Реуцький Михайло Іванович — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2023, посмертно).
Реуцький Михайло Іванович | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Старший сержант | |||||||
Старший сержант, командир взводу 93 ОМБр | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Народження | 11 січня 1978 с. Старосілля, Городнянський район, Чернігівська область, Україна | ||||||
Смерть | 18 лютого 2023 (45 років) м. Бахмут, Бахмутський район, Донецька область, Україна (загибель у бою) | ||||||
Поховання | Берковецьке кладовище | ||||||
Національність | українець | ||||||
Alma Mater | Вінницький національний аграрний університет | ||||||
Ступінь | бакалавр | ||||||
Псевдо | «Тихий» | ||||||
Військова служба | |||||||
Роки служби | 2014—2023 | ||||||
Приналежність | Україна | ||||||
Вид ЗС | Збройні сили | ||||||
Рід військ | Механізовані війська | ||||||
Формування | |||||||
Війни / битви | |||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||
|
Життєпис ред.
Михайло Реуцький народився 11 січня 1978 року в селі Старосілля Городнянського району на Чернігівщині. Був активним учасником Революції Гідності. З листопада 2013 року після роботи він постійно їздив на Майдан. В цей час працював у Лук'янівському СІЗО, усе життя військовим. Разом з друзями входив до складу Святошинської самооборони. У 2014 році на першій хвилі призову добровольцем пішов служити в батальйон «Київська Русь». У складі АТО прослужив 4 роки, пройшов гарячими точками: на першій лінії на горі Карачун, Піски, Авдіївка, Іловайськ, Волноваха, Щастя. Перебував у селі Водяне біля Донецького аеропорту, під час його оборони. Багато разів був поранений, зокрема, в Маріуполі, коли під час бою, на нього впали дроти лінії електропередач, продовжував обстріл та втратив свідомість. У 2018 році отримав інвалідність через важке поранення в ногу і повернувся до цивільного життя. Відразу після початку повномасштабного вторгнення росії до нашої країни, незважаючи на інвалідність, добровільно вступив до лав Збройних Сил України — ніс військову службу в лавах 101-ї окремої бригади охорони Генштабу. Він воював у боях за Київ, потім — за Київську область. Після звільнення Київщини, бажаючи брати активну участь у захисті України, разом зі своїми побратимами 19 травня 2022 року перевівся до складу 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду заступника командира бойової машини-командира-оператора 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 8-ої механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А1302. Брав участь у звільненні Харківщини — Ізюм та Салтівку. Потім — Бахмут, Соледар і знову Бахмут. Перше поранення він отримав у живіт, вдруге — уламок потрапив у руку й зачепив нерв в місті Соледар: він не міг нормально рухати рукою.
Під час обходження позицій 18 лютого 2023 року потрапив під кулеметний обстріл. Його було важко поранено — уламок зніс пів обличчя та розірвав шию. Очевидно, це була засідка саме на нього, оскільки він особисто завдав великої шкоди особовому складу противника. Він був професійним «ПТУРистом» — оператором протитанкових керованих реактивних снарядів. На його рахунку понад 250 пострілів. Загинув 18 лютого 2023 року в боях за місто Бахмут Бахмутського району на Донеччині. Загиблого поховали 25 лютого 2023 року на Алеї Слави Берковецького цвинтаря у Києві.
Родина ред.
У загиблого залишилися мама, дружина Наталя, донька Катерина та син Богдан.
Нагорода ред.
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
Примітки ред.
- ↑ «Мав згоріти в розстріляній машині, але смерть його довго оминала»: історія командира, який загинув, виборюючи Донеччину в рашистів із часів Майдану. vchasnoua.com (укр.). Процитовано 23 липня 2023.
- Старшому сержанту Михайлу Реуцькому посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена "Золотої Зірки". LB.ua. 20 липня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
- Прощання з учасником Революції Гідності Михайлом Реуцьким. Український погляд (укр.). 24 лютого 2023. Процитовано 23 липня 2023.
- Логинов, Алексей (21 липня 2023). Бійцю дніпровської 93-ї ОМБР Михайлу Реуцькому присвоїли звання Герой України (посмертно) — Сайт телеканалу Відкритий. opentv.media (uk-UA). Процитовано 23 липня 2023.
- Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Реуцькому Михайлу Івановичу (Тихому) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 23 липня 2023.
- Нові герої України: які історії стоять за кожною "Золотою зіркою". ТСН.ua (укр.). 9 липня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
- Президент присвоїв звання Герой України 49 захисникам, 46 з них — посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2023.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 408/2023 «Про присвоєння звання Герой України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |