Пішохідний туризм (англ. hiking), також спортивний туризм, легка хода — один з найпоширеніших видів спортивного туризму, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця прибуття за вказаний проміжок часу.
Характеристика Редагувати
Пішохідний туризм сприяє фізичному та інтелектуальному розвитку людини, підтримці хорошої фізичної форми завдяки перебуванню в природних умовах довкілля. Маршрут пішого туризму може містити в собі програму фізичної або спортивно-оздоровчої підготовки, ознайомлення з історією та культурною спадщиною мешканців регіону.
У світі існують піші стежки завдовжки у тисячі кілометрів. Наприклад, довжина Аппалачської стежки у США досягає 3500 км. Для пішохідного туризму існує багато спеціалізованого спорядження: туристичні намети, спальні мішки, трекінгові палиці, трекінгові черевики, казанки, газові пальники, компаси, GPS-навігатори й так далі.
Як правило, пішохідні туристичні походи тривають від 1-2 днів до 15-20 днів. Власне, хід по маршруту, привали, обідня стоянка, нічна стоянка (бівуак) є найважливішими елементами для пішохідного туриста. Через декілька днів важкого маршруту може бути влаштовано 1 день відпочинку — так звана «днівка». У горах гірські туристи можуть розпочинати денний похід дуже рано — в зоні сніжників та льодовиків о 4-5 ранку — коли вже видно від вранішнього сонця — і закінчувати в 10-12 годині дня (ранку), що пов'язано з правилами безпеки (після сходу сонця сніг і лід тане, підвищується вірогідність каменепадів, сходу лавин тощо).
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта XXI століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6