| П-3 «Смелі» | |
|---|---|
| Смели / Smeli | |
| Під прапором | Югославія Італія |
| Спуск на воду | 1928 рік |
| Виведений зі складу флоту | 1943 рік |
| Проєкт | |
| Основні характеристики | |
| Швидкість (надводна) | 14,5 вузлів (дизель) |
| Швидкість (підводна) | 9,2 вузлів (електродвигун) |
| Робоча глибина занурення | 80 м |
| Автономність плавання | 5000 миль (на 9 вузлах) |
| Екіпаж | 43 чоловік |
| Розміри | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 66,5 м |
| Ширина корпусу найб. | 5,4 м |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,8 м |
| Водотоннажність надводна | 630 т |
| Озброєння | |
| Артилерія | 1 x 100-мм гармата 1 x 40-мм зенітний автомат |
| Торпедно- мінне озброєння | 6 x 550-мм ТА (12 торпед) |
П-4 «Смелі» (серб. П-4 Смели, хорв. P-4 Smeli, «Сміливий») — підводний човен ВМС Югославії типу «Осветнік».
Історія ред.
Підводний човен П-4 «Смелі» був збудований на верфі «Ateliers et Chantiers de la Loire» (Нант, Франція) у 1928 році. Ніс службу у складі ВМС Югославії.
Після окупації Югославії 17 квітня 1941 року був захоплений італійцями та включений до складу ВМС Італії, де отримав назву «Antonio Bajamonti».
9 вересня 1943 року, після капітуляції Італії, човен був затоплений екіпажем у Ла-Спеції. У 1947 році піднятий та розібраний на метал.
Джерела ред.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946 / US Naval Institute Press. ISBN 978-0870219139
- Подводные лодки Второй мировой войны 1939—1945 гг./А. Е. Тарас. — Мн.:Харвест, 2004. — 480 с.:ил (Библиотека военной истории) ISBN 985-13-2147-8
Посилання ред.
- Подводные лодки Югославии [ 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)