звільнила їх на кілька років від податків. Зростання чисельності католиків відбувалося за рахунок поляків, українців, латишів, німців та ін. переселенців, які приїжджали із західних регіонів Російської імперії та з-за її меж. У 1884 р. у Бахмутському повіті, частина якого нині входить до складу сучасної Луганської області, нараховувалося 848 католиків, а за даними перепису 1897 р. їхня кількість збільшилася до 4178 осіб. У Слов'яносербському повіті католицьку віру сповідували 905 осіб. У Луганську у 1895 р. проживало 65 католиків.
Певна частина католиків асимілювалася у поліконфесійній Луганщині й перейшла в іншу віру. Однак траплялися окремі випадки прийняття католицтва православними, як це сталося, наприклад, у 1916 р. на копалині Голубівського Берестово-Богодухівського гірничопромислового товариства. Шахтар під впливом своєї дружини-полячки був навернений у католицьку віру. На рубежі XIX-ХХ ст. у Донбасі розпочалося будівництво католицьких храмів. Райони масового проживання католиків, в яких не було культових споруд, духовно опікалися католицькими священнослужителями найближчих костьолів. Про час відправ у шахтарських селищах повідомлялося заздалегідь через контори й служби копалень.
У (Кадіївці) у 1896 р. був споруджений Антонівський костьол. У Луганську у 1902 р. був заснований католицький молитовний будинок Бахмутської парафії Тираспольської римсько-католицької духовної консисторії. А у 1904 р. на його місці був зведений костьол в ім'я Різдва Богородиці. Храм обслуговував католиків не тільки Луганська, але Попасної, Алмазної, а також поселень Маріупольського повіту. Серед парафіян окрім поляків були австрійці, бельгійці, німці, французи, вірмено-католики. У 1902—1905 рр. служби правив настоятель Даміан Сааков. У записах тих років є згадки про священиків Оттона Бема, Франца Козловського, а також вірмено-католицького священика Еммануїла Машуршана. У 1905—1910 рр. обряди здійснював адміністратор, ксьондз Гавриїл Асланішвілі, а у наступні роки — куратор, ксьондз Михайло Ягулов. Окрім того, з квітня по листопад 1918 р. під час перебування німецького війська у Луганську відправи у костьолі для вояків проводив дивізійний священик Олександр Зацерман. За станом на 1924 р. на Луганщині було зареєстровано три католицькі громади. У луганській громаді було об'єднано 230 католиків. 400 осіб Кадіївки гуртувалися навколо Антонівського костьолу. 121 католик увійшов до складу релігійної громади в колонії Козаківка Новосвітловського району.
Однак у другій половині 1920-х рр. на католицизм, як і на інші конфесії, почався наступ. У грудні 1929 р. був закритий костьол у Луганську. Його приміщення планувалося використати під клуб, але згодом він був зруйнований. У 1930 р. був закритий костьол у Кадіївці. Така доля спіткала й інші католицькі громади в Україні. У наступне десятиліття католики зазнали ще жорсткіші переслідування. Велика кількість католиків польської національності була депортована і фізично знищена після 1939 р., коли Польща у наслідок таємної угоди між нацистською Німеччиною і більшовицьким СРСР припинила існування як незалежна держава. Ця трагічна сторінка в історії польського народу певною мірою пов'язана і з нашим краєм. З листопада 1939 р. по травень 1940 р. близько 4 тис. військовополонених, захоплених під час спільних фашистсько-радянських операцій у Польщі, утримувалося у сортувально-пересильному таборі, що розташовувався у колишньому монастирі у Старобільську. Майже всі вони були польські офіцери-резервісти — юристи, лікарі, викладачі, інженери, поліцейські. Серед бранців знаходилися і священики. Першу відправу у колишній церкві, де перебували військовополонені, відслужив ксьондз Александрович 11 листопада 1939 р. Після травня 1940 р. 3820 в'язнів (Старобільська) згідно з Постановою ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р. і за рішенням спеціальної трійки НКВС СРСР були розстріляні у Харкові.
У роки другої світової війни територію Луганщини окупували німецько-фашистські війська та їхні італійські й угорські союзники. Певна частина окупантів сповідувала католицизм. Духовною опікою цих вояків займалися капелани. Деякі з них навіть допомагали православним громадам у відбудові храмів, у придбанні речей і продуктів необхідних для відправлення богослужінь. Подібну прихильність до православних Біловодська виявив італійський священик Петрій. Між ним і місцевим парохом установилися добрі стосунки. Скориставшись ними, католицький священик під час відсутності православного клірика у селищі проводив у Троїцькому храмі відправи церковнослов'янською мовою.
У післявоєнний період спостерігаються випадки, щоправда поодинокі, навернення у католицизм жителів Луганської області. Наприклад, у 1956 р. у таборах католицьким священиком була хрещена дитина, яка народилася в ув'язненої уродженки Луганщини О.Лядської. Її несправедливо засудили на 25 років позбавлення волі «за зраду Молодої гвардії» і лише у 1980-ті рр. реабілітували.
Сучасна доба
Католицька громада у Луганській області була відроджена за ініціативою Е.Вітковського. Перша меса була відправлена у сквері ВЛКСМ Луганська 29 червня 1992 р. А 30 грудня громада отримала статус юридичної особи. Спочатку служби проводилися в українсько-канадському центрі. У 1994 р. громада викупила двоповерхову будівлю, яку переобладнала під костьол в ім'я Різдва Богородиці. Луганськими католиками опікався харківський ксьондз Єжі Зімінський, який відправляв богослужіння, хрестив перших новонавернених. У липні 1993 р. Луганськ відвідав єпископ Житомирський Іван Пурвинський. А з жовтня 1993 р. був призначений настоятель ксьондз Гжегож Рапа.
За даними відділу в справах релігії Луганської обласної державної адміністрації громада Римсько-католицької церкви Луганщини нараховує близько 50 віруючих. Слід зазначити, що в зв'язку з тим, що до Луганська на навчання приїжджають іноземці, кількість віруючих, які відвідують церкву в Луганську є більшою, аніж 50 осіб.
За словами отця Гжегощ Рапи всього в області прихожан, з якими він має контакт, не більше 300 осіб. Крім того, за його словами, є прихожані-іноземні студенти, які навчаються у ВНЗ Луганська. Їх буде близько 200 осіб. Це студенти-католики із Індії та африканських країн. Для них богослужіння ведеться англійською мовою.
Улітку 2014 року діяльність церкви було припинено через погрози озброєних людей.
Станом на 2016 рік церква функціонує в нормальному режимі.
Так, 18 грудня 2016 року луганських католиків відвідав дипломатичний представник Папи Римського в Україні Клаудіо Ґуджеротті. Він провів недільну службу в луганському Римсько-католицькому приході Різдва Пресвятої Діви Марії.
Представника Папи Римського супроводжував єпископ-помічник Харківського-Запорізької дієцезії Римсько-католицької церкви Ян Собіло.
Інші католицькі течії
- (Громади УГКЦ на Луганщині)
- (Російські католики на Луганщині)
Див. також
- (Римсько-католицька церква)
- Римсько-католицька церква в Україні
- (Харківсько-Запорізька дієцезія)
Література
- (Форостюк О.) Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004.
Джерела
1.
2. В праздник Благовещение мы переживаем зачатие Иисуса Христа // Луганська Правда, 2014. - №4 (23827). - С.24.
3. Посол Ватикана провёл в Луганске воскресную службу (ФОТО) [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]
4. Число прихожан РКЦ в Луганске и Стаханове сократилось, так как многие верующие уехали на Запад – епископ [ 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет