| Рафаелло Джованьйолі | |
|---|---|
| Raffaello Giovagnoli | |
| | |
| Народився | 13 травня 1838 Рим, Італія |
| Помер | 15 липня 1915 (77 років) Рим, Італія |
| Країна | Королівство Італія |
| Національність | італієць |
| Діяльність | прозаїк, поет, драматург |
| Мова творів | італійська |
| Роки активності | з 1868 |
| Жанр | історичні романи, реалізм, поезія |
| Magnum opus | «Спартак» (італ. Spartaco, 1874) |
| Автограф | |
| | |
| Рафаелло Джованьйолі у Вікісховищі |
Рафаелло Джованьйолі (італ. Raffaello Giovagnoli; 13 травня 1838, Рим — 15 липня 1915) — італійський письменник, гарібальдієць. Здобув славу романом «Спартак» (1874), яким відкрив великий цикл історичних романів з історії Римської імперії; проте, за винятком «Спартака» вони не мають великої художньої цінності.
Спартак (роман) Редагувати
Головні позитивні якості «Спартака» — історизм та, особливо, пафос боротьби. Джованьйолі, знавець римської історії, належав до покоління італійської ліберально-буржуазної професури, яке почало свою діяльність в епоху воєн за об'єднання Італії (рісорджименто). Це покоління було сповнене героїчно-революційними ідеями Джузеппе Гарібальді.
Джованьйолі вдало опрацював історію повстання Спартака — повстання пригнічених Римською імперією народностей; кінцевий ідеал Спартака у Джованьйолі — звільнення своєї батьківщини, Фракії, з-під влади Риму, — мотив, який для Джованьйолі не втратив актуальності (техніка конспірації в організації Спартака нагадує таку ж у італійських карбонаріїв).
У своїй поетиці Джованьйолі наслідує романтичну традицію. На нього мали сильній вплив Вальтер Скотт та Дюма-батько. Багато чим Джованьйолі зобов'язаний італійським романістам — М. д'Адзельо та Л. Капраніка (1821—1891).
Перекладений багатьма мовами, в Росії «Спартак» зазнав утисків цензури; до 1905 р. друкувався у сильно скорочених переробках як історико-пригодницький роман для юнацтва. Після 1905 р. видавався лівими видавництвами як твір революційної літератури нарівні з «Оводом» і «Записками Лоренцо Беноні», і лише після 1917 р. був виданий повністю.
Бібліографія Редагувати
Реалістичні романи:
- Evelina, 1868;
- Natalina. I drammi del lusso, 1878.
- I racconti del maggiore Sigismondo, 1908.
Історичні романи:
- Spartaco, 1874;
- Opimia, 1875;
- Plautilla, 1878;
- Saturnino, 1879;
- Faustina, 1881;
- La guerra sociale. Aquilonia, 1884;
- Messalina, 1885;
- Benedetto IX, 1899;
- Publio Clodio, 1905;
Поезія:
- Peccata juventutis meae, 1883;
Драматичні твори:
- Комедія «La moglie di Putifarre», 1876.
- Історична драма «Marocia» (з часів Візантійської імперії), 1875.
Література Редагувати
- «Литературная знциклопедия». Т. З. М., 1930. — С.247—248;
- «Литературный знциклопедический словарь». М., 1987. — С.594;
- «История всемирной литературы». М., 1991. Т.7. — С.453.
- Фріче В. М., «Литература эпохи объединения Италии», М., 1916
- Russo Luigi, I narratori italiani contemporanei 1860—1926, Roma, 1926
Посилання Редагувати
- Джованьйолі Рафаелло // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 532. — ISBN 966-692-578-8.
- Рафаелло Джованьйолі [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.] на chtyvo.org.ua