Олексій Іванович Расторгуєв (17 грудня 1930, Лісхімстрой, Луганська область — пом. 13 грудня 2002, Сєвєродонецьк, Луганська область) — радянський футболіст, захисник, по завершенні кар'єри — радянський та український тренер. Заслужений тренер Української РСР.
Олексій Расторгуєв | |||||||||||
Особисті дані | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олексій Іванович Расторгуєв | ||||||||||
Народження | 17 грудня 1930 | ||||||||||
Лісхімстрой | |||||||||||
Смерть | 13 квітня 2002 (71 рік) | ||||||||||
Сєвєродонецьк | |||||||||||
Зріст | 174 см | ||||||||||
Вага | 70 кг | ||||||||||
Громадянство | СРСР Україна | ||||||||||
Позиція | захисник | ||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||
| |||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||
Сезони | Команда | Місце | |||||||||
1968—1971 1975—1981 1982—1984 1985—1986 1988 | «Хімік» (С) «Зірка» (Кр) «Металург» (Дндз) «Стахановець» (Ст) «Шахтар» (Г) | ||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра ред.
Футбольну кар'єру розпочав у 1950 році в дніпродзержинському «Металурзі». Потім проходив військову службу, а в 1954 році дебютував у складі сєверодонецького «Хіміка». У 1957 році перейшов у ворошиловградські «Трудові Резерви», проте провів за команду всього одну гру. Так і не закріпившись в складі, повернувся в рідний «Хімік», за який виступав до 1964 року, був капітаном команди. У 1964 році завершив кар'єру гравця.
Кар'єра тренера ред.
По завершенні виступів приступив до роботи в тренерському штабі «Хіміка». У 1968 році став головним тренером сєвєродонецької команди. Під його керівництвом в 1970 році Хімік став чемпіоном класу «Б», вигравши фінал УРСР і отримав право на підвищення в класі. У 1972 році став начальником команди, пропрацювавши на цій посаді 2 роки.
З 1975 року — старший тренер кіровоградської «Зірки». У тому ж році очолювана ним команда виграла Кубок Української РСР. Працював у «Зірці» до кінця 1981 року, після чого перейшов в дніпродзержинський «Металург», а в 1985 році став головним тренером стахановського «Стахановця». З 1987 року — тренер у горлівському «Шахтарі». На цій посаді працював до 1989 року, у 1988 році деякий час був головним тренером команди. Після цього повернувся в рідний «Хімік», спочатку на посаду тренера, а згодом — начальника команди. Пропрацював в сєверодонецькому клубі до 1997 року. Помер 13 квітня 2002 року у віці 70 років
З 2003 року в Сєвєродонецьку проводиться футбольний турнір пам'яті заслуженого тренера України Олексія Расторгуєва.
Досягнення ред.
Як тренера ред.
- Клас «Б» (2 група, УРСР)
- Чемпіон (2): 1967, 1970
- Чемпіонат УРСР
- Чемпіон (1): 1970
- Срібний призер (1): 1967
- Кубок УРСР
- Володар (1): 1975
Індивідуальні ред.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2015.
Посилання ред.
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Український футбол»
- Профіль тренера [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Український футбол»
- Профіль [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Луганський футбол»
- Профіль на сайті footbook.ru
- торінки історії «Зірки»: Кубок України 1975 року (частина 3) [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)