www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рибаков Анатолій Наумович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибаков Анато лій Нау мович Рибако в справжн

Рибаков Анатолій Наумович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибаков.

Анато́лій Нау́мович Рибако́в (справжнє прізвище — Аро́нов; 1 [14] січня 1911(19110114), Держанівка, Чернігівська губернія, Російська імперія — 23 грудня 1998, Нью-Йорк, США) — радянський письменник, сценарист. Лауреат Сталінської премії (1951).

Рибаков Анатолій Наумович
Ім'я при народженні Аронов Арон Наумович
Народився 1 (14) січня 1911(1911-01-14)
село Держанівка, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 23 грудня 1998(1998-12-23) (87 років)
Нью-Йорк
Поховання Москва
Громадянство Російська імперія→ СРСР→ Росія
Національність єврей
Діяльність прозаїк
Alma mater Московський державний університет шляхів сполучення
Мова творів російська
Роки активності 1947—1998
Жанр роман і повість[d]
Членство СП СРСР
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»

Біографія Редагувати

Народився в містечку Держанівка під Черніговом у родині управляючого винокуренними заводами (дані ВРЕ, 2-ге видання). Єврей.

В автобіографії вказує, що народився в Чернігові в сім'ї інженера.

По закінченні школи працював на Дорогомилівському хімічному заводі вантажником, потім шофером.

1930 року вступив до Московського інституту інженерів транспорту.

5 листопада 1933 року був заарештований та Особливою нарадою колегії ОГПУ засуджений на 3 роки заслання за статтею 58-10 (контрреволюційна агітація і пропаганда). Після закінчення заслання, не маючи права жити в містах з паспортним режимом, поневірявся Росією. Працював, здебільшого, там, де не треба заповнювати анкети, однак з 1938 року по листопад 1941 був головним інженером Рязанського обласного управління автотранспорту.

З листопада 1941 року по 1946 рік служив у Червоній Армії в автомобільних частинах. Брав участь у боях на різних фронтах, починаючи від оборони Москви і кінчаючи штурмом Берліна. Остання посада — начальник автослужби 4-го Гвардійського стрілецького корпусу (8-ма гвардійська армія), звання — гвардії інженер-майор. За відзнаку в боях з німецько-фашистськими загарбниками визнаний таким, що не має судимості.

1960 року повністю реабілітований.

Твори Редагувати

Автор романів «Водії» (1950), «Катерина Вороніна» (1955), «Літо в Сосняках» (1964), «Важкий пісок» (1978), «Діти Арбата» (1987), «Тридцять п'ятий та інші роки» (1988), «Страх» (1990), «Прах і попіл» (1994), автобіографічного роману «Роман-спогади» (1997) та повістей «Кортик» (1948), «Бронзовий птах» (1956), «Пригоди Кроша» (1960), «Канікули Кроша» (1966), «Невідомий солдат» (1970), «Постріл» (1975).

1995 року було видане зібрання творів автора у семи томах.

Більшість творів Анатолія Рибакова була екранізована.

Відзнаки Редагувати

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Орден Дружби народів, Вітчизняної війни 1-го (30.06.1945) та двічі — 2-го (31.01.1945, 06.04.1985) ступенів, медалями.

У 1951 році за роман «Водії» (1950) відзначений Сталінською премією 2-го ступеня.

Сім’я Редагувати

Перша дружина (1939—1946) — Анастасія Олексіївна Тисячникова (1918—2009), бухгалтер. Син — Олександр Рибаков (1940—1994). Онука — письменниця Марія Рибакова (нар. 1973).

Друга дружина — письменниця Наталія Давидова (справжнє ім’я — Майя Максимівна Давидова, 1925—2005), авторка романів «Любов інженера Ізотова», «Усе життя плюс іще дві години», «Ніхто ніколи», «Скарби на землі». Син — поет, прозаїк і літературознавець Олексій Макушинський (нар. 1960; взяв прізвище бабусі по материнській лінії). 

Третя дружина (з 1978) — Тетяна Марківна Винокурова-Рибакова (у дівоцтві Біленька, 1928—2008), донька заступника наркома постачання і харчової промисловості, психіатра Марка Біленького (1890—1938, розстріляний), племінниця одного з організаторів радянської зовнішньої розвідки Якова Серебрянського (1891—1956) і загиблого в ополченні письменника Андрія Наврозова (1899—1941), авторка книжки спогадів «Щаслива ти, Таня» (2005). Її племінник — художник Михайло Одноралов (1944—2016). Першим шлюбом була одружена з поетом Євгеном Винокуровим (1925—1993); їхня донька — літературознавиця Ірина Винокурова (нар. 1953).

Двоюрідні брати — Лев Ілліч Аронов (1909—1972), художник; Юхим Ілліч Аронов (1921—1993), підполковник медичної служби, військовий фельдшер, пізніше лікар, кавалер трьох орденів Червоної Зірки.

Примітки Редагувати

  1. (англ.) Ukrainian Jews [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.], Bible Discovered
  2. Наказ військам 8-ї гвардійської армії № 758/н
  3. Наказ військам 8-ї гвардійської армії № 465/н

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ribakov Anato lij Nau movich Ribako v spravzhnye prizvishe Aro nov 1 14 sichnya 1911 19110114 Derzhanivka Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 23 grudnya 1998 Nyu Jork SShA radyanskij pismennik scenarist Laureat Stalinskoyi premiyi 1951 Ribakov Anatolij NaumovichIm ya pri narodzhenni Aronov Aron NaumovichNarodivsya 1 14 sichnya 1911 1911 01 14 selo Derzhanivka Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 23 grudnya 1998 1998 12 23 87 rokiv Nyu JorkPohovannya MoskvaGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSR RosiyaNacionalnist yevrejDiyalnist prozayikAlma mater Moskovskij derzhavnij universitet shlyahiv spoluchennyaMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1947 1998Zhanr roman i povist d Chlenstvo SP SRSRNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 3 Vidznaki 4 Sim ya 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v mistechku Derzhanivka pid Chernigovom u rodini upravlyayuchogo vinokurennimi zavodami dani VRE 2 ge vidannya Yevrej 1 V avtobiografiyi vkazuye sho narodivsya v Chernigovi v sim yi inzhenera Po zakinchenni shkoli pracyuvav na Dorogomilivskomu himichnomu zavodi vantazhnikom potim shoferom 1930 roku vstupiv do Moskovskogo institutu inzheneriv transportu 5 listopada 1933 roku buv zaareshtovanij ta Osoblivoyu naradoyu kolegiyi OGPU zasudzhenij na 3 roki zaslannya za statteyu 58 10 kontrrevolyucijna agitaciya i propaganda Pislya zakinchennya zaslannya ne mayuchi prava zhiti v mistah z pasportnim rezhimom poneviryavsya Rosiyeyu Pracyuvav zdebilshogo tam de ne treba zapovnyuvati anketi odnak z 1938 roku po listopad 1941 buv golovnim inzhenerom Ryazanskogo oblasnogo upravlinnya avtotransportu Z listopada 1941 roku po 1946 rik sluzhiv u Chervonij Armiyi v avtomobilnih chastinah Brav uchast u boyah na riznih frontah pochinayuchi vid oboroni Moskvi i kinchayuchi shturmom Berlina Ostannya posada nachalnik avtosluzhbi 4 go Gvardijskogo strileckogo korpusu 8 ma gvardijska armiya zvannya gvardiyi inzhener major Za vidznaku v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami viznanij takim sho ne maye sudimosti 1960 roku povnistyu reabilitovanij Tvori RedaguvatiAvtor romaniv Vodiyi 1950 Katerina Voronina 1955 Lito v Sosnyakah 1964 Vazhkij pisok 1978 Diti Arbata 1987 Tridcyat p yatij ta inshi roki 1988 Strah 1990 Prah i popil 1994 avtobiografichnogo romanu Roman spogadi 1997 ta povistej Kortik 1948 Bronzovij ptah 1956 Prigodi Krosha 1960 Kanikuli Krosha 1966 Nevidomij soldat 1970 Postril 1975 1995 roku bulo vidane zibrannya tvoriv avtora u semi tomah Bilshist tvoriv Anatoliya Ribakova bula ekranizovana Vidznaki RedaguvatiNagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Druzhbi narodiv Vitchiznyanoyi vijni 1 go 30 06 1945 2 ta dvichi 2 go 31 01 1945 3 06 04 1985 stupeniv medalyami U 1951 roci za roman Vodiyi 1950 vidznachenij Stalinskoyu premiyeyu 2 go stupenya Sim ya RedaguvatiPersha druzhina 1939 1946 Anastasiya Oleksiyivna Tisyachnikova 1918 2009 buhgalter Sin Oleksandr Ribakov 1940 1994 Onuka pismennicya Mariya Ribakova nar 1973 Druga druzhina pismennicya Nataliya Davidova spravzhnye im ya Majya Maksimivna Davidova 1925 2005 avtorka romaniv Lyubov inzhenera Izotova Use zhittya plyus ishe dvi godini Nihto nikoli Skarbi na zemli Sin poet prozayik i literaturoznavec Oleksij Makushinskij nar 1960 vzyav prizvishe babusi po materinskij liniyi Tretya druzhina z 1978 Tetyana Markivna Vinokurova Ribakova u divoctvi Bilenka 1928 2008 donka zastupnika narkoma postachannya i harchovoyi promislovosti psihiatra Marka Bilenkogo 1890 1938 rozstrilyanij pleminnicya odnogo z organizatoriv radyanskoyi zovnishnoyi rozvidki Yakova Serebryanskogo 1891 1956 i zagiblogo v opolchenni pismennika Andriya Navrozova 1899 1941 avtorka knizhki spogadiv Shasliva ti Tanya 2005 Yiyi pleminnik hudozhnik Mihajlo Odnoralov 1944 2016 Pershim shlyubom bula odruzhena z poetom Yevgenom Vinokurovim 1925 1993 yihnya donka literaturoznavicya Irina Vinokurova nar 1953 Dvoyuridni brati Lev Illich Aronov 1909 1972 hudozhnik Yuhim Illich Aronov 1921 1993 pidpolkovnik medichnoyi sluzhbi vijskovij feldsher piznishe likar kavaler troh ordeniv Chervonoyi Zirki Primitki Redaguvati angl Ukrainian Jews Arhivovano 3 listopada 2013 u Wayback Machine Bible Discovered Nakaz vijskam 8 yi gvardijskoyi armiyi 758 n Nakaz vijskam 8 yi gvardijskoyi armiyi 465 nPosilannya RedaguvatiTvori Anatolij Ribakov pislyamova Interv yu z Marinoyu Goldovskoyu Odeskij Listok 2008 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ribakov Anatolij Naumovich amp oldid 39719188