Пінон вануатський Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тв

?

Пінон вануатський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Пінон (Ducula)
Вид:	Пінон вануатський

Біноміальна назва

Ducula bakeri
(Kinnear, 1928)

Посилання

Вікісховище:	Ducula bakeri
Віківиди:	Ducula bakeri
EOL:	1049909
ITIS:	177363
МСОП:	22691749
NCBI:	915431

Пі́нон вануатський (Ducula bakeri) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Вануату.

Опис ред.

Довжина птаха становить 40 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і потилиця сірувато-сизі, шия темно-пурпурово-бронзові. Спина і покривні пера крил темно-сірі з металевим відблиском. Нижні покривні пера крил каштанові, махові пера руді. Горло темно-сіре, груди темно-пурпурово-бронзові з легким відблиском, живіт темно-каштановий. Надхвістя чорне, гузка руда. Очі жовті з оранжевими кільцями, дзьоб чорний, лапи рожевувато-червоні.

Поширення і екологія ред.

Вануатські пінони мешкають на півночі Вануату. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграями, на висоті від 200 до 1800 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 500 м над рівнем моря. Живляться плодами. Ведуть кочовий спосіб життя.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція вануатських пінонів становить від 2,5 до 23 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Ducula bakeri.
Kinnear, N. B. (1928). Exhibition and description of a new Pigeon (Muscadivora bakeri) from the New Hebrides. Bulletin of the British Ornithologists' Club 48 (320): 56.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 557. ISBN 9781408135563.
Dutson, Guy (2011). Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Bloomsbury. с. 319. ISBN 9781408152461.

Джерела ред.

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Ducula bakeri.

[Kinnear-2] Kinnear, N. B. (1928). Exhibition and description of a new Pigeon (Muscadivora bakeri) from the New Hebrides. Bulletin of the British Ornithologists' Club 48 (320): 56.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.

[Gibbs-5] Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 557. ISBN 9781408135563.

[Dutson-6] Dutson, Guy (2011). Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Bloomsbury. с. 319. ISBN 9781408152461.