www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ресурси і запаси кобальту рос ресурсы и запасы кобальта англ cobalt resources and reserves нім Ressourcen f pl und Vorrä

Ресурси і запаси кобальту

Ресурси і запаси кобальту (рос. ресурсы и запасы кобальта, англ. cobalt resources and reserves, нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Kobalt) –

Загальна характеристика ред.

Світові ресурси кобальту (виявлені і прогнозні) на кінець ХХ ст. (1998) оцінені в 470 млн т. Майже 97 % їх (455 млн т) складають прогнозні ресурси, бл. 446 млн т, з яких укладено в кобальтвмісних конкреціях і кірках на дні Світового океану і лише бл. 9 — 15 млн т — у надрах континентів. Розвідані запаси кобальту складають бл. 4 млн т.

Провідне місце за запасами кобальту займає Африка: на неї припадає 38 % загальних і 45,5 % підтверджених світових запасів кобальту; найбільш забезпечені країни — Демократична Республіка Конго і Замбія. Далі йде Америка — відповідно, 25 і 21,4 %, тут найбільші запаси зосереджені на Кубі і в Канаді. На Азію припадає 18 % загальних і 10,5 % підтверджених запасів кобальту, велика частина належить Індонезії, Китаю і Філіппінам. Австралія і Океанія володіють 14 % загальних і 16,5 % підтверджених світових запасів кобальту. І, нарешті, в Європі знаходиться 5,8 % загальних і 3,6 % підтверджених запасів світу.

Виділяють чотири геолого-промислових типи родовищ кобальту: кобальт-нікелеві латеритні (силікатні) — 60 % виявлених світових ресурсів і 48,5 % загальних запасів кобальту; мідно-кобальтові стратиформні (23 % і 43,1 %, відповідно), сульфідні мідно-нікелеві (14 % і 7,2 %) і кобальтові арсенідні (0,1 % запасів). Крім того, кобальт попутно добувають з колчеданно-поліметалічних, скарново-магнетитових і деяких інших руд (1 % світових запасів кобальту). Роботи по вивченню дна Світового океану дають підставу вважати, що буде виділений новий геолого-промисловий тип родовищ кобальтвмісних утворень дна океану. Ресурси кобальту океану грандіозні і перевершують ресурси родовищ на суші не менш ніж в 35 раз.

Латеритні кобальт-нікелеві родовища поширені на Кубі, Філіппінах, у Новій Каледонії, Індонезії, Папуа-Новій Ґвінеї, Австралії і інших країнах. Стратиформні мідно-кобальтові родовища, відомі тільки в Демократичній Республіці Конго, Замбії і Уганді. Сульфідні мідно-нікелеві родовища різного масштабу зустрічаються в Канаді, Росії, Фінляндії, Австралії, Китаї, Ботсвані, Зімбабве, Танзанії, ПАР і на Мадагаскарі.

По країнах ред.

Демократична Республіка Конго (ДРК) має в своєму розпорядженні найбільші у світі запаси кобальту. Мідно-кобальтові родовища стратиформного типу приурочені до одного з найбільших районів розвитку мідистих пісковиків Катанга-Родезійського Мідного пояса Центральної Африки. На території ДРК Мідний пояс проходить по південній частині країни, в провінції Шаба (Катанга) і має протяжність 300 км. Потужність рудних тіл — від 2 до 35 м, довжина за простяганням — від десятків метрів до 1 км. Виразно виражена зона окиснення потужністю бл. 70–80 м. Зона повторного збагачення виявлена слабко. Середній вміст кобальту в первинних сульфідних рудах становить 0,1-0,5 %, рідше — 1-2 %, в окиснених — до декількох процентів.

Куба займає друге місце у світі за кількістю запасів кобальту. Кобальтвмісні родовища острова належать до латеритного кобальт-нікелевого геолого-промислового типу і пов'язані з четвертинною корою вивітрювання на серпентинізованих гарцбургітах. Плащоподібні рудні тіла мають потужність від 1–5 до 10–20 м. Вміст кобальту — бл. 0,2 %.

У Новій Каледонії — яка є третьою у світі за запасами кобальту, родовища також належать до латеритного кобальт-нікелевого геолого-промислового типу. Рудоносні кори вивітрювання неоген-четвертинного віку приурочені до серпентинізованих перидотитів і займають третину поверхні острова. Потужність кори вивітрювання 20–100 (150) м. Виділяються рудні горизонти залізистих латеритів (0,1-0,2 % кобальту) і ґарнієрит-серпентинітових порід (0,02-0,1 %). Потужність рудних покладів, що розробляються, 1,8–9 м, глибина залягання — 3–9 м.

Замбія займає четверте місце у світі за підтвердженими запасами кобальту. Як і в ДРК, кобальтові родовища тут приурочені до Мідного пояса Центральної Африки, південно-східна частина якого захоплює північ країни і простягається вздовж кордону з ДРК більш ніж на 200 км при ширині 40–60 км. Але на відміну від конголезьких родовищ, де руди характеризуються високими вмістами кобальту, в родовищах Замбії руди істотно мідні, а середній вміст кобальту в первинних сульфідних рудах, які в Замбії переважають, становить лише 0,08-0,2 %, в окиснених — 0,75-0,9 %.

Індонезія має значні запаси кобальту, укладені в латеритних кобальт-нікелевих родовищах, приурочених до четвертинної кори вивітрювання гарцбургітів. Рудні тіла плащоподібної форми мають потужність 5–30 м. Середній вміст кобальту в рудах 0,1-0,12 %.

У Австралії підтверджені запаси кобальту в останні роки ХХ ст. зросли приблизно в 5 раз, а загальні — у півтора рази. Вміст кобальту в рудах 0,06-0,09 %.

Канада. Основу нікелевої і кобальтової промисловості Канади складають сульфідні кобальт-мідно-нікелеві родовища рудних районів Садбері, Томпсон, Реглан і Войсі-Бей. Рудні поклади мають форму пластів, лінз і жил потужністю від перших метрів до 120 м. Протяжність тіл за простяганням і падінням — від декількох десятків до декількох сотень метрів. Середній вміст кобальту в рудах 0,05 %.

Росія має значні запаси кобальту, що зосереджені в Норильському рудному районі Красноярського краю. Вони укладені в розшарованих інтрузивах габро-долеритової формації мезозойського віку. Крім того, на Печенгському рудному полі Мурманської обл., Уфалейському районі, рудних районах Уралу і на родовищі Хову-Акси в Туві. У Норильському рудному районі в сульфідних кобальт-мідно-нікелевих рудах сконцентровано 72 % загальних запасів кобальту Росії. З аналогічними рудами пов'язані запаси кобальту в межах Печенгського рудного поля (бл. 10 % загальних запасів країни). Вміст кобальту в норильських рудах становить 0,03-0,2 %, в печенгських досягає 0,07 %. На Уралі в силікатних кобальт-нікелевих рудах знаходиться бл. 17 % загальних запасів кобальту Росії. Руди пов'язані з мезозойською корою вивітрювання серпентинітів; вміст кобальту 0,04-0,06 %.

Ресурси кобальту в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тис. т (0,1 % світових), вміст кобальту 0,04 %. За іншими даними — загальні балансові запаси кобальту 9,74 тис. т, сер. вміст металу 0,045 %, забалансові — 8,4 %. Самостійних родовищ не виявлено. Державним балансом запасів к.к. кобальт враховується в 10 комплексних родовищах силікатного нікелю Побужжя та Середнього Придніпров'я, де він є супутнім елементом. На початку ХХІ ст. розроблялися два родовища — Деренюхське та Липовеньківське, але кобальт окремо не вилучається, а переробляється у феронікель разом із нікелем.

В Україні балансові запаси руд кобальту станом на 01.01.2020 р. складали (тис.т): A+B+C1 26677.00; С2 — 2888.00. Балансові у розробці: A+B+C1 1813.80.

Див. також ред.

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Resursi i zapasi kobaltu ros resursy i zapasy kobalta angl cobalt resources and reserves nim Ressourcen f pl und Vorrate m pl an Kobalt Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Po krayinah 3 Div takozh 4 LiteraturaZagalna harakteristika red Svitovi resursi kobaltu viyavleni i prognozni na kinec HH st 1998 ocineni v 470 mln t Majzhe 97 yih 455 mln t skladayut prognozni resursi bl 446 mln t z yakih ukladeno v kobaltvmisnih konkreciyah i kirkah na dni Svitovogo okeanu i lishe bl 9 15 mln t u nadrah kontinentiv Rozvidani zapasi kobaltu skladayut bl 4 mln t Providne misce za zapasami kobaltu zajmaye Afrika na neyi pripadaye 38 zagalnih i 45 5 pidtverdzhenih svitovih zapasiv kobaltu najbilsh zabezpecheni krayini Demokratichna Respublika Kongo i Zambiya Dali jde Amerika vidpovidno 25 i 21 4 tut najbilshi zapasi zoseredzheni na Kubi i v Kanadi Na Aziyu pripadaye 18 zagalnih i 10 5 pidtverdzhenih zapasiv kobaltu velika chastina nalezhit Indoneziyi Kitayu i Filippinam Avstraliya i Okeaniya volodiyut 14 zagalnih i 16 5 pidtverdzhenih svitovih zapasiv kobaltu I nareshti v Yevropi znahoditsya 5 8 zagalnih i 3 6 pidtverdzhenih zapasiv svitu Vidilyayut chotiri geologo promislovih tipi rodovish kobaltu kobalt nikelevi lateritni silikatni 60 viyavlenih svitovih resursiv i 48 5 zagalnih zapasiv kobaltu midno kobaltovi stratiformni 23 i 43 1 vidpovidno sulfidni midno nikelevi 14 i 7 2 i kobaltovi arsenidni 0 1 zapasiv Krim togo kobalt poputno dobuvayut z kolchedanno polimetalichnih skarnovo magnetitovih i deyakih inshih rud 1 svitovih zapasiv kobaltu Roboti po vivchennyu dna Svitovogo okeanu dayut pidstavu vvazhati sho bude vidilenij novij geologo promislovij tip rodovish kobaltvmisnih utvoren dna okeanu Resursi kobaltu okeanu grandiozni i perevershuyut resursi rodovish na sushi ne mensh nizh v 35 raz Lateritni kobalt nikelevi rodovisha poshireni na Kubi Filippinah u Novij Kaledoniyi Indoneziyi Papua Novij Gvineyi Avstraliyi i inshih krayinah Stratiformni midno kobaltovi rodovisha vidomi tilki v Demokratichnij Respublici Kongo Zambiyi i Ugandi Sulfidni midno nikelevi rodovisha riznogo masshtabu zustrichayutsya v Kanadi Rosiyi Finlyandiyi Avstraliyi Kitayi Botsvani Zimbabve Tanzaniyi PAR i na Madagaskari Po krayinah red nbsp Demokratichna Respublika Kongo DRK maye v svoyemu rozporyadzhenni najbilshi u sviti zapasi kobaltu Midno kobaltovi rodovisha stratiformnogo tipu priurocheni do odnogo z najbilshih rajoniv rozvitku midistih piskovikiv Katanga Rodezijskogo Midnogo poyasa Centralnoyi Afriki Na teritoriyi DRK Midnij poyas prohodit po pivdennij chastini krayini v provinciyi Shaba Katanga i maye protyazhnist 300 km Potuzhnist rudnih til vid 2 do 35 m dovzhina za prostyagannyam vid desyatkiv metriv do 1 km Virazno virazhena zona okisnennya potuzhnistyu bl 70 80 m Zona povtornogo zbagachennya viyavlena slabko Serednij vmist kobaltu v pervinnih sulfidnih rudah stanovit 0 1 0 5 ridshe 1 2 v okisnenih do dekilkoh procentiv Kuba zajmaye druge misce u sviti za kilkistyu zapasiv kobaltu Kobaltvmisni rodovisha ostrova nalezhat do lateritnogo kobalt nikelevogo geologo promislovogo tipu i pov yazani z chetvertinnoyu koroyu vivitryuvannya na serpentinizovanih garcburgitah Plashopodibni rudni tila mayut potuzhnist vid 1 5 do 10 20 m Vmist kobaltu bl 0 2 U Novij Kaledoniyi yaka ye tretoyu u sviti za zapasami kobaltu rodovisha takozh nalezhat do lateritnogo kobalt nikelevogo geologo promislovogo tipu Rudonosni kori vivitryuvannya neogen chetvertinnogo viku priurocheni do serpentinizovanih peridotitiv i zajmayut tretinu poverhni ostrova Potuzhnist kori vivitryuvannya 20 100 150 m Vidilyayutsya rudni gorizonti zalizistih lateritiv 0 1 0 2 kobaltu i garniyerit serpentinitovih porid 0 02 0 1 Potuzhnist rudnih pokladiv sho rozroblyayutsya 1 8 9 m glibina zalyagannya 3 9 m Zambiya zajmaye chetverte misce u sviti za pidtverdzhenimi zapasami kobaltu Yak i v DRK kobaltovi rodovisha tut priurocheni do Midnogo poyasa Centralnoyi Afriki pivdenno shidna chastina yakogo zahoplyuye pivnich krayini i prostyagayetsya vzdovzh kordonu z DRK bilsh nizh na 200 km pri shirini 40 60 km Ale na vidminu vid kongolezkih rodovish de rudi harakterizuyutsya visokimi vmistami kobaltu v rodovishah Zambiyi rudi istotno midni a serednij vmist kobaltu v pervinnih sulfidnih rudah yaki v Zambiyi perevazhayut stanovit lishe 0 08 0 2 v okisnenih 0 75 0 9 Indoneziya maye znachni zapasi kobaltu ukladeni v lateritnih kobalt nikelevih rodovishah priurochenih do chetvertinnoyi kori vivitryuvannya garcburgitiv Rudni tila plashopodibnoyi formi mayut potuzhnist 5 30 m Serednij vmist kobaltu v rudah 0 1 0 12 U Avstraliyi pidtverdzheni zapasi kobaltu v ostanni roki HH st zrosli priblizno v 5 raz a zagalni u pivtora razi Vmist kobaltu v rudah 0 06 0 09 Kanada Osnovu nikelevoyi i kobaltovoyi promislovosti Kanadi skladayut sulfidni kobalt midno nikelevi rodovisha rudnih rajoniv Sadberi Tompson Reglan i Vojsi Bej Rudni pokladi mayut formu plastiv linz i zhil potuzhnistyu vid pershih metriv do 120 m Protyazhnist til za prostyagannyam i padinnyam vid dekilkoh desyatkiv do dekilkoh soten metriv Serednij vmist kobaltu v rudah 0 05 Rosiya maye znachni zapasi kobaltu sho zoseredzheni v Norilskomu rudnomu rajoni Krasnoyarskogo krayu Voni ukladeni v rozsharovanih intruzivah gabro doleritovoyi formaciyi mezozojskogo viku Krim togo na Pechengskomu rudnomu poli Murmanskoyi obl Ufalejskomu rajoni rudnih rajonah Uralu i na rodovishi Hovu Aksi v Tuvi U Norilskomu rudnomu rajoni v sulfidnih kobalt midno nikelevih rudah skoncentrovano 72 zagalnih zapasiv kobaltu Rosiyi Z analogichnimi rudami pov yazani zapasi kobaltu v mezhah Pechengskogo rudnogo polya bl 10 zagalnih zapasiv krayini Vmist kobaltu v norilskih rudah stanovit 0 03 0 2 v pechengskih dosyagaye 0 07 Na Urali v silikatnih kobalt nikelevih rudah znahoditsya bl 17 zagalnih zapasiv kobaltu Rosiyi Rudi pov yazani z mezozojskoyu koroyu vivitryuvannya serpentinitiv vmist kobaltu 0 04 0 06 Resursi kobaltu v Ukrayini neznachni pidtverdzheni zapasi 8 tis t 0 1 svitovih vmist kobaltu 0 04 Za inshimi danimi zagalni balansovi zapasi kobaltu 9 74 tis t ser vmist metalu 0 045 zabalansovi 8 4 Samostijnih rodovish ne viyavleno Derzhavnim balansom zapasiv k k kobalt vrahovuyetsya v 10 kompleksnih rodovishah silikatnogo nikelyu Pobuzhzhya ta Serednogo Pridniprov ya de vin ye suputnim elementom Na pochatku HHI st rozroblyalisya dva rodovisha Derenyuhske ta Lipovenkivske ale kobalt okremo ne viluchayetsya a pereroblyayetsya u feronikel razom iz nikelem V Ukrayini balansovi zapasi rud kobaltu stanom na 01 01 2020 r skladali tis t A B C1 26677 00 S2 2888 00 Balansovi u rozrobci A B C1 1813 80 Div takozh red Kobalt Kobaltovi rudiLiteratura red Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Resursi i zapasi kobaltu amp oldid 37805155