www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ресурси і запаси мангану рос ресурсы и запасы марганца англ manganese resources and reserves нім Ressourcen f pl und Vor

Ресурси і запаси мангану

Ресурси і запаси мангану (рос. ресурсы и запасы марганца, англ. manganese resources and reserves, нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Mangan) –

Загальна характеристика Редагувати

Виявлені ресурси манганових руд у надрах 56 країн світу оцінені в 21270 млн т. З них 67,4% знаходиться в Африці (14330 млн т), 16,2% – в Європі (3440 млн т), 7,8% – в Азії (1650 млн т), 5,6% – в Америці (1200 млн т), 3% – в Австралії і Океанії (650 млн т). Найбільшими ресурсами володіють ПАР – 13600 млн т (63,9% світових), Україна – 2500 млн т (11,8%), Австралія – 630 млн т (3%), Ґабон – 500 млн т (2,4%), Казахстан – бл. 500 млн т (2,4%), Бразилія – 420 млн т (2%).

Перспективними вважаються території Австралії, Аргентини, Болівії, Бразилії, Ботсвани, Буркіна-Фасо, Ґабону, Демократичної Республіки Конго, Індії, Ірану, Марокко, Перу, Туреччини, Чилі. Сумарні прогнозні ресурси цих країн оцінюються в 2500 млн т. Значна кількість прогнозних ресурсів пов’язана зі скупченнями кобальт-манганових кірок (КМК) і залізо-марганцевих конкрецій (ЗМК) на дні Тихого, Індійського і, в меншій мірі, Атлантичного океанів. Прогнозні ресурси марганцевих руд Світового океану приблизно в 4 рази перевищують прогнозні ресурси континентів.

Загальні запаси марганцевих руд у 56 країнах світу на 1998 рік, становили 8,8 млрд т, в тому числі підтверджені – 3,6 млрд т. Манганова сировина добувається на родовищах трьох геолого-промислових типів:

  1. стратиформні родовища оксидних залізомарганцевих і марганцевих, карбонатних марганцевих і змішаних (оксидно-карбонатних) руд в теригенних, карбонатно-теригенних і карбонатних породах;
  2. латеритних родовищ кір вивітрювання докембрійських метаморфічних порід;
  3. гідротермальних родовищ.

До 90% світових підтверджених запасів мангану укладено в стратиформних родовищах (ПАР, Ґабон, Україна, Болгарія, Казахстан, Грузія, Китай, Мексика, Болівія, Австралія, Росія), близько 8% припадає на кори вивітрювання (Ґана, Кот-д’Івуар, Буркіна-Фасо, Малі, Індія, Бразилія) і 2% – на дрібні родовища гідротермального типу (Аргентина, Болівія, Марокко, Алжир, Єгипет).

Головними власниками запасів мангану є 10 країн, надра яких укладають близько 90% світових підтверджених запасів: ПАР, Україна (сумарно 47% світових), Казахстан, Ґабон, Грузія, Австралія, Бразилія, Китай, Болгарія, Індія. Запаси кожної їх цих країн перевищують 100 млн т.

Високосортними рудами володіють ПАР, Ґабон, Австралія і Бразилія, в інших країнах руди середньої і низької якості.

По країнах Редагувати

У ПАР основні запаси (бл. 95%) знаходяться в межах марганцеворудного басейну Калахарі і пов’язані з нижньопротерозойським комплексом карбонатно-теригенних відкладів. Рудна товща включає три витриманих пласти залізо-марганцевих руд сумарною потужністю 20–50 м, що простежуються на декілька кілометрів; глибина залягання досягає 400–500 м. Вміст марганцю 38-48%, заліза – 4-20%, кремнезему – до 5%, фосфору – незначна кількість. Всі родовища, крім Маматван, розробляються підземним способом.

Запаси України сконцентровані в єдиному марганцеворудному басейні, що включає Нікопольське (33% розвіданих запасів країни) та Великотокмацьке (67%) родовища. Рудний пласт середньою потужністю близько 2 м залягає в основі олігоценової товщі на глибині 10–100 м і являє собою теригенну пачку з включеннями конкрецій, пізолітів, оолітів, прошарків рудної речовини.

За обсягами розвіданих запасів та видобутку марганцевих руд Україна посідає перше місце серед країн СНД (75 відсотків запасів і 86 відсотків видобутку) і провідне у світі. Забезпеченість запасами окремих шахт та кар’єрів становить від 1 до 40 років. Станом на 2006 р., розвідані та підготовлені до розвідки запаси марганцевих руд України (Нікопольський басейн та Великотокмацьке родовище) становлять 2,26 млрд т із середнім вмістом марганцю у них 23,1%.

Виділяють три типи руд: карбонатні (77% запасів України при середньому вмісті марганцю 21,9%, переважна їх частина – у Великотокмацькому родовищі), оксидні (15% запасів країни при вмісті манґану 28,6%) переважають на Нікопольському родовищі) і змішані (8% запасів при середньому вмісті 25%). Руди фосфористі (в середньому 0,25%). Багаті (28,6 відсотка манґану) і легко збагачувані оксидні руди становлять лише незначну частину (15,2%) – 0,33 млрд тонн, бідніші (21,9% манґану) і важкозбагачувані карбонатні руди переважають (77,3% запасів) – 1,76 млрд т. Розробка родовищ здійснюється відкритим і підземним способами. На часі дорозвідка перспективних на окисні руди окремих ділянок родовищ, а також проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ з урахуванням умов ринкової економіки.

У Казахстані головні родовища розташовані в Джезказганській області. Рудні поклади протяжністю від сотень метрів до декількох кілометрів приурочені до девонських кременисто-карбонатних відкладів, являють собою чергування пластів марганцевого залізняку і кременистих порід і мають потужність до 25 м. Середній вміст марганцю змінюється від 11,2% в залізо-марганцевих рудах до 44,3% в пероксидних. Для всіх типів руд характерний низький вміст фосфору (0,02-0,08%) і сірки (0,1-0,3%). Присутнє залізо в кількості від 2,1 до 12,4% і кремнезем – 14-18%. Близько 70% підтверджених запасів країни припадає на карбонатно-силікатно-оксидні руди, 21% – на оксидні, залізо-марганцеві – 5%, оксидно-карбонатні – 2,6%, окиснені – 1,5%. На всіх казахстанських родовищах, крім Західного Каражалу, видобуток ведеться відкритим способом. Збагачуються руди простими гравітаційними методами. Запаси Ґабону зосереджені на родовищі Моанда. Основний продуктивний пласт залягає на глибині 15–45 м, має потужність 3–6 м і складається з уламків зерен і оолітів піролюзиту, псиломелану, манганіту в охристій основній масі. Середній вміст марганцю в рудах 48%, сірки – 0,03-0,09%, фосфору – 0,04-0,13%, SiO2 – 3-4%. Руди використовуються без збагачення. Розробка здійснюється відкритим способом.

У Грузії понад 90% запасів марганцю зосереджено в Чіатурському родовищі в олігоценовій осадовій товщі. Марганценосний горизонт залягає на глибині від 10 до 100–150 м. Потужність промислової пачки близько 5 м. Переважають карбонатні руди (близько 47%) зі середнім вмістом марганцю 16,5%. Змішані руди становлять 11,6% запасів родовища (при середньому вмісті марганцю 20,9%); оксидні легкозбагачувані – бл. 28% (26,4% Mn), в т.ч. пероксидні 2,4% (38,5% Mn); важкозбагачувані оксидні (“мцварі”) – 0,3% (24,3% Mn); окиснені – 13,6% (21,3% Mn). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами.

У Австралії основні запаси пов’язані з рудами родовища Грут-Айленд, що залягають в середньопротерозойських теригенних утвореннях на глибині 0–30 м. Рудний пласт середньою потужністю 3–4 м складений оолітами, пізолітами оксидів марганцю (криптомелан, піролюзит) в піщано-глинистій масі. Співвідношення руда : пуста порода коливається від 1 : 1 до 9 : 1. У підошві пласта зустрічаються залізисті руди. Вміст марганцю 37-52% (середній 41%), заліза – 2-11,5%; кремнезему – 3-13%; фосфору – 0,07-0,09%; сірки – 0,07-0,08%. Руди легко збагачуються. Розробка родовищ ведеться відкритим способом.

У Бразилії основою рудної бази є родовища Урукум (шт. Мату-Гросу-ду-Сул, регіон Корумба) з підтвердженими запасами 15,8 млн т, Азул і Бурітірама (шт. Пара, район хр. Каражас) – 10 млн т, Серра-ду-Навіу (федеральна територія Амапа) – 5,8 млн т, Мігель-Конгу в районі “Залізорудного чотирикутника” і інші родовища в штаті Мінас-Жерайс, а також ряд дрібніших об’єктів у докембрійських метаморфічних товщах. Розробка родовищ здійснюється відкритим способом, збагачення – гравітаційними методами.

Китай має велику кількість дрібних родовищ марганцю, виявлених у багатьох провінціях країни. Найзначнішу роль відіграють родовища Гуансі-Чжуанського автономного району (37% підтверджених запасів), провінцій Хунань (17%), Гуйчжоу (15%), а також Ляонін, Сичуань і Юньнань. Вік марганцевоносних комплексів – від верхньопротерозойських до тріасового і четвертинного. Більшість запасів (70%) представлена низькосортними і важкозбагачуваними карбонатними рудами. Вміст марганцю в первинних оксидних рудах становить 22%, на ділянках повторного збагачення – до 43-47%. Вміст кремнезему 8-12%. Збагачення проводиться за простими технологічними схемами, розробка відкрита.

У Болгарії знаходиться одне з найбільших марганцевих родовищ в Європі – Оброчиште. Руди родовища карбонатні, важкозбагачувані (20-25% Mn). Родовище експлуатується підземним способом.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Resursi i zapasi manganu ros resursy i zapasy marganca angl manganese resources and reserves nim Ressourcen f pl und Vorrate m pl an Mangan Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Po krayinah 3 Div takozh 4 LiteraturaZagalna harakteristika RedaguvatiViyavleni resursi manganovih rud u nadrah 56 krayin svitu ocineni v 21270 mln t Z nih 67 4 znahoditsya v Africi 14330 mln t 16 2 v Yevropi 3440 mln t 7 8 v Aziyi 1650 mln t 5 6 v Americi 1200 mln t 3 v Avstraliyi i Okeaniyi 650 mln t Najbilshimi resursami volodiyut PAR 13600 mln t 63 9 svitovih Ukrayina 2500 mln t 11 8 Avstraliya 630 mln t 3 Gabon 500 mln t 2 4 Kazahstan bl 500 mln t 2 4 Braziliya 420 mln t 2 Perspektivnimi vvazhayutsya teritoriyi Avstraliyi Argentini Boliviyi Braziliyi Botsvani Burkina Faso Gabonu Demokratichnoyi Respubliki Kongo Indiyi Iranu Marokko Peru Turechchini Chili Sumarni prognozni resursi cih krayin ocinyuyutsya v 2500 mln t Znachna kilkist prognoznih resursiv pov yazana zi skupchennyami kobalt manganovih kirok KMK i zalizo margancevih konkrecij ZMK na dni Tihogo Indijskogo i v menshij miri Atlantichnogo okeaniv Prognozni resursi margancevih rud Svitovogo okeanu priblizno v 4 razi perevishuyut prognozni resursi kontinentiv Zagalni zapasi margancevih rud u 56 krayinah svitu na 1998 rik stanovili 8 8 mlrd t v tomu chisli pidtverdzheni 3 6 mlrd t Manganova sirovina dobuvayetsya na rodovishah troh geologo promislovih tipiv stratiformni rodovisha oksidnih zalizomargancevih i margancevih karbonatnih margancevih i zmishanih oksidno karbonatnih rud v terigennih karbonatno terigennih i karbonatnih porodah lateritnih rodovish kir vivitryuvannya dokembrijskih metamorfichnih porid gidrotermalnih rodovish Do 90 svitovih pidtverdzhenih zapasiv manganu ukladeno v stratiformnih rodovishah PAR Gabon Ukrayina Bolgariya Kazahstan Gruziya Kitaj Meksika Boliviya Avstraliya Rosiya blizko 8 pripadaye na kori vivitryuvannya Gana Kot d Ivuar Burkina Faso Mali Indiya Braziliya i 2 na dribni rodovisha gidrotermalnogo tipu Argentina Boliviya Marokko Alzhir Yegipet Golovnimi vlasnikami zapasiv manganu ye 10 krayin nadra yakih ukladayut blizko 90 svitovih pidtverdzhenih zapasiv PAR Ukrayina sumarno 47 svitovih Kazahstan Gabon Gruziya Avstraliya Braziliya Kitaj Bolgariya Indiya Zapasi kozhnoyi yih cih krayin perevishuyut 100 mln t Visokosortnimi rudami volodiyut PAR Gabon Avstraliya i Braziliya v inshih krayinah rudi serednoyi i nizkoyi yakosti Po krayinah RedaguvatiU PAR osnovni zapasi bl 95 znahodyatsya v mezhah margancevorudnogo basejnu Kalahari i pov yazani z nizhnoproterozojskim kompleksom karbonatno terigennih vidkladiv Rudna tovsha vklyuchaye tri vitrimanih plasti zalizo margancevih rud sumarnoyu potuzhnistyu 20 50 m sho prostezhuyutsya na dekilka kilometriv glibina zalyagannya dosyagaye 400 500 m Vmist margancyu 38 48 zaliza 4 20 kremnezemu do 5 fosforu neznachna kilkist Vsi rodovisha krim Mamatvan rozroblyayutsya pidzemnim sposobom Zapasi Ukrayini skoncentrovani v yedinomu margancevorudnomu basejni sho vklyuchaye Nikopolske 33 rozvidanih zapasiv krayini ta Velikotokmacke 67 rodovisha Rudnij plast serednoyu potuzhnistyu blizko 2 m zalyagaye v osnovi oligocenovoyi tovshi na glibini 10 100 m i yavlyaye soboyu terigennu pachku z vklyuchennyami konkrecij pizolitiv oolitiv prosharkiv rudnoyi rechovini Za obsyagami rozvidanih zapasiv ta vidobutku margancevih rud Ukrayina posidaye pershe misce sered krayin SND 75 vidsotkiv zapasiv i 86 vidsotkiv vidobutku i providne u sviti Zabezpechenist zapasami okremih shaht ta kar yeriv stanovit vid 1 do 40 rokiv Stanom na 2006 r rozvidani ta pidgotovleni do rozvidki zapasi margancevih rud Ukrayini Nikopolskij basejn ta Velikotokmacke rodovishe stanovlyat 2 26 mlrd t iz serednim vmistom margancyu u nih 23 1 Vidilyayut tri tipi rud karbonatni 77 zapasiv Ukrayini pri serednomu vmisti margancyu 21 9 perevazhna yih chastina u Velikotokmackomu rodovishi oksidni 15 zapasiv krayini pri vmisti manganu 28 6 perevazhayut na Nikopolskomu rodovishi i zmishani 8 zapasiv pri serednomu vmisti 25 Rudi fosforisti v serednomu 0 25 Bagati 28 6 vidsotka manganu i legko zbagachuvani oksidni rudi stanovlyat lishe neznachnu chastinu 15 2 0 33 mlrd tonn bidnishi 21 9 manganu i vazhkozbagachuvani karbonatni rudi perevazhayut 77 3 zapasiv 1 76 mlrd t Rozrobka rodovish zdijsnyuyetsya vidkritim i pidzemnim sposobami Na chasi dorozvidka perspektivnih na okisni rudi okremih dilyanok rodovish a takozh provedennya geologo ekonomichnoyi pereocinki margancevih rodovish z urahuvannyam umov rinkovoyi ekonomiki U Kazahstani golovni rodovisha roztashovani v Dzhezkazganskij oblasti Rudni pokladi protyazhnistyu vid soten metriv do dekilkoh kilometriv priurocheni do devonskih kremenisto karbonatnih vidkladiv yavlyayut soboyu cherguvannya plastiv margancevogo zaliznyaku i kremenistih porid i mayut potuzhnist do 25 m Serednij vmist margancyu zminyuyetsya vid 11 2 v zalizo margancevih rudah do 44 3 v peroksidnih Dlya vsih tipiv rud harakternij nizkij vmist fosforu 0 02 0 08 i sirki 0 1 0 3 Prisutnye zalizo v kilkosti vid 2 1 do 12 4 i kremnezem 14 18 Blizko 70 pidtverdzhenih zapasiv krayini pripadaye na karbonatno silikatno oksidni rudi 21 na oksidni zalizo margancevi 5 oksidno karbonatni 2 6 okisneni 1 5 Na vsih kazahstanskih rodovishah krim Zahidnogo Karazhalu vidobutok vedetsya vidkritim sposobom Zbagachuyutsya rudi prostimi gravitacijnimi metodami Zapasi Gabonu zoseredzheni na rodovishi Moanda Osnovnij produktivnij plast zalyagaye na glibini 15 45 m maye potuzhnist 3 6 m i skladayetsya z ulamkiv zeren i oolitiv pirolyuzitu psilomelanu manganitu v ohristij osnovnij masi Serednij vmist margancyu v rudah 48 sirki 0 03 0 09 fosforu 0 04 0 13 SiO2 3 4 Rudi vikoristovuyutsya bez zbagachennya Rozrobka zdijsnyuyetsya vidkritim sposobom U Gruziyi ponad 90 zapasiv margancyu zoseredzheno v Chiaturskomu rodovishi v oligocenovij osadovij tovshi Margancenosnij gorizont zalyagaye na glibini vid 10 do 100 150 m Potuzhnist promislovoyi pachki blizko 5 m Perevazhayut karbonatni rudi blizko 47 zi serednim vmistom margancyu 16 5 Zmishani rudi stanovlyat 11 6 zapasiv rodovisha pri serednomu vmisti margancyu 20 9 oksidni legkozbagachuvani bl 28 26 4 Mn v t ch peroksidni 2 4 38 5 Mn vazhkozbagachuvani oksidni mcvari 0 3 24 3 Mn okisneni 13 6 21 3 Mn Vidobutok rud provoditsya i pidzemnim i vidkritim sposobami U Avstraliyi osnovni zapasi pov yazani z rudami rodovisha Grut Ajlend sho zalyagayut v serednoproterozojskih terigennih utvorennyah na glibini 0 30 m Rudnij plast serednoyu potuzhnistyu 3 4 m skladenij oolitami pizolitami oksidiv margancyu kriptomelan pirolyuzit v pishano glinistij masi Spivvidnoshennya ruda pusta poroda kolivayetsya vid 1 1 do 9 1 U pidoshvi plasta zustrichayutsya zalizisti rudi Vmist margancyu 37 52 serednij 41 zaliza 2 11 5 kremnezemu 3 13 fosforu 0 07 0 09 sirki 0 07 0 08 Rudi legko zbagachuyutsya Rozrobka rodovish vedetsya vidkritim sposobom U Braziliyi osnovoyu rudnoyi bazi ye rodovisha Urukum sht Matu Grosu du Sul region Korumba z pidtverdzhenimi zapasami 15 8 mln t Azul i Buritirama sht Para rajon hr Karazhas 10 mln t Serra du Naviu federalna teritoriya Amapa 5 8 mln t Migel Kongu v rajoni Zalizorudnogo chotirikutnika i inshi rodovisha v shtati Minas Zherajs a takozh ryad dribnishih ob yektiv u dokembrijskih metamorfichnih tovshah Rozrobka rodovish zdijsnyuyetsya vidkritim sposobom zbagachennya gravitacijnimi metodami Kitaj maye veliku kilkist dribnih rodovish margancyu viyavlenih u bagatoh provinciyah krayini Najznachnishu rol vidigrayut rodovisha Guansi Chzhuanskogo avtonomnogo rajonu 37 pidtverdzhenih zapasiv provincij Hunan 17 Gujchzhou 15 a takozh Lyaonin Sichuan i Yunnan Vik margancevonosnih kompleksiv vid verhnoproterozojskih do triasovogo i chetvertinnogo Bilshist zapasiv 70 predstavlena nizkosortnimi i vazhkozbagachuvanimi karbonatnimi rudami Vmist margancyu v pervinnih oksidnih rudah stanovit 22 na dilyankah povtornogo zbagachennya do 43 47 Vmist kremnezemu 8 12 Zbagachennya provoditsya za prostimi tehnologichnimi shemami rozrobka vidkrita U Bolgariyi znahoditsya odne z najbilshih margancevih rodovish v Yevropi Obrochishte Rudi rodovisha karbonatni vazhkozbagachuvani 20 25 Mn Rodovishe ekspluatuyetsya pidzemnim sposobom Div takozh RedaguvatiMangan Manganovi rudiLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p https doi org 10 3133 mcs2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Resursi i zapasi manganu amp oldid 37805157