Рада національної безпеки США (англ. United States National Security Council) — головний консультативний орган державного управління при президентові Сполучених Штатів для вирішення проблем національної безпеки і зовнішньої політики з його головними радниками з питань національної безпеки та членами Кабінету, що одночасно є частиною Виконавчого апарату президента США. З моменту створення відповідно до Закону про національну безпеку від 26 липня 1947 року за часів правління 33-го президента Гаррі С. Трумена, функції Ради національної безпеки полягали в тому, щоб консультувати і надавати допомогу голові держави в проблемах національної безпеки та зовнішньої політики. Рада також служить основним координаційним та контролювальним органом президента країни в імплементації завдань цієї політики та організації взаємодії між різними державними відомствами Сполучених Штатів.
| Рада національної безпеки США | |
|---|---|
| англ. United States National Security Council | |
| Загальна інформація | |
| Країна | США |
| Дата створення | 18 вересня 1947 |
| Керівне відомство | Виконавчий офіс Президента США |
| Штаб-квартира | Будівля виконавчого офісу ім. Ейзенхауера landmark_region: 38°53′51″ пн. ш. 77°02′20″ зх. д. / 38.8975667° пн. ш. 77.0391472° зх. д. |
| Голова Ради | Джо Байден |
| Радник президента США з національної безпеки | Джейк Салліван |
| whitehouse.gov/nsc/ | |
Організація та структура РНБ США Редагувати
Рада національної безпеки країни проводиться під головуванням президента США. На засідання Ради НБ залучаються регулярні учасники (постійні та непостійні члени Ради), серед них: віцепрезидент (постійний), державний секретар (постійний), міністр оборони (постійний), радник з національної безпеки (непостійний), а також міністр фінансів (непостійний).
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів є постійним військовим радником Ради, директор національної розвідки є постійним радником з розвідки та директор національного бюро з контролю за обігом наркотиків є постійним радником з контролю за наркотиками. Керівник апарату президента, радник президента, і помічник президента з економічної політики також регулярно запрошуються на засідання Ради національної безпеки. Генеральний прокурор і директор Бюро менеджменту та бюджету запрошуються для участі в нарадах, на які виносяться питання, що належать до сфери їх обов'язків. Керівники інших агентств, офісів та відомств державного управління, а також виконавчих установ, і інші високопосадовці, можуть запрошуватися на засідання РНБ у разі необхідності.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Ivo H. Daalder and I.M. Destler, Simon & Schuster; 2009, ISBN 978-1-4165-5319-9.
- Karl F. Inderfurth and Loch K. Johnson, eds. Fateful Decisions: Inside the National Security Council. Oxford University Press, 2004. ISBN 978-0-19-515966-0.
- James Peck (2006). Washington's China: The National Security World, the Cold War, and the Origins of Globalism. Amherst, MA: University of Massachusetts Press.
- David J. Rothkopf, Running The World: the Inside Story of the National Security Council and the Architects of American Power, PublicAffairs; 2006, ISBN 978-1-58648-423-1.
- — — Article on US NSC in Turkish
- Cody M. Brown, , Project on National Security Reform (2008).
- M. Kent Bolton, U.S. National Security and Foreign Policymaking after 9/11: Present at the Re-Creation, Rowman & Littlefield; 2007, ISBN 978-0-7425-4847-3.
Література Редагувати
- С. П. Галака. Рада національної безпеки США // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рада національної безпеки США |
- Official National Security Council website [ 21 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Records of the National Security Council (NSC) [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.] in the National Archives
- White House Office, National Security Council Staff Papers, 1948–1961, Dwight D. Eisenhower Presidential Library [ 29 вересня 2012 у Wayback Machine.]