Редакційна незалежність

Редакційна незалежність (англ. Editorial independence) — свобода керівників і співробітників ЗМІ (редакції) у виборі тематики публікацій і методів роботи, незалежність від думки контролюючих / наглядових органів або думки власника ЗМІ. Саме цим параметром вимірюється власне незалежність преси. Редакційна незалежність розуміється як похідне від демократії, в якій жоден державний інститут не повинен втручатися у внутрішні справи газети. Концепція містить у собі незалежність самого журналіста. У теорії, поняття редакційної незалежності, приховує в собі багато примар, які ховаються у своїх глибинах та жорсткі обставини, які переслідують вільну пресу. З однієї сторони, хтось розуміє редакційну незалежність, як похідне від демократії, ви можете робити те, що ви хочете, де ви хочете, пишучи будь-яку інформацію без всяких наслідків. А з другої сторони розуміємо, що будь-яка державна установа не повинна втручатися у внутрішні справи газети, збирати суб'єкти та їх орієнтації.

Редакційна незалежність на Заході

Згідно із Законом «Про засоби масової інформації» редакції і журналістському колективу надано рівень професійної (редакційної) самостійності, права стосовно власнику, нечувані в більшості країн світу. Існуюча у нас схема відносин редакції і «власника» хоча й ускладнена великим внутрішнім напруженням, тим не менш, гарантує (принаймні, формально) редакційному колективу більше свободи, ніж у країнах Заходу, де немає що мають приблизно таку ж силу редакційних статутів. Щоправда, головний редактор або провідні журналісти та коментатори можуть мати певні гарантії від звільнення за примхи власника або при його зміні, але і ці гарантії, як правило, означають лише необхідність виплати вихідної допомоги. Замість установчого договору полягають індивідуальні трудові угоди (контракти). При цьому головний редактор, природно, бажає укласти договір на три, п'ять, десять років, а власник, якщо він не впевнений у своєму редакторі, швидше за все, на три, п'ять, десять місяців. У ході переговорів вони знаходять компроміс. За такою ж схемою укладаються договори і з рядовими працівниками редакції. У рідкісних випадках, якщо існує сильна журналістська профспілка, підписується колективна угода, зазвичай надає працівникам більше стабільності і гарантій. Не випадково російське слово «редакція» важко перекладати на інші мови, так як фактично цього поняття ніде більше не існує.

Є лише наймані працівники, які працюють на редактора і на власника газети. "Російський закон про ЗМІ відрізняється від американського законодавства, яке зазвичай не наказує конкретного пристрою внутрішньої структури газетної редакції або телевізійної мережі. У Сполучених Штатах, як і в багатьох інших країнах, не існує юридичної гарантії «незалежності» редактора від видавця, наскільки бажаною ні здається ця мета. У тій мірі, в якій редактор володіє незалежністю, це є наслідком традиції і лише в рідкісних випадках — контракту, але аж ніяк не конституційного або статутного права ".

"У тому ж дусі Закон про ЗМІ використовує форми закону для надання більших, ніж це властиво західній практиці, прав тим, хто працює в ЗМІ. Положення Закону про ЗМІ охоплюють такі питання, як статут редакції, процедура призначення головного редактора, процедура припинення діяльності, а також процедура зміни засновників або видавців. У Сполучених Штатах для журналістів не характерно мати права, що істотно відрізняються від положень колективних договорів в інших сферах діяльності, якщо тільки це спеціально не відображено в структурі власності ЗМІ ".

Слід зауважити, що на відміну від Росії в більшості західних країн відсутні державні і муніципальні ЗМІ (крім інформаційних бюлетенів), отже, немає державних медіа-власників або засновників. Та й загалом держава там в набагато меншій мірі втручається в масово-інформаційну діяльність, ніж це відбувається в Росії. Нарешті, ще однією причиною такого становища з правами власника організації ЗМІ є святість принципів приватної власності.

Загрози редакційної незалежності

За даними міжнародного дослідження серед редакторів NewsroomBarometer за 2008 рік, переважна більшість пов'язує головну загрозу редакційної незалежності та бізнесу. Так 26% респондентів її що йде від тиску з боку акціонерів, а 28% її в тиску з боку рекламодавців. Справді, питання бізнесу і прибутків дедалі більше беруть шляхи ухвалення рішень на редакційну політику, чи це питання скорочення штату, чи, що, куди страшніше, управління змістом. У групі тих регіонах, де газети щільно увійшли до фінансового ринку, як от Західна Європа та особливо північна Америка, тиску з боку акціонерів називалося 35% і 46% відповідно. Це одночасно тим регіонам, де демократія і свобода преси найбільш захищені, і тому ім'ям політичного тиску названо 5% і 10% відповідно. Для респондентів з-поміж інших регіонів світу, основним були саме політичні тиски (19%). Респонденти Східної Європи і Африки показали велику занепокоєність можливим тиском із боку акціонерів (14%-21%). Проте недолік свободи преси та корупція у вітчизняних цих регіонах призвели до того, що страх політичного тиску отримав 33% і 42% відповідно. І, нарешті, 9% опитаних побачили загрозу, що йде від PR фірм. Невелика, начебто цифра, вона звертає увагу на тенденцію до спроби впливу газети з боку PR структур.

Примітка

Суспільство, телебачення та реклама перебувають у жорстокому детермінованому зв'язку. Нинішній альянс між владою і бізнесом стосовно телебачення носить рухливий характер. Хоч як не був сформульований закон про рекламу його дозволяють обходити. ЗМІ й реклама взаємозалежні і завжди такими залишаються, але ступінь цієї залежності великою мірою залежить від сумлінності самих журналістів. Комусь з топ-менеджерів нав'язується джинса, як засіб підвищення прибутковості медіа. Усе це підтверджує вислів представника ОБСЄ зі свободи слова Міклоша Гарасті «Фінансова незалежність необов'язково веде до редакційної незалежності…»

Джерела

1. Рихтер А. Г. Правовие основы журналистики,2002.
2. Лігачова М. Криза само ідентифікації. Телекритика.-08.05.08

Посилання

2 червня НМПУ проведе круглий стіл «Редакційна незалежність: шляхом саморегуляції»