www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рапіра У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Рапі ра нім Rapier від ісп espada ropera тип клинко

Рапіра

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рапіра (значення).

Рапі́ра (нім. Rapier від ісп. espada ropera) — тип клинкової зброї з тонким і гострим двостороннім лезом, який був популярний у Західній Європі як для цивільного використання (дуелі та самооборона), так і для військового використання у XVI і XVII ст.

Рапіра
Тип меч
Походження Іспанія
Історія виробництва
Розроблено XV століття
Характеристики
Вага близько 1 кг
Довжина корпусу у сер. 104 см
Ширина у сер. 2,5 см
Тип клинка прямий, одно- або двосторонній
Тип руків'я складне, захисне
Рапіра у Вікісховищі
Ефес рапіри
Рапіра
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2022)

Важливі джерела фехтування рапірами включають італійську болонську групу, ранні представники якої, такі як Антоніо Манчоліно і Ахілле Мароццо, видавали в 1530-х роках і досягли піку своєї популярності серед письменників початку 1600-х років (Сальватор Фабріс, Рідольфо Капо Ферро). В Іспанії фехтування на рапірах стало відомим під терміном destreza («спритність») у другій половині 16 століття на основі теорії Херонімо Санчеса де Карранса у його праці «De la Filosofía de las Armas y de su Destreza. y la Agression y la Defensa Cristiana» («Філософія зброї та їх спритності, агресії та християнської оборони»), опублікована в 1569 році. Найвідоміший трактат про цю традицію був опублікований французькою мовою Жераром Тібо в 1630 році. Французький меч або придворний меч 18 століття був прямим продовженням цієї традиції фехтування, пристосованого спеціально для дуелі.

Термінологія Редагувати

Термін рапіра з'являється як в англійській, так і в німецькій мовах, майже одночасно, у середині 16 століття, для легкого, довгого, звуженого до вістря меча з двома лезами. Це позика з середньофранцузької «espee rapiere», вперше згадується у 1474 році. Походження рапіри, швидше за все, іспанське. Її назва є «глузливим» описом іспанського терміна «ropera». Іспанський термін відноситься до меча, який використовується з одягом («espada ropera», платтяний меч), оскільки він використовується як модний аксесуар до одягу та як зброя самооборони. Німецька рапіра XVI століття описувалася так, що вважалася «іноземною» зброєю, привезеною з Італії, Іспанії чи Франції. Дю Канж у своєму середньовічно латинському словнику цитує форму «Rapperia» з латинського тексту 1511 року. Він зазначає походження від грец. ραπίζειν — «вдарити». Аделунг у своєму словнику 1798 року наводить подвійне значення німецького дієслова «rappieren» — «вдарити»: «фехтувати рапірами» і «рашпилювати, натерти (зокрема тютюнового листя)». Терміни, які використовували італійські, іспанські та французькі майстри в період розквіту цієї зброї, були просто еквівалентом поняття «меч», тобто spada, espada та épée (espée). Коли потрібно було вказати тип меча, іспанці вживали espada ropera («одежний меч», згаданий у 1468 р.), а італійська використовувала spada da lato «бічний меч» або spada da lato a striscia (сучасною італійською striscia — «смужка» "), іноді також називають Stocco. Іспанська назва була вперше зареєстрована в «las Coplas de la panadera» Хуаном де Меною, написаною приблизно між 1445 і 1450 роками. Клементс (1997) класифікує колючі мечі з поганими різальними властивостями як рапіри, а мечі з гарними колючими та різальними властивостями — як рубальні та колючі мечі.

Опис Редагувати

Слово «рапіра» зазвичай відноситься до меча з відносно довгим клинком, який характеризується захисною рукояткою, яка сконструйована для захисту руки, що користується мечем. Деякі історичні зразки рапір також мають широке лезо, встановлене на типовій рукоятці рапір. Термін рапіра може ввести в оману, оскільки цю гібридну зброю можна віднести до категорії широкого меча. Хоча лезо рапіри може бути достатньо широким, щоб до певної міри різати (але не наближається до ширших мечів, які використовувалися в середньовіччі, таких як довгий меч), ​​воно призначене для виконання швидких та спритних ударів. Лезо можна було заточити по всій довжині або заточити лише від центру до кінчика (як описано Капоферро). Паллавічіні, майстер рапір у 1670 році, наполегливо виступав за використання зброї з двома ріжучими краями. Типовий приклад буде важити 1 кілограм (2,2 фунта) і мати відносно довге і тонке лезо шириною 2,5 сантиметра (0,98 дюйма) або менше, 104 сантиметри (41 дюйм) або більше в довжину і закінчуватись загостреним кінчиком. Довжина клинка багатьох історичних зразків, зокрема італійських рапір початку 17 століття, значно перевищує 115 см (45 дюймів) і навіть може досягати 130 см (51 дюйм). Термін рапіра загалом відноситься до колючого меча з лезом довшим і тоншим, ніж у так званого бокового меча, але набагато важче, ніж малий меч, легша зброя, яка з'явилася у 18 столітті та пізніше, але точна форма леза й рукояти часто залежить від того, хто й коли пише. Це може посилатися на більш ранній Spada da lato і подібну espada ropera, через період високої рапіри 17 століття через малий меч і дуельні мечі; таким чином, контекст важливий для розуміння того, що означає це слово. (Термін боковий меч, який використовується серед деяких сучасних історичних реконструкторів бойових мистецтв, є перекладом італ. spada da lato — термін, придуманий італійськими музейними кураторами, — і стосується не тонкої, довгої рапіри, а лише італійського меча початку 16-го століття з ширшим і коротшим лезом, який вважається як його предком, так і сучасником.)

Частини меча Редагувати

Ефес Редагувати

Рапіри часто мають складні, розмашисті гарди, призначені для захисту руки, що володіє мечем. Кільця висуваються вперед від хрестовини. У деяких пізніших зразках кільця покриті металевими пластинами, які в кінцевому підсумку еволюціонували в гарди багатьох пізніших рапір. До 1600-х років майже не було зразків, які б показували пластини, що покривали кільця. Багато рукоятей включають кулачок, що тягнеться вниз від хрестовини, що захищає рукоятку, яка зазвичай була дерев'яною, обмотаною шнуром, шкірою або дротом. Велике навершя (часто прикрашене) закріплює рукоятку зброї та забезпечує певну вагу, щоб збалансувати довге лезо.

Клинок Редагувати

Різні майстри рапір розділяли лезо на дві, три, чотири, п'ять і навіть дев'ять частин. Сильна частина клинка — це частина клинка, найближча до рукоятки; у випадках, коли майстер ділить лезо на парну кількість частин, це перша половина клинка. Дебола, або слабка частина, — це частина леза, яка містить вістря, і є другою половиною клинка, коли меч розділений на парну кількість частин. Однак деякі майстри рапір ділили лезо на три частини (або навіть кратні трьом), і в цьому випадку центральну третину клинка, між форте і деболою, часто називали медіо, меццо або терцо. Інші використовували чотири дивізії (Фабріс) або навіть 12 (Тібо). Рікасо — це задня частина леза, зазвичай незаточена. Він простягається вперед від хрестовини або квіліона, а потім поступово інтегрується в тоншу й гострішу частину леза.

Загальна довжина Редагувати

Історичні розбіжності щодо того, наскільки довгою має бути ідеальна рапіра, були, і деякі майстри, наприклад Тібо, ганьбили тих, хто рекомендував довші леза. Рекомендована довжина Тібо була такою, щоб хрест меча був на рівні пупка, коли фехтувальник стояв природним чином з вістрям, що спирається на землю.

Допоміжна зброя Редагувати

Рапіри — це одноручна зброя, і їх часто використовували зі щитками, кинджалами, плащами і навіть другим мечем для захисту. Баклер — невеликий круглий щит, який також використовувався з іншими клинками, наприклад, з мечем. У трактаті  «Gran Simulacro» Капо Ферро описано, як використовувати зброю з ротеллою, яка є значно більшим щитом у порівнянні з баклером. Тим не менш, використання рапіри з кинджалом для парування є найпоширенішою практикою, і вона, можливо, вважається найбільш підходящою та ефективною супутньою зброєю для рапіри. Незважаючи на те, що тонке лезо рапіри дає змогу користувачеві почати швидку атаку на досить великій відстані між користувачем і супротивником, а захисна рукоять може відхилити лезо противника, коли він або вона також використовує рапіру, зброя, орієнтована на удар, послаблюється його забитою ріжучою силою та відносно низькою маневреністю на ближчій дистанції, коли супротивник благополучно обійшов дистанцію небезпеки рапіри. Через недостатню потужність ударів та маневреність у цій ситуації, коли супротивник проходить точку небезпеки, цей сценарій залишає можливість противнику атакувати користувача. Тому, якщо користувач має намір використовувати рапіру оптимальним чином, потрібно забезпечити певний захист на близькій відстані, особливо коли супротивник використовує меч, орієнтований на рублячі удари, як шабля або палаш. Кинджал для парування не тільки дає змогу користувачам захищатися у випадках, коли рапіра вже не дуже добре захищає користувача, але й дозволяє їм атакувати на такій близькій відстані.

Історія Редагувати

Рапіра XVI ст. була цивільною зброєю для самооборони і для поєдинку, тоді як попередні види зброї однаково використовувалися на полі бою. Протягом XVI століття розроблялися різноманітні нові, одноручні цивільні зброї. У 1570 році італійський майстер Рокко Бонетті вперше оселився в Англії, пропагуючи використання рапіри для удару, а не рубання під час поєдинку, розроблений до 1600 року в результаті геометричних теорій таких майстрів, як Камілло Агріппа, Рідольфо Капоферро і Вінченціо Савіоло. Рапіра стала надзвичайно модною по всій Європі серед заможніших класів, але не обійшлася без недоброзичливців. Деякі люди, як-от Джордж Сільвер, не схвалювали його технічний потенціал і дуельне використання, для якого він був використаний.

Завдяки швидкому реагуванню та великому радіусу дії рапіра добре підходила для цивільного бою в XVI—XVII століттях. Оскільки ріжучі та колючі мечі у військовому стилі продовжували розвиватися, щоб задовольнити потреби на полі бою, так і рапіра продовжувала розвиватися, щоб задовольнити потреби цивільного бою та прикрас, зрештою став легшим, коротшим і менш громіздким у носінні. Саме тоді рапіра почала поступатися місцем самому colichemarde, яке пізніше замінено маленьким мечем, який пізніше був замінений шпагою. Примітно, що були деякі «військові рапіри», які мають відносно широке лезо, встановлене на типовій рукоятці рапіри в цю епоху. Ці гібридні мечі використовувалися у війську або навіть на полі бою. У Густава II Адольфа був меч, який використовувався під час Тридцятилітньої війни і є типовим прикладом «військової рапіри». До 1715 року рапіру була значною мірою замінена на більш легкий малий меч на більшій частині Європи, хоча перший продовжував використовуватися, про що свідчать трактати Дональда Макбейна (1728), П. Дж. Жирара (1736) та Доменіко Анджело (1787). Рапіру й сьогодні використовують офіцери швейцарської гвардії папи.

Історичні школи рапірного фехтування Редагувати

Італія Редагувати

  1. ) Дарді Ахілле Мароццо «Opera Nova Chiamata Duello, O Vero Fiore dell'Armi de Singulari Abattimenti Offensivi, & Diffensivi» (1536)
  2. ) Анджело Віджані дал Монтоне «Trattato dello Schermo» (1575)
  3. ) Анонімо Болоньєзе «L'Arte della Spada» (початок або середина 16 століття)
  4. ) Антоніо Манчоліно «Opera Nova per Imparare a Combattere і Schermire d'ogni sorte Armi» (1531)
  5. ) Бонді ді Мазо «La Spada Maestra» (1696)
  6. ) Камілло Агріппа «Trattato di Scientia d'Arme con un Dialogo di Filosofia» (1553)
  7. ) Франческо Альф'єрі «La Scherma di Francesco Alfieri» (1640)
  8. ) Франческо Антоніо Марчеллі «Regole della Scherma» (1686)
  9. )Джакомо ді Грассі «Ragion di Adoprar Sicuramente l'Arme si da Offesa, come da Difesa» (1570)
  10. ) Джованні далл'Агоккі «Dell'Arte di Scrimia» (1572)
  11. ) Марко Доччоліні «Trattato in Materia di Scherma» (1601)
  12. ) Ніколетто Гіганті «Scola overo Teatro» (1606)
  13. ) Сальватор Фабріс «De lo Schermo ovvero Scienza d'Armi» (1606)

Іспанія Редагувати

  1. ) Дестреза Жирар Тібо «Academie de l'Espee, ou se demonstrant par Reigles mathematiques, sur le fondement Cercle Mysterieux» (1630)
  2. ) Херонімо Санчес де Карранса «De la Filosofía de las Armas» (1569)
  3. ) Луїс Пачеко де Нарваес «Libro de las Grandezas de la Espada» (1599)

Франція Редагувати

  1. ) Андре Десборд «Discours de la théorie et de la practice de l'excellence des armes» (1610)
  2. ) Шарль Беснар «Le maistre d'arme Liberal» (1653)
  3. ) Франсуа Дансі «Discours des armes et methode pour bien tirer de l'espée et poignard (бл.1610) та L'Espee de combat» (1623)

Англія Редагувати

  1. ) Джозеф Світнем «Школа благородної та гідної науки оборони» (1617)

Німеччина Редагувати

  1. ) Якоб Сутор «Künstliches Fechtbuch» (1612)
  2. ) Йоахім Мейєр «Докладні описи вільного лицарського та благородного мистецтва фехтування» (1570)
  3. ) Паулюс Гектор Мейр «Opus Amplissimum de Arte Athletica» (1542)

Традиція класичного фехтування Редагувати

Класичні школи фехтування стверджують, що успадкували аспекти форм рапір у своїх системах. У 1885 році вчений з фехтування Егертон Касл писав: «безсумнівно, що французьку систему фехтування можна простежити за своїм походженням від стародавнього італійського фехтування; сучасна італійська школа, безперечно, походить безперервно з того самого джерела.» Далі Касл зазначив, що «італійці зберегли форму рапіри з чашкою, па-дане та кільонами, але з тонким чотирикутним лезом».

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. 
  2. . Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2021. 
  3. . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. 
  4. . Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 28 листопада 2021. 
  5. [відсутнє в джерелі]. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 28 листопада 2021. 
  6. . Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 28 листопада 2021. 
  7. Schools and masters of fence, from the Middle Ages to the eighteenth century by Castle, Egerton, 1858-1920

Література Редагувати

  • Kirby, Jared (2004). Italian Rapier Combat: Ridolfo Capo Ferro. Greenhill Books. ISBN 978-1-85367-580-5. 
  • Leoni, Tom (2010). . Freelance Academy Press. ISBN 978-0-9825911-2-3. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 18 січня 2022. 
  • Leoni, Tom. The Art of Dueling: 17th Century Rapier as Taught by Salvatore Fabris. Highland Village, TX: The Chivalry Bookshelf, 2005. ISBN 978-1-891448-23-2
  • Valentine, Eric (1968). Rapiers: An Illustrated Reference Guide to the Rapiers of the 16th and 17th Centuries, and their Companions. Lionel Leventhal- Arms and Armour Press. 
  • Wilson, William E (2002). Arte of Defence: An Introduction to the Use of the Rapier. Highland Village, TX: The Chivalry Bookshelf. ISBN 978-1-891448-18-8. 
  • Windsor, Guy (2006). . Highland Village, TX: The Chivalry Bookshelf. ISBN 978-1-891448-32-4. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rapira znachennya Rapi ra nim Rapier vid isp espada ropera tip klinkovoyi zbroyi z tonkim i gostrim dvostoronnim lezom yakij buv populyarnij u Zahidnij Yevropi yak dlya civilnogo vikoristannya dueli ta samooborona tak i dlya vijskovogo vikoristannya u XVI i XVII st RapiraTip mechPohodzhennya IspaniyaIstoriya virobnictvaRozrobleno XV stolittyaHarakteristikiVaga blizko 1 kgDovzhina korpusu u ser 104 smShirina u ser 2 5 smTip klinka pryamij odno abo dvostoronnijTip rukiv ya skladne zahisneRapira u VikishovishiEfes rapiriRapiraCya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2022 Vazhlivi dzherela fehtuvannya rapirami vklyuchayut italijsku bolonsku grupu ranni predstavniki yakoyi taki yak Antonio Mancholino i Ahille Marocco vidavali v 1530 h rokah i dosyagli piku svoyeyi populyarnosti sered pismennikiv pochatku 1600 h rokiv Salvator Fabris Ridolfo Kapo Ferro V Ispaniyi fehtuvannya na rapirah stalo vidomim pid terminom destreza spritnist u drugij polovini 16 stolittya na osnovi teoriyi Heronimo Sanchesa de Karransa u jogo praci De la Filosofia de las Armas y de su Destreza y la Agression y la Defensa Cristiana Filosofiya zbroyi ta yih spritnosti agresiyi ta hristiyanskoyi oboroni opublikovana v 1569 roci Najvidomishij traktat pro cyu tradiciyu buv opublikovanij francuzkoyu movoyu Zherarom Tibo v 1630 roci Francuzkij mech abo pridvornij mech 18 stolittya buv pryamim prodovzhennyam ciyeyi tradiciyi fehtuvannya pristosovanogo specialno dlya dueli Zmist 1 Terminologiya 2 Opis 3 Chastini mecha 3 1 Efes 3 2 Klinok 3 3 Zagalna dovzhina 4 Dopomizhna zbroya 5 Istoriya 6 Istorichni shkoli rapirnogo fehtuvannya 6 1 Italiya 6 2 Ispaniya 6 3 Franciya 6 4 Angliya 6 5 Nimechchina 6 6 Tradiciya klasichnogo fehtuvannya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaTerminologiya RedaguvatiTermin rapira z yavlyayetsya yak v anglijskij tak i v nimeckij movah majzhe odnochasno u seredini 16 stolittya dlya legkogo dovgogo zvuzhenogo do vistrya mecha z dvoma lezami Ce pozika z serednofrancuzkoyi espee rapiere vpershe zgaduyetsya u 1474 roci Pohodzhennya rapiri shvidshe za vse ispanske Yiyi nazva ye gluzlivim opisom ispanskogo termina ropera Ispanskij termin vidnositsya do mecha yakij vikoristovuyetsya z odyagom espada ropera plattyanij mech oskilki vin vikoristovuyetsya yak modnij aksesuar do odyagu ta yak zbroya samooboroni Nimecka rapira XVI stolittya opisuvalasya tak sho vvazhalasya inozemnoyu zbroyeyu privezenoyu z Italiyi Ispaniyi chi Franciyi Dyu Kanzh u svoyemu serednovichno latinskomu slovniku cituye formu Rapperia z latinskogo tekstu 1511 roku Vin zaznachaye pohodzhennya vid grec rapizein vdariti Adelung u svoyemu slovniku 1798 roku navodit podvijne znachennya nimeckogo diyeslova rappieren vdariti fehtuvati rapirami i rashpilyuvati naterti zokrema tyutyunovogo listya Termini yaki vikoristovuvali italijski ispanski ta francuzki majstri v period rozkvitu ciyeyi zbroyi buli prosto ekvivalentom ponyattya mech tobto spada espada ta epee espee Koli potribno bulo vkazati tip mecha ispanci vzhivali espada ropera odezhnij mech zgadanij u 1468 r a italijska vikoristovuvala spada da lato bichnij mech abo spada da lato a striscia suchasnoyu italijskoyu striscia smuzhka inodi takozh nazivayut Stocco Ispanska nazva bula vpershe zareyestrovana v las Coplas de la panadera Huanom de Menoyu napisanoyu priblizno mizh 1445 i 1450 rokami Klements 1997 klasifikuye kolyuchi mechi z poganimi rizalnimi vlastivostyami yak rapiri a mechi z garnimi kolyuchimi ta rizalnimi vlastivostyami yak rubalni ta kolyuchi mechi 1 Opis RedaguvatiSlovo rapira zazvichaj vidnositsya do mecha z vidnosno dovgim klinkom yakij harakterizuyetsya zahisnoyu rukoyatkoyu yaka skonstrujovana dlya zahistu ruki sho koristuyetsya mechem Deyaki istorichni zrazki rapir takozh mayut shiroke lezo vstanovlene na tipovij rukoyatci rapir Termin rapira mozhe vvesti v omanu oskilki cyu gibridnu zbroyu mozhna vidnesti do kategoriyi shirokogo mecha Hocha lezo rapiri mozhe buti dostatno shirokim shob do pevnoyi miri rizati ale ne nablizhayetsya do shirshih mechiv yaki vikoristovuvalisya v serednovichchi takih yak dovgij mech vono priznachene dlya vikonannya shvidkih ta spritnih udariv Lezo mozhna bulo zatochiti po vsij dovzhini abo zatochiti lishe vid centru do kinchika yak opisano Kapoferro Pallavichini majster rapir u 1670 roci napoleglivo vistupav za vikoristannya zbroyi z dvoma rizhuchimi krayami Tipovij priklad bude vazhiti 1 kilogram 2 2 funta i mati vidnosno dovge i tonke lezo shirinoyu 2 5 santimetra 0 98 dyujma abo menshe 104 santimetri 41 dyujm abo bilshe v dovzhinu i zakinchuvatis zagostrenim kinchikom Dovzhina klinka bagatoh istorichnih zrazkiv zokrema italijskih rapir pochatku 17 stolittya znachno perevishuye 115 sm 45 dyujmiv i navit mozhe dosyagati 130 sm 51 dyujm 2 Termin rapira zagalom vidnositsya do kolyuchogo mecha z lezom dovshim i tonshim nizh u tak zvanogo bokovogo mecha ale nabagato vazhche nizh malij mech legsha zbroya yaka z yavilasya u 18 stolitti ta piznishe ale tochna forma leza j rukoyati chasto zalezhit vid togo hto j koli pishe Ce mozhe posilatisya na bilsh rannij Spada da lato i podibnu espada ropera cherez period visokoyi rapiri 17 stolittya cherez malij mech i duelni mechi takim chinom kontekst vazhlivij dlya rozuminnya togo sho oznachaye ce slovo Termin bokovij mech yakij vikoristovuyetsya sered deyakih suchasnih istorichnih rekonstruktoriv bojovih mistectv ye perekladom ital spada da lato termin pridumanij italijskimi muzejnimi kuratorami i stosuyetsya ne tonkoyi dovgoyi rapiri a lishe italijskogo mecha pochatku 16 go stolittya z shirshim i korotshim lezom yakij vvazhayetsya yak jogo predkom tak i suchasnikom Chastini mecha RedaguvatiEfes Redaguvati Rapiri chasto mayut skladni rozmashisti gardi priznacheni dlya zahistu ruki sho volodiye mechem Kilcya visuvayutsya vpered vid hrestovini U deyakih piznishih zrazkah kilcya pokriti metalevimi plastinami yaki v kincevomu pidsumku evolyucionuvali v gardi bagatoh piznishih rapir Do 1600 h rokiv majzhe ne bulo zrazkiv yaki b pokazuvali plastini sho pokrivali kilcya Bagato rukoyatej vklyuchayut kulachok sho tyagnetsya vniz vid hrestovini sho zahishaye rukoyatku yaka zazvichaj bula derev yanoyu obmotanoyu shnurom shkiroyu abo drotom Velike navershya chasto prikrashene zakriplyuye rukoyatku zbroyi ta zabezpechuye pevnu vagu shob zbalansuvati dovge lezo Klinok Redaguvati Rizni majstri rapir rozdilyali lezo na dvi tri chotiri p yat i navit dev yat chastin Silna chastina klinka ce chastina klinka najblizhcha do rukoyatki u vipadkah koli majster dilit lezo na parnu kilkist chastin ce persha polovina klinka Debola abo slabka chastina ce chastina leza yaka mistit vistrya i ye drugoyu polovinoyu klinka koli mech rozdilenij na parnu kilkist chastin Odnak deyaki majstri rapir dilili lezo na tri chastini abo navit kratni trom i v comu vipadku centralnu tretinu klinka mizh forte i deboloyu chasto nazivali medio mecco abo terco Inshi vikoristovuvali chotiri diviziyi Fabris abo navit 12 Tibo Rikaso ce zadnya chastina leza zazvichaj nezatochena Vin prostyagayetsya vpered vid hrestovini abo kviliona a potim postupovo integruyetsya v tonshu j gostrishu chastinu leza Zagalna dovzhina Redaguvati Istorichni rozbizhnosti shodo togo naskilki dovgoyu maye buti idealna rapira buli i deyaki majstri napriklad Tibo ganbili tih hto rekomenduvav dovshi leza Rekomendovana dovzhina Tibo bula takoyu shob hrest mecha buv na rivni pupka koli fehtuvalnik stoyav prirodnim chinom z vistryam sho spirayetsya na zemlyu Dopomizhna zbroya RedaguvatiRapiri ce odnoruchna zbroya i yih chasto vikoristovuvali zi shitkami kindzhalami plashami i navit drugim mechem dlya zahistu Bakler nevelikij kruglij shit yakij takozh vikoristovuvavsya z inshimi klinkami napriklad z mechem U traktati Gran Simulacro Kapo Ferro opisano yak vikoristovuvati zbroyu z rotelloyu yaka ye znachno bilshim shitom u porivnyanni z baklerom Tim ne mensh vikoristannya rapiri z kindzhalom dlya paruvannya ye najposhirenishoyu praktikoyu i vona mozhlivo vvazhayetsya najbilsh pidhodyashoyu ta efektivnoyu suputnoyu zbroyeyu dlya rapiri Nezvazhayuchi na te sho tonke lezo rapiri daye zmogu koristuvachevi pochati shvidku ataku na dosit velikij vidstani mizh koristuvachem i suprotivnikom a zahisna rukoyat mozhe vidhiliti lezo protivnika koli vin abo vona takozh vikoristovuye rapiru zbroya oriyentovana na udar poslablyuyetsya jogo zabitoyu rizhuchoyu siloyu ta vidnosno nizkoyu manevrenistyu na blizhchij distanciyi koli suprotivnik blagopoluchno obijshov distanciyu nebezpeki rapiri Cherez nedostatnyu potuzhnist udariv ta manevrenist u cij situaciyi koli suprotivnik prohodit tochku nebezpeki cej scenarij zalishaye mozhlivist protivniku atakuvati koristuvacha Tomu yaksho koristuvach maye namir vikoristovuvati rapiru optimalnim chinom potribno zabezpechiti pevnij zahist na blizkij vidstani osoblivo koli suprotivnik vikoristovuye mech oriyentovanij na rublyachi udari yak shablya abo palash Kindzhal dlya paruvannya ne tilki daye zmogu koristuvacham zahishatisya u vipadkah koli rapira vzhe ne duzhe dobre zahishaye koristuvacha ale j dozvolyaye yim atakuvati na takij blizkij vidstani Istoriya RedaguvatiRapira XVI st bula civilnoyu zbroyeyu dlya samooboroni i dlya poyedinku todi yak poperedni vidi zbroyi odnakovo vikoristovuvalisya na poli boyu Protyagom XVI stolittya rozroblyalisya riznomanitni novi odnoruchni civilni zbroyi U 1570 roci italijskij majster Rokko Bonetti vpershe oselivsya v Angliyi propaguyuchi vikoristannya rapiri dlya udaru a ne rubannya pid chas poyedinku rozroblenij do 1600 roku v rezultati geometrichnih teorij takih majstriv yak Kamillo Agrippa Ridolfo Kapoferro i Vinchencio Saviolo Rapira stala nadzvichajno modnoyu po vsij Yevropi sered zamozhnishih klasiv ale ne obijshlasya bez nedobrozichlivciv Deyaki lyudi yak ot Dzhordzh Silver ne shvalyuvali jogo tehnichnij potencial i duelne vikoristannya dlya yakogo vin buv vikoristanij 3 4 Zavdyaki shvidkomu reaguvannyu ta velikomu radiusu diyi rapira dobre pidhodila dlya civilnogo boyu v XVI XVII stolittyah Oskilki rizhuchi ta kolyuchi mechi u vijskovomu stili prodovzhuvali rozvivatisya shob zadovolniti potrebi na poli boyu tak i rapira prodovzhuvala rozvivatisya shob zadovolniti potrebi civilnogo boyu ta prikras zreshtoyu stav legshim korotshim i mensh gromizdkim u nosinni Same todi rapira pochala postupatisya miscem samomu colichemarde yake piznishe zamineno malenkim mechem yakij piznishe buv zaminenij shpagoyu Primitno sho buli deyaki vijskovi rapiri yaki mayut vidnosno shiroke lezo vstanovlene na tipovij rukoyatci rapiri v cyu epohu Ci gibridni mechi vikoristovuvalisya u vijsku abo navit na poli boyu U Gustava II Adolfa buv mech yakij vikoristovuvavsya pid chas Tridcyatilitnoyi vijni i ye tipovim prikladom vijskovoyi rapiri Do 1715 roku rapiru bula znachnoyu miroyu zaminena na bilsh legkij malij mech na bilshij chastini Yevropi hocha pershij prodovzhuvav vikoristovuvatisya pro sho svidchat traktati Donalda Makbejna 1728 P Dzh Zhirara 1736 ta Domeniko Andzhelo 1787 Rapiru j sogodni vikoristovuyut oficeri shvejcarskoyi gvardiyi papi 5 Istorichni shkoli rapirnogo fehtuvannya RedaguvatiItaliya Redaguvati Dardi Ahille Marocco Opera Nova Chiamata Duello O Vero Fiore dell Armi de Singulari Abattimenti Offensivi amp Diffensivi 1536 Andzhelo Vidzhani dal Montone Trattato dello Schermo 1575 Anonimo Bolonyeze L Arte della Spada pochatok abo seredina 16 stolittya 6 Antonio Mancholino Opera Nova per Imparare a Combattere i Schermire d ogni sorte Armi 1531 Bondi di Mazo La Spada Maestra 1696 Kamillo Agrippa Trattato di Scientia d Arme con un Dialogo di Filosofia 1553 Franchesko Alf yeri La Scherma di Francesco Alfieri 1640 Franchesko Antonio Marchelli Regole della Scherma 1686 Dzhakomo di Grassi Ragion di Adoprar Sicuramente l Arme si da Offesa come da Difesa 1570 Dzhovanni dall Agokki Dell Arte di Scrimia 1572 Marko Dochcholini Trattato in Materia di Scherma 1601 Nikoletto Giganti Scola overo Teatro 1606 Salvator Fabris De lo Schermo ovvero Scienza d Armi 1606 Ispaniya Redaguvati Destreza Zhirar Tibo Academie de l Espee ou se demonstrant par Reigles mathematiques sur le fondement Cercle Mysterieux 1630 Heronimo Sanches de Karransa De la Filosofia de las Armas 1569 Luyis Pacheko de Narvaes Libro de las Grandezas de la Espada 1599 Franciya Redaguvati Andre Desbord Discours de la theorie et de la practice de l excellence des armes 1610 Sharl Besnar Le maistre d arme Liberal 1653 Fransua Dansi Discours des armes et methode pour bien tirer de l espee et poignard bl 1610 ta L Espee de combat 1623 Angliya Redaguvati Dzhozef Svitnem Shkola blagorodnoyi ta gidnoyi nauki oboroni 1617 Nimechchina Redaguvati Yakob Sutor Kunstliches Fechtbuch 1612 Joahim Mejyer Dokladni opisi vilnogo licarskogo ta blagorodnogo mistectva fehtuvannya 1570 Paulyus Gektor Mejr Opus Amplissimum de Arte Athletica 1542 Tradiciya klasichnogo fehtuvannya Redaguvati Klasichni shkoli fehtuvannya stverdzhuyut sho uspadkuvali aspekti form rapir u svoyih sistemah U 1885 roci vchenij z fehtuvannya Egerton Kasl pisav bezsumnivno sho francuzku sistemu fehtuvannya mozhna prostezhiti za svoyim pohodzhennyam vid starodavnogo italijskogo fehtuvannya suchasna italijska shkola bezperechno pohodit bezperervno z togo samogo dzherela Dali Kasl zaznachiv sho italijci zberegli formu rapiri z chashkoyu pa dane ta kilonami ale z tonkim chotirikutnim lezom 7 Div takozh RedaguvatiFloretPrimitki Redaguvati Renaissance Swordsmanship Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2021 Rapiers Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 28 listopada 2021 Paradoxes of Defence by George Silver 1599 Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2021 Paradoxes of Defence Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 28 listopada 2021 vidsutnye v dzhereli Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 bereznya 2021 Procitovano 28 listopada 2021 Order of the Seven Hearts Arhiv originalu za 19 chervnya 2017 Procitovano 28 listopada 2021 Schools and masters of fence from the Middle Ages to the eighteenth century by Castle Egerton 1858 1920Literatura RedaguvatiKirby Jared 2004 Italian Rapier Combat Ridolfo Capo Ferro Greenhill Books ISBN 978 1 85367 580 5 Leoni Tom 2010 Venetian Rapier The School or Salle Nicoletto Giganti s 1606 Rapier Fencing Curriculum Freelance Academy Press ISBN 978 0 9825911 2 3 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2013 Procitovano 18 sichnya 2022 Leoni Tom The Art of Dueling 17th Century Rapier as Taught by Salvatore Fabris Highland Village TX The Chivalry Bookshelf 2005 ISBN 978 1 891448 23 2 Valentine Eric 1968 Rapiers An Illustrated Reference Guide to the Rapiers of the 16th and 17th Centuries and their Companions Lionel Leventhal Arms and Armour Press Wilson William E 2002 Arte of Defence An Introduction to the Use of the Rapier Highland Village TX The Chivalry Bookshelf ISBN 978 1 891448 18 8 Windsor Guy 2006 Duellists Companion A Training Manual for 17th Century Italian Rapier Highland Village TX The Chivalry Bookshelf ISBN 978 1 891448 32 4 Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 Posilannya Redaguvati Sribna rapira do 74 richchya legendarnogo fehtuvalnika Vasilya Stankovicha 26 04 2020 Nezlamna eksklyuziv iz sribnoyu prizerkoyu Paralimpiadi z fehtuvannya Nataliyeyu Morkvich 8 zhovtnya 2021 Fehtuvannya programa 2014 Divchata i hlopci rapiri shpagi shabli do boyu 16 Travnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rapira amp oldid 39264684