Піна в бурінні (рос. пена в бурении; англ. foam in drilling; нім. Schaum m im Bohren) – застосовується для промивання свердловин, глушіння свердловин, кріплення привибійної зони і т. д.
Піну зокрема застосовують для очищення вибою при бурінні на тверді, рідкі і газоподібні корисні копалини при обертальному, ударно-обертальному способах (в т.ч. з відбором керна), при спорудженні свердловин спец. призначення (наприклад, шахтних стовбурів), при проходженні зон поглинання в безводних важкодоступних р-нах (Крайня Північ, гориста місцевість, бездоріжжя і т.п.), бурінні в багатолітньомерзлих породах, при ремонті і очищенні експлуатац. свердловин.
Співвідношення газової і рідкої (та твердої) фаз в П. визначається ступенем аерації рідини (а), що дорівнює відношенню витрат газу (Vг) і рідини (Vр) при атмосферному тиску. При а ≥ 50 дисперсна система вважається піною.
Рідка фаза в загальному випадку містить поверхнево-активні речовини (ПАР) – піноутворювачі (аніоноактивні, нейоногенні або їх композиції) від 0,2 до 0,5%; стабілізатори – хімічні реаґенти (карбоксиметилцелюлоза, поліакриламід, гідролізований поліакрилонітрил, акриловий кополімер М–14 та інші) до 0,25–0,5%, глинопорошок (до 5%), інгібітори (до 3%), протиморозні (до 10–15%) та інші добавки, вибір і концентрація яких визначається конкретними умовами свердловини.
Пінополімерні композиції створюються на основі жорстких та еластичних полімерних матеріалів і смол (ізоціанат, поліуретан, епоксидні смоли тощо).
Піноцементні тампонажні композиції містять різного роду прискорювачі твердіння (CaCl2, Na2SiO3, FeCl3 та інші), що вводяться у кількості від 0,5 до 2% та більше, а також наповнювачі (ґумова і полімерна крихти, ошурки тощо) – від 5 до 10 кг/м3 і більше.
Див. також ред.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Савик Василь Миколайович. Підвищення ефективності піногенеруючих пристроїв насосно-циркуляційних систем бурових установок : автореф. дис ... канд. техн. наук / В. М. Савик . – Івано-Франківськ, 2013 . – 24 с. [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]