Олександр Михайлович Рекунков (рос. Александр Михайлович Рекунков; 27 жовтня 1920, хутір Стоговський, тепер Верхньодонського району Ростовської області, Російська Федерація — 23 травня 1996, Москва) — радянський юрист і державний діяч, генеральний прокурор СРСР з 1981 по 1988 роки, заслужений юрист Російської федерації. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань (у 1981—1989 роках). Член ЦК КПРС у 1981—1989 роках.
| Рекунков Олександр Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 27 жовтня 1920 або 1920 Верхньодонський район |
| Помер | 23 травня 1996 Москва, Росія |
| Поховання | Кунцевське кладовище |
| Країна | СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | військовослужбовець, політик |
| Alma mater | Московський державний юридичний університет |
| Знання мов | російська |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | ЦК КПРС |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Військове звання | старший лейтенант |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Біографія Редагувати
Народився в селянській родині. Після закінчення школи в 1939 році поступив у Тбіліське гірничо-артилерійське училище імені 26 Бакинських комісарів. Член ВКП(б) з 1940 року.
У жовтні 1941 року був призначений інструктором всеобучу Верхньодонського військового комісаріату Ростовської області.
Служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З лютого 1944 року воював у складі 336-го гвардійського стрілецького полку 120-ї гвардійської стрілецької дивізії, що входила до складу 3-ї армії 2-го Білоруського фронту. Командував взводом, ротою, батальйоном. У лютому 1945 року отримав важке поранення.
Після госпіталю був направлений на роботу в органи прокуратури і призначений на посаду помічника прокурора Верхньодонського району Ростовської області. Закінчив тримісячні курси при Ростовській юридичній школі в Таганрозі.
З 1946 року — помічник прокурора Цілинського району Ростовської області. З 1947 року — прокурор Костянтинівського району Ростовської області. З 1952 року — прокурор Азовського району Ростовської області.
Без відриву від роботи навчався на курсах при Ростовській юридичній школі, у 1946—1952 роках — в Ростовській філії Всесоюзного юридичного заочного інституту, який закінчив у 1952 році з відзнакою.
З 1958 року — 1-й заступник прокурора, з 1960 по 1966 рік — прокурор Брянської області. У 1966—1971 роках — прокурор Воронезької області.
У 1971—1976 роках — 1-й заступник прокурора Російської РФСР. У 1976—1981 роках — 1-й заступник Генерального прокурора СРСР.
У лютому 1981 — травні 1988 року — Генеральний прокурор СРСР.
З травня 1988 року знаходився на пенсії за віком, але продовжував працювати прокурором відділу в Прокуратурі СРСР, потім став радником Генерального прокурора Російської Федерації.
Похований на Кунцевському кладовищі міста Москви.
Нагороди і звання Редагувати
- орден Жовтневої Революції
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- два ордени Вітчизняної війни I ст.
- два ордени Вітчизняної війни II ст.
- орден Червоної Зірки
- медалі
- Заслужений юрист РРФСР (1970)
Джерела Редагувати
- Рекунков О. М. [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Депутаты Верховного Совета СССР. Одиннадцатый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1984.