Радіо́ліз — розклад хімічних сполук під дією йонізуючого випромінювання з утворенням вільних радикалів. Предмет вивчення радіаційної хімії.
- 1. Розщеплення зв'язку або зв'язків у сполуках під дією випромінення високої енергії, що супроводиться розкладом речовини, перегрупуваннями та ін.
- 2. Сукупність усіх хімічних змін в об'єкті як наслідок поглинання йонізаційного випромінення.
- 3. Менш строго — сукупність методів, заснованих на використанні високоенергетичного опромінення (напр., пульсрадіоліз) для радіохімічних реакцій, які не обов'язково йдуть з розщепленням зв'язків.
Радіоліз води:
Кількісна характеристика радіолізу — радіаційно-хімічний вихід.
Авторадіоліз — радіоліз радіоактивних матеріалів, що є прямим чи непрямим результатом їх радіоактивного розпаду.
Джерела Редагувати
Література Редагувати
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.